Ухвала суду № 78552539, 11.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8091/18

В справі № 760/32249/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л. А., розглянувши позов ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Петренко Микола Іванович про скасування постанови державного нотаріуса та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою і просить:

-скасувати постанову державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Пічевської Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2018 року;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з?ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач надала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 409, 60 гр., тобто як за дві вимоги немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги, одна з яких є немайновою та одна вимога майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається вартістю майна у позовах про визнання права власності на майно або його витребування.

Предметом спору є житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 64,7 кв.м.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України та ч. 2 ст. 6 закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду документи, підтверджуючі вартість спадкового майна та на підставі його вартості сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше ніж 704, 80 гр. та не більше 8 810, 00 гр., з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 704, 80 гр. в частині вимоги майнового характеру, на:

-р/р №31218206026010, утримувач коштів УК у Солом'янському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Петренко Микола Іванович про скасування постанови державного нотаріуса та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за закономзалишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва