Вирок № 78551991, 14.12.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/1031/18

1-кп/703/455/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.,

з участю секретаря: Водяної А.М.,

прокурора Остапенка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, несудимого,

за ч.3 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 16 вересня 2018 року близько 1 год., через незамкнені двері проник в гараж будинковолодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 звідки таємно викрав металеві, ручні гіллятинні ножиці, вартістю 203 грн. 45 коп., чим завдав потерпілому шкоди на вказану суму.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав повністю і пояснили, що 16 вересня 2018 року близько 1 год.з метою крадіжки майна зайшов на територію будинковолодіння АДРЕСА_2, де з гаража, який був не запертий на замок, викрав гіллятинні металеві ножиці, які згодом були виявлені працівниками поліції та повернуті потерпілому.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи що підтверджують вину обвинувачених, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням письмових доказів, які характеризують їх особу.

Дії Слинька суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ного кримінального правопорушення, його особу: раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і характеризується посередньо, як обтяжуючу покараня обставину- вчинення злочину щодо особи похилого віку, так і пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих збитків, а тому суд вважає за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі і, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.370 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілому, залишити йому за належністю.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: В. О. Прилуцький