Ухвала суду № 78550699, 28.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

28 листопада 2018 року м. Київ № 826/6102/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву № 04-1479 від 20.12.2017 «Про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами п. 1 ч. 1 ст. 361 КАС України» Державної служби геології та надр України у адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної служби геології та надр України Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія"провизнання протиправним рішення представники позивача - Кухарська О.В.;

учасників справи: відповідача (заявника) - Кутаков П.В.;

третьої особи - Єлєніна С.М.,

(у судовому засіданні 28.11.2018, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини ухвали),

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Нафтогазрембуд-1" (надалі - позивач або ТОВ "Нафтогазрембуд-1") до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач або Держгеонадр або Заявник), третя особа - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 та Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017, позов задоволено у повному обсязі.

22.12.2017 Державною службою геології та надр України подано до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2018 (головуючий суддя Пащенко К.С., судді: Чудак О.М., Шейко Т.І.) зупинено провадження з розгляду заяви від 21.06.2017 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 826/6102/16 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 813/4387/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", про визнання протиправним та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 27.11.2017 № 4171.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2018 поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судове засідання на 01.11.2018.

01.11.2018 розгляд справи відкладено на 28.11.2018.

У судовому засіданні 28.11.2018 представник Заявника підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представники позивача та третьої особи проти задоволення заяви заперечили в повному обсязі.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає наступне.

ТОВ "Нафтогазрембуд-1" подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Державної служби геології та надр України, третя особа - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 та Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017, позов задоволено у повному обсязі. Зокрема, судом вирішено: визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлено листом № 5094/13/12-16 від 30.03.2016 про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами повторного розгляду заяви ТОВ "Нафтогазрембуд-1" від 25.11.2014; зобов'язано Державну службу геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, код ЄДРПОУ 37536031) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" (код ЄДРПОУ 33799463) спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів на підставі п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

В обґрунтування поданої заяви, а також зважаючи на прийняте у справі № 826/6102/16 відповідне судове рішення, Державна служба геології та надр України відмічає, що відповідно до протоколу № 3233 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 04.09.2014, розгляд матеріалів геолого-економічної оцінки запасів покладів НД-2+5 Тинівського газового родовища Львівської області, здійснювався за поданням ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" як оператора Договору № 147 про спільну діяльність від 25.11.2011 відповідно до «Додаткової угоди № 01/11 від 30.11.2011» з метою визначення промислового значення їхніх запасів у поточних умовах (спеціальний дозвіл на користування надрами № 1906 від 14 травня 2002 pоку). Відповідач зауважує, що вищевказаний протокол визначений ТОВ «Нафтогазрембуд-1» як підстава для одержання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища без проведення аукціону. Державна служба геології та надр України опрацювала заяву з доданими до неї документами ТОВ «Нафтогазрембуд-1» від 26.01.2016 № 26/01-1 та листом від 30.03.2016 № 5094/13/12-16 відмовила у наданні вказаного спеціального дозволу на користування надрами відповідно до абзацу четвертого пункту 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615 (по тексту - Порядок № 615), оскільки відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 615 передбачено, що у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами та зазначила, що на користування газоносними надрами з метою вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, існує діючий спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.05.2002 № 1906 наданий ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» терміном дії до 14.05.2016 та повідомлено позивача, що 09.02.2016 ДП НАК «Надра Україна» «Західукргеологія» подало заяву на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, тому надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного Тинівського родовища у Львівській області не відповідатиме вимогам пункту 3 Порядку № 615. Окрім цього, відповідно до висновку ДНВП «Геоінформ України» від 11.10.2016 за геологічними матеріалами, наданими ТОВ «Нафтогазрембуд-1» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5) було встановлено ряд зауважень, а саме: географічні координати кутових точок ділянки, зазначені в каталозі координат, та величина площі не відповідають контуру підрахунку запасів; ТОВ «Нафтогазрембуд-1» спеціальними дозволами на користування, надрами інших ділянок не володіє; заявлена ділянка перетинається з ліцензійною ділянкою Грушівського родовища, за винятком Сусолівського блоку, в інтервалі глибин 1400-2500 м (спеціальний дозвіл від 24.03.1999 № 1796, який надано ПАТ «Укргазвидобування»). Також, відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин № 924/02 від 27.11.2017, на засіданні колегії ДКЗ від 27.11.2017 прийнято рішення щодо скасування протоколу засідання колегії ДКЗ № 3233 від 04.09.2014, у зв'язку з оголошенням нелегітимним та недійсним для ТОВ «Нафтогазрембуд-1» протоколу засідання секції геології нафти, газу і геофізичних робіт НТР ДП «Західукргеологія» № 3 від 22.07.2014, який був поданий до ДКЗ для засвідчення схвалення користувачем надр матеріалів поданої на експертизу геолого-економічної оцінки запасів покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища. 01.12.2017 на засіданні Робочої групи з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин схвалено протокол ДКЗ України № 4171 від 27.11.2017. З огляду на наведене відповідач зазначає, що враховуючи скасування протоколу ДКЗ України № 3233 від 04.09.2014, визначений ТОВ «Нафтогазрембуд-1» в якості підстави для надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища без проведення аукціону, надання такого спеціального дозволу за відсутності чинного протоколу ДКЗ України, яким затверджено (апробовано) запаси у повному обсязі, є неможливим, оскільки суперечитиме вимогам п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 615 від 30.05.2011. При цьому, обставини, що стали підставою для визнання нелегітимним та недійсним для ТОВ «Нафтогазрембуд-1» вищевказаного протоколу, а також відсутності повноважень на подання матеріалів для затвердження запасів покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища Львівської області та укладення договору про виконання робіт з експертизи та оцінки запасів ДКЗ України, є істотними та прямо виливають на результати розгляду спору по суті. Зокрема, судом було враховано лише право ТОВ «Нафтогазрембуд-1» на одержання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у зв'язку з затвердженням (апробуванням) запасів Тинівського родовища ДКЗ України, однак не було взято до уваги факт відсутності підстав для затвердження вказаних запасів саме позивачем. Також, судом презюмувалось подання ТОВ «Нафтогазрембуд-1» повного пакету документів для їх подальшого розгляду Державною службою геології та надр України за процедурою, передбаченою пп. 1 п. 8 Порядку № 615, що у зв'язку зі скасуванням протоколу ДКЗ України № 3233 від 04.09.2014 не відповідає дійсності. Однак, про факт скасування протоколу ДКЗ України № 3233 від 04.09.2014 Держгеонадра дізналась лише 27.11.2017, як наслідок, вказана обставина є нововиявленою у справі. Відповідач наголошує, що оскільки в ТОВ «Нафтогазрембуд-1» відсутні докази здійснення за власні кошти геологічного вивчення Тинівського родовища, а підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, скасовано, підстави для надання ТОВ «Ніфтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону у порядку пп. 1 п. 8 Порядку № 615 - відсутні. Заявник також просить суд звернути увагу, що в рамках даної справи Держгеонадра України вважає, що рішення про зобов'язання Держгеонадр надати позивачу спеціальний дозвіл є таким, що виходять за межі повноважень суду.

З викладеними відповідачем в заяві твердженнями позивач не погоджується та у своїх запереченнях відмічає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 813/4387/17 за позовом ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" до ДКЗ України про визнання протиправним та скасування протоколу адміністративний позов задоволено, зокрема, судом визнано протиправним та скасовано протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4171 від 27.11.2017. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 876/903/18 вирішено апеляційні скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 813/4387/17 - без змін. Відповідно, як підсумовує позивач, обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, на сьогоднішній день не існує, відтак підстави для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2017 у справі № 826/6102/16 за нововиявленими обставинами відсутні. В свою чергу, інші обставини, на які посилається Державна служба геології та надр України у заяві, не свідчать про наявність нововиявлених обставин у справі, а є оцінкою заявника тим обставинам, які вже досліджувались судом при розгляді даної справи.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує про таке.

За ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 813/4387/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 876/903/18, за позовом ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" до ДКЗ України про визнання протиправним та скасування протоколу адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4171 від 27.11.2017.

Відповідні судові рішення розміщені у відкритому доступі інтернет за посиланнями: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71627497 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74134755 відповідно.

Зі змісту вказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду, серед іншого, випливає, що: «Протоколом № 4171 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 27.11.2017 скасовано протокол засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233, яким затверджено геолого-економічну оцінку запасів вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі Львівської області за матеріалами, поданими ТзОВ "Нафтогазрембуд-1". Як на підставу скасування протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233 відповідач послався на лист від 20.11.2017 № 01-2097/13, яким ДП НАК Надра України Західукргеологія повідомило ДКЗ про те, що оголошує нелегітимним та недійсним для ТзОВ Нафтогазрембуд-1 протокол № 3 спільного засідання секції геології нафти, газу і геофізичних робіт науково-технічної ради ДП Західукргеологія, за участю ТзОВ Нафтогазрембуд-1 та ПП Геобурпроект, від 22.07.2014, згідно якого учасники НТР рекомендували подати матеріали геолого-економічної оцінки Тинівського газового родовища, здійсненої ТзОВ Нафтогазрембуд-1, на розгляд до ДКЗ України. Враховуючи наявність повноважень у ТзОВ Нафтогазрембуд-1 на подання на розгляд ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища, наявність усіх необхідних матеріалів, відсутність зауважень (в тому числі від ДП НАК Надра України Західукргеологія, представник якого був присутній на засіданні ДКЗ) до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища, поданих ТзОВ Нафтогазрембуд-1, суд доходить висновку, що ДКЗ правомірно розглянула і затвердила запаси покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища, що відображено у протоколі ДКЗ від 04.09.2014 року № 3233. Зокрема, в п. 2.15 протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233 зазначено, що експертиза матеріалів геолого-економічної оцінки запасів покладів гор. НД-2-5 Тинівського газового родовища, яка проведена згідно з Інструкцією про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу дійшла висновку, що подані на експертизу до ДКЗ України матеріали геолого-економічної оцінки запасів покладів гор. НД-2-5 Тинівського газового родовища, з врахуванням внесених до звіту виправлень та доповнень, за повнотою, змістом і оформленням відповідають вимогам діючих інструкцій, є достатніми для оцінки запасів та визнання розвіданих та попередньо розвіданих балансових запасів підготовленими до промислової розробки. Згідно п. 3.9 протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233, цей протокол підлягає розгляду і введенню у дію Державною службою геології та надр України. Протоколом № 26 засідання робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.10.2014 вирішено ввести в дію протокол засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233, що свідчить про відсутність в Державної служби геології та надр України зауважень щодо експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища, поданих ТзОВ Нафтогазрембуд-1. Однак, протоколом № 4171 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 27.11.2017 скасовано протокол засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233, яким затверджено геолого-економічну оцінку запасів вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі Львівської області за матеріалами, поданими ТзОВ "Нафтогазрембуд-1". При цьому, підставою скасування протоколу від 04.09.2014 № 3233 зазначено п. 24 Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затв. Постановою КМУ від 22.12.1994 № 865 та розділ 6 Договору № 137 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин від 13.08.2014. Згідно п. 6.3 розділу 6 Договору № 137 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин від 13.08.2014, Замовник несе відповідальність за достовірність дозвільних, погоджувальних та інших документів, що подаються на розгляд Виконавця. Відповідач, посилаючись на розділ 6 Договору № 137 від 13.08.2014, не зазначив, які документи, подані ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин, не були достовірними. Пунктом 24 Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затв. Постановою КМУ від 22.12.1994 № 865, визначено підстави повернення матеріалів, поданих до ДКЗ, зокрема, у випадку невідповідності змісту матеріалів вимогам відповідних нормативно-правових актів. Проте відповідач, незважаючи на посилання на вказану норму при скасуванні протоколу ДКЗ від 04.09.2014 № 3233, не зазначив, які саме порушення допущено позивачем при поданні матеріалів геолого-економічної оцінки. Навпаки, як встановлено судом з матеріалів справи та підтверджено самим відповідачем у оскаржуваному протоколі № 4171 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 27.11.2017, позивачем надано відповідачу усі необхідні матеріали згідно Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затвердженої наказом ДКЗ від 04.09.1995 № 35, на підставі чого відповідачем прийнято вказані матеріали та виконано роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища. Відповідно до вказаного, відповідачем скасовано протокол засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233 за відсутності законних підстав для його скасування, що свідчить про протиправність дій відповідача. Окрім цього, на підставі затвердженого та введеного в дію протоколу засідання колегії ДКЗ № 3233 від 04.09.2014 року в ТзОВ "Нафтогазрембуд-1" виникли суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси, оскільки вказаний протокол був одним з документів, поданих ТзОВ Нафтогазрембуд-1 до Державної служби геології та надр України разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазрембуд-1 до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія, про зобов'язання вчинити дії задоволено, визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Нафтогазрембуд-1 у наданні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів та зобов'язано Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю Нафтогазрембуд-1 спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів відповідно до п.п.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615. При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 у справі № 826/6102/16 судом зазначено наступне: З матеріалів справи вбачається, що TOB «Нафтогазрембуд-1» за власні кошти здійснено підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ), що підтверджується протоколом ДКЗ погодженим Державною службою геології та надр України відповідно до вимог чинного законодавства, тому у TOB «Нафтогазрембуд-1» виникло право на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин».

Таким чином встановленими, згідно відповідного рішення Львівського окружного адміністративного суду, є обставини, зокрема, протиправності дій відповідача та відсутності підстав для скасування протоколу засідання колегії ДКЗ від 04.09.2014 № 3233.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення помилок, допущених, на думку заявника, судом, шляхом переоцінки доказів і обставин, досліджених судом під час первісного розгляду справи, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої, другої, четвертої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно частини першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Необхідно також зауважити, що Європейський суд з прав людини у пункті 42 справи «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), № 28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Як встановлено із рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп . 27- 28, та рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2) , заява № 19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступним, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Отже, не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази тощо.

Таким чином, підстави для перегляду судового рішення поділяються на загальні та спеціальні. Загальною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є постановлення ухвали адміністративним судом, яка набрала законної сили (наприклад, про закриття провадження у справі, про залишення заяви без розгляду), або ухвалення постанови, якою задоволено або не задоволено позовні вимоги.

Спеціальними підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є: 1) юридичні факти, тобто істотні для справи обставини, які не були відомі заявникові та суду на час розгляду справи і які впливають на законність та об'єктивність судового рішення; 2) юридичні факти, які законодавець прирівняв до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Слід акцентувати, що позивач вважає нововиявленою обставиною саме протокол ДКЗ України № 4171 від 27.11.2017.

Проте, ця обставина на момент розгляду справи № 826/6102/16, прийняття рішення від 21.06.2016 про задоволення позовних вимог та набрання ним законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі не існувала, а виникла вже після винесення судового рішення у справі № 826/6102/16, з огляду на що, підпадає під ознаку нового доказу, проте не нововиявленої обставини.

Крім того, викладаючи вказаний висновок щодо належності протоколу ДКЗ України № 4171 від 27.11.2017 як нового доказу, судом враховано обставини визнання протоколу у судовому порядку протиправним та його скасування, що свідчить про недостовірність та недостатність такого доказу.

В частині наведених відповідачем в заяві інших підстав, як, за переконанням Заявника, нововиявлених, суд зауважує про здійснення Державною службою геології та надр України переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи № 826/6102/16, що не може бути підставою для перегляду відповідного рішення суду за нововиявленими обставинами.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підстави, які зазначено відповідачем не є нововиявленими у процесуальній площині ст. 361 КАС України та європейської судової практики.

Керуючись ст.ст. 241-246, 361-369 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви № 04-1479 від 20.12.2017 «Про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами п. 1 ч. 1 ст. 361 КАС України» Державної служби геології та надр України у справі № 826/6102/16 відмовити повністю.

2. Залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 826/6102/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 11.12.2018.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко