Постанова № 78549482, 13.12.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/5967/18

Провадження №1-кп/460/811/18

УХВАЛА

13.12.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

при секретарі Юрчишині В.В.

з участю: прокурора Ваня Б.Я.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання заступника начальника Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області юриста 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області юрист 1 класу ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, покликаючись на те, що в провадженні Яворівського районного суду перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який складено за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018140350001216, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2018 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 жовтня 2018 року, приблизно о 18 годин 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі ОСОБА_4, що на вул. С.Стрільців, 20/54 в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, діючи протиправно, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив конфлікт із ОСОБА_5, під час якого умисно наніс останньому удари кулаками в голову, в результаті чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, почав наносити потерпілому удари, ногами та спинкою крісла в область голови, грудної клітки та живота, спричинивши йому крововиливи під твердою мозковою оболонкою в правій лобно-скронево-тімяно-потиличній ділянці, крововиливи під м’якою мозковою оболонкою на полюсі скроневої частки зліва, на базальній поверхні лівої скроневої частки, вогнища контузії з крововиливами в тканину головного мозку зліва, закриті переломи кісток обличчя, синці в обох навколо очних ділянках, садно і підшкірні крововиливи на лобі та в лівій скроневій і в тім’яній ділянках, садно на обличчі справа, множинні переломи ребер, перелом грудини, синці і крововиливи в м’які тканини на передній поверхні грудної

клітки, розрив правої частки печінки, синець на лівому плечі, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, синець на лівому передпліччі, садно на лівому лікті, синець на правій кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, 16.10.2018 року о 01.30 год., ОСОБА_5 від отриманих травм помер в реанімаційному відділенні Комунального некомерційного підприємства Яворівської районної ради Львівської області «Новояворівська районна лікарня ім. Юрія Липи».

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Термін тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 16.12.2018, а ризики, наведені в ухвалі Львівського апеляційного суду від 05.11.2018, якою застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не зменшилися та не змінилися.

Обвинувачений ОСОБА_2 в разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме реальну можливість переховуватися від суду з метою уникнення від встановленої законом кримінальної відповідальності, може впливати на свідків з якими він перебуває у дружніх відносинах та потерпілу з метою зміни ними наданих органу досудового розслідування показань та матиме реальну можливість щодо вчинення нових кримінальних правопорушень, у тому числі щодо потерпілого та свідків.

Також, при вирішенні питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доцільно врахувати, що обвинувачений ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном від 7 до 10 років, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що відповідно до ст. 67 КК України є підставою, яка обтяжуватиме покарання обвинуваченому, ніде не працює, хоч і є особою працездатного віку, розлучений, не має міцних соціальних зв’язків.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що інші запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою, є недостатні для запобігання наведеним вище ризикам, що унеможливлює застосування до обвинуваченого іншого, більш м’якого запобіжного заходу, не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задовольнити, посилаючись на обґрунтування наведені у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання.

Захисник пояснив у судовому засіданні, що клопотання необгрунтоване, підозра не є обгрунтованою, слідство має упереджений нахил до обвинуваченого, до клопотання долучає лише окремі однобічні докази, наведені ризики нічим не підтверджені, оскільки обвинуваченому раніше було встановлено запобіжний захід у виді домашнього арешту, який він жодного разу не порушив, до розгляду справи Львівським апеляційним судом не спілкувався з свідками та потерпілою та жодним чином не впливав на них та не буде цього робити в подальшому. Оскільки досудове розслідування завершене, обвинувачений не зможе спотворити чи знищити докази, обвинувачений раніше не судимий та не притягався до адміністративної відповідальності, а відтак ризик вчинення нових кримінальних правопорушень не є доведеним, має міцні соціальні зв'язки, є батьком трьох малолітніх дітей, яких добровільно утримує, ухилятися від слідства не має наміру і не буде, а тому до нього доцільно застосувати цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави з відповідними обов'язками.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд встановив наступні обставини.

15 жовтня 2018 року, приблизно о 18:30 год ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі ОСОБА_4, що на вул. С.Стрільців, 20/54 в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, діючи протиправно, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс удари кулаками в голову, ногами та спинкою крісла в

область голови, грудної клітки, живота ОСОБА_5, заподіявши йому закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, гостру субдуральну гематому справа, перелом кісток носа, переломи верхньої та нижньої щелепи, тупу травму грудної клітки з множинними переломами ребер, двобічний пневморевматорекс, тупу травму живота з розривом печінки та внутрішньочеревною кровотечею, який від отриманих травм 16.10.2018 о 01:30 год в реанімаційному відділенні Новояворівської районної лікарні №1 помер.

16 жовтня 2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140350001216 з правовою кваліфікацією діяння ч. 2 ст. 121 КК України.

16.10.2018 о 07:00 год. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_2 затримано у порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Яворівського районного суду від 17.10.2018 до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

05.11.2018 ухвалою Львівського апеляційного суду на підставі обґрунтованої апеляційної скарги прокурора Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури скасовано ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходи у вигляді домашнього арешту та винесено ухвалу якою обрано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 16.12.2018.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини в тому числі особу підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.

У відповідності до п. с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, розлучений, є батьком трьох малолітніх дітей, не працює, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п.1ч.1 ст.177 КПК України, переховування обвинуваченого від суду. Також суд погоджується із наявністю ризику, передбаченого п.3ч.1 ст.177 КПК України, оскільки свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час допиту стверджували, що ОСОБА_2 просив не говорити поліції, що він бив ОСОБА_5, а тому може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні. Окрім того, свідок ОСОБА_7 під час додаткового допиту вказала, що до неї звернувся захисник обвинуваченого з пропозицією змінити надані нею покази. Однак, суд критично оцінює доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки на підтвердження такого не надано достатніх доказів.

Отже судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном від 7 до 10 років, обвинувачується у вчиненні кримінального перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, що відповідно до ст.67 є підставою яка обтяжуватиме покарання обвинуваченому, ніде не працює, хоч і є особою працездатного віку, а відтак факт утримання ним трьох неповнолітніх дітей нічим не доведено, розлучений, не має міцних соціальних зв’язків. Ризики, наведені в ухвалі Львівського апеляційного суду від 05.11.2018, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не зменшилися та не змінилися.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_2 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільного інтересу, а також, що будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства та внаслідок злочину спричинена загибель людини, суд відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави.

Керуючись вимогами ст.ст. 177,178, 183,186,194,196,197,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 2 (два) місяці.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з 13 грудня 2018 року до 10 лютого 2019 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Кондратьєва Н.А.