Рішення № 78545212, 06.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16231/18

Провадження № 2/521/4514/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Коблової О.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Барвенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – Одеська міська рада про встановлення часток співвласників у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, за участю третьої особи без самостійних вимог про визначення часток співвласників у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №502 від 25.11.1998р., її чоловікові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3, який помер 25.10.2013р., відкрилася спадщина на частину цієї квартири. Позивачка вказує, що не має можливості оформити у нотаріуса спадщину щодо майна ОСОБА_3, оскільки при оформленні договору купівлі-продажу спадкової квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не було визначено частки співвласників. Тому позивачка вимушена звернутися до суду.

Просить суд, постановити рішення, яким визначити, що кожному із співвласників у спільній сумісній власності - квартирі за адресою: АДРЕСА_2 належить частка в розмірі – по 1/2.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи без самостійних вимог – Одеської міської ради в судове засідання повторно не з'явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, а тому судом згідно вимог ст. 280 ЦПК України ухвалено заочне рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №502 від 25.11.1998р., укладеного на Товарній біржі «Одеська Універсальна біржа товарів та послуг», Дублікат якого було видано 28.08.2001р. Товарною біржою «Одеська Універсальна біржа товарів та послуг» за №13, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки КП «БТІ» ОМР від 20.11.2018 РОКУ № 499528.72.18, отриманої у відповідь на ухвалу суду, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 05.09.2001р. за №88 стор. 54 кн. 411доп. за ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2010р., справа №2-180/2010 вказаний договір купівлі-продажу було визнано дійсним. Рішення суду набрало законної сили 01.03.2010р. за інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2018р., відомості про реєстрацію права власності на спадкову квартиру відсутні.

ОСОБА_3 помер 25.10.2013р., про що свідчить свідоцтво про смерть від 25.10.2013 року, актовий запис № 10349. За матеріалами спадкової справи та копією свідоцтва про шлюб, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, тому є спадкоємцем першої черги за законом його майна. Заповіту спадкодавець не складав.

Встановлено, що позивачка 22 березня 2014 р. звернулась до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в результаті нотаріусом було заведено спадкову справу №174/2014. Судом не встановлено інших осіб, які претендують чи могли б претендувати на спадщину ОСОБА_3, померлого 25.10.2013р.

Постановою від 11.09.2018р. нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз’яснено про необхідність, у судовому порядку, встановлення часок співвласників спільної сумісної власності, вказаних у Договорі купівлі-продажу нерухомого майна №502 від 25.11.1998р.

Згідно п. 224 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" державний нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише в разі виділення (визначення) частки померлого у спільному майні

Відповідно до ст. 112 ЦК України (1964р.), майно може належати кільком фізичним особам на праві спільної власності без визначення часток (сумісна власність).

За п.2 ст. 370 ЦК України (2004р.), при виділенні частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, частки співвласників вважаються рівними, якщо члени сім’ї письмовою згодою не передбачили, що квартира буде належати їм на праві спільної часткової власності.

Як було встановлено у судовому засіданні, за час життя між співвласниками квартири №92, розташованої в місті Одеса, по вул. Генерала Петрова, буд. №53 письмових домовленостей щодо визначення часток кожного із співвласників укладено не було.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги і визнає, що частки співвласників є рівними, тобто, по ? частині кожному.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 112 ЦК України (1964р.), п.2 ст. 370 ЦК України (2004р.) суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог – Одеська міська рада про встановлення часток співвласників у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності – задовольнити.

Встановити, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна №502 від 25.11.1998р., укладеним на Товарній біржі «Одеська Універсальна біржа товарів та послуг», Дублікат якого було видано 28.08.2001р. Товарною біржою «Одеська Універсальна біржа товарів та послуг» за №13, зареєстровано в КП «БТІ» ОМР 05.09.2001р. за №88 стор. 54 кн. 411доп, в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 частки співвласників є наступними: ОСОБА_3 – ? частина, ОСОБА_2 – ? частина.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Д. Коблова