Ухвала суду № 78544371, 11.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________

Справа № 520/661/15-ц

Провадження № 4-с/520/117/18

УХВАЛА

11.12.2018

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, за участю боржника - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, в якій просить суд

визнати дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 520/661/15-ц стягувачу - ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 35338,58грн. у виконавчому провадженні №49132049 від 20.06.2018року неправомірними;

зобов’язати старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 виконати дії щодо усунення порушень прав стягувача шляхом поновлення виконавчого провадження щодо виконання рішення суду у справі № 520/661/15-ц про стягнення на користь стягувача ОСОБА_2 з ОСОБА_5 35338,58 грн.

В обґрунтування наданої скарги скаржник посилається на те, що на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/661/15-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_5 на його - ОСОБА_2 користь суми заборгованості 35338,58 грн.

Однак, як вказує скаржник, 20.06.2018року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Одеській області ОСОБА_4 було винесено постанову про повернення зазначеного виконавчого документа, на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ОСОБА_5, яку оголошено у розшук, не знайдено протягом року.

Разом з тим, скаржник вважає, що під час виконання виконавчого листа державним виконавцем не вжито усіх необхідних заходів для його примусового виконання, зокрема, державним виконавцем не було встановлено, чи дійсно боржник - ОСОБА_5 була оголошена у розшук.

Крім того, скаржник зазначає, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу було постановлено старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Одеській області ОСОБА_4 20.06.2018 року, однак, з невідомих причин, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу було надіслано лише 15.08.2018 року рекомендованим листом № 6506503054089, тобто майже через два місяці від дати її постановлення.

З урахуванням викладеного, не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду із відповідною скаргою на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 01.10.2018року було прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, за участю боржника - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.10.2018року старший державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 надав суду письмовий відзив на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання дій старшого державного виконавця Манзенюка Романа Миколайовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа № 520/661/15-ц стягувачу - ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 35338,58 у виконавчому провадженні № 49132049 від 20.006.2018 року неправомірними, в повному обсязі.

Так, в обґрунтування наданого відзиву державний виконавець посилається на те, що 21.10.2015року до Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на даний час - Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області) надійшов виконавчий лист № 520/661/15-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси 09.10.2015, про стягнення коштів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у розмірі 35338,58 грн., з відповідною заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження

23.10.2015року, як вказує державний виконавець, керуючись статтями17, 19, 20, 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час), старшим державним виконавцем відділу ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49132049 з виконання вищевказаного виконавчого документа. Того ж дня, з метою забезпечення виконання рішення суду, керуючись статтею 57 Закону (у діючій на той час редакції), державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Копію постанови направлено на виконання до відповідних реєструючих установ. Неодноразовими виходами державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Одеса, вул. Сумська, 47, боржника не знайдено, про що складені відповідні акти.

Також державний виконавець зазначає, що відповідно до вимог статті 40 Закону (у діючій на той час редакції), в разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

26.08.2016 Київським районним судом м. Одеси по справі № 520/661/15-ц задоволено подання державного виконавця від 10.08.2016 про розшук боржника та оголошено ОСОБА_5 у розшук. Виконання вказаної ухвали покладено на органи національної поліції.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем керуючись п.4 ч.1 ст.38 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» 04.10.2016року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Поряд з цим, державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника, шляхом направлення відповідних запитів до реєструючих установ та отримання інформації у порядку доступу державних виконавців до реєстрів.

Так, згідно з відповідями на запити до ДФС України та ПФУ встановлено, що інформація щодо сум доходу та останнього місця роботи боржника у відповідних реєстрах відсутня, ОСОБА_5 відкритих рахунків не має, пенсію не отримує.

Державний виконавець вважає, що посилання скаржника щодо не здійснення державним виконавцем запиту до КП «БТІ» для встановлення майнового стану боржника є необґрунтованим, оскільки вказане комунальне підприємство позбавлено повноважень щодо реєстрації суб’єктами прав власності на нерухоме майно та ведення відповідного обліку даних. Крім того, відсутність зареєстрованих прав на об’єкти нерухомості перевірені державним виконавцем у порядку доступу до відповідних реєстрів (остання довідка від 20.06.2018). Аналогічно щодо зареєстрованих прав власності на земельні ділянки. Перевіркою реєстру АІПС «Автомобіль» зареєстрованих за боржником транспортних засобів не виявлено. За даними реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області відомості щодо актових записів відносно ОСОБА_5 відсутні.

Також, як зазначає державний виконавець, 01.06.2018року складено акт виходу державного виконавця, згідно з яким ані боржника, ані належного йому майна, на яке можливо звернути стягнення, виявлено не було.

Посилання заявника на порушення вимог чинного законодавства щодо участі понятих у проведені виконавчих дій не знайшли свого підтвердження.

Державний виконавець стверджує, що боржника оголошено у розшук за ухвалою суду 26.08.2016року, відомості щодо встановлення місцезнаходження боржника до відділу не надходили, а тому, на підставі викладеного, у відповідності до вимог пункту 7 статті 37 Закону, ним - старшим державним виконавцем Манзенюком Р.М. 20.06.2018року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа направлено на адресу ОСОБА_2, вказану у виконавчому документі.

У судове засідання 11.12.2018року скаржник - ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином за допомогою телефонограми, однак 05.12.2018року надіслав на електрону адресу суду заперечення на відзив, в якому зазначив, що до відзиву на скаргу державним виконавцем не надано будь-яких документів, які б свідчили про виконання ним Закону України «Про виконавче провадження», а формальний підхід державного виконавця до виконання судового рішення, тривале його невиконання і невжиття всіх заходів передбачених законом для його виконання можуть бути підставою для відповідальності Держави України за рішенням ЄСПЛ.

У судовому засіданні 11.12.2018року старший державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві.

Крім того, у судовому засіданні 11.12.2018року державний виконавець надав для огляду суду оригінали матеріалів відповідного виконавчого провадження.

Боржник - ОСОБА_5 про час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, у судові засідання не з’явилась, про поважність причин відсутності не повідомила.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення старшого державного виконавця Манзенюка Р.М., суд дійшов висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №520/661/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.09.2015року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 30 вересня 2014 року у загальній сумі 35338,58грн., з яких: борг за розпискою 1550,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 18.05.15року становить 32082,21 гривень, 3% річних від суми боргу за період з 01.01.2015 по 18.05.2015 - 363,89 гривень, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 01.01.2015 року по 18.05.2015 року у сумі 2892,48 гривень. Стягнуто судові витрати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у розмірі 288,98 гривень.

На виконання вказаного рішення суду 09.10.2015року Київським районним судом м. Одеси були видані відповідні виконавчі листи.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 23.10.2015року було відкрито виконавче провадження ВП №49132049 з виконання виконавчого листа №520/661/15-ц, виданого 09.10.2015року Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 35338,58грн.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 23.10.2015року було накладено арешт на все майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику – ОСОБА_5.

Крім того, постановами старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 30.11.2015року та від 10.08.2016року було накладено арешти на кошти, які знаходяться на рахунках у сумі 39290,32грн., у тому числі відкритих після накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках у ПАТ «ВТБ Банк», та належать боржнику – ОСОБА_5.

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області боржник - ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно відповідей, отриманих на запити, за боржницею - ОСОБА_5 транспортні засоби не зареєстровані, як платник податків в органах ДПС не перебуває, інформація щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податків, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, пенсію в органах Пенсійного фонду України не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію в органах Пенсійного фонду України не знайдено.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, за боржницею - ОСОБА_5 нерухоме майно не зареєстровано.

З актів державного виконавця вбачається, що виходом за адресою: м. Одеса, вул. Сумська, 47, встановлено, що на стук у двері та вікно ніхто не вийшов, перевірити майновий стан не представилось можливим, боржника не знайдено. Виклик до відділу залишено у дверях.

Крім того, постановами №В-5/626 від 20.01.2016року та №В-5/626 від 15.07.2016року було застосовано примусовий привід через органи поліції до боржника – ОСОБА_5, забезпечивши її явку до державного виконавця до Київського відділу ДВС ОМУЮ.

12.08.2016року головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 ОСОБА_7 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_5, однак ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2016року у задоволенні подання було відмовлено.

12.08.2016року головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 ОСОБА_7 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з поданням, в якому просила оголосити в розшук - ОСОБА_5.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2016року було задоволено подання Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про розшук боржника – ОСОБА_5. Оголошено у розшук боржника - ОСОБА_5, 20.03.1980року народження, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобов’язано органи Національної Поліції здійснити такий розшук.

Постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 ОСОБА_7 від 04.10.2016року, оскільки відповідно до ухвали № 520/661/15-ц від 26.08.2016 року Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_5 було оголошено у розшук, керуючись п.4 ч.1 ст.38, ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”,було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/661/15-ц, виданого 09.10.2015 Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 35338,58 грн., до закінчення обставин, які зумовлюють зупинення виконавчого провадження.

Згідно рапорту ДОП СП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_8, в ході перевірки був здійснений вихід за адресою м. Одеса вул. Сумська, 47, де ніхто двері не відчиняв, враховуючи даний факт були залишені контактні данні для зворотного зв’язку. В ході подальшої перевірки гр. ОСОБА_5, вийшла на телефонний зв’язок та в усній бесіді пояснила що вона знає про те, що знаходиться у розшуку та з якої причини, в тому числі в усній бесіді їй було сповіщено про зобов’язання з’явитися до Київського ВП в м. Одесі для відібрання пояснень за даним фактом, але гр. ОСОБА_5, повідомивши, що не мешкає за місцем реєстрації проігнорувала все вищесказане та до органів Національної поліції не з’явилась. В ході подальшої перевірки поліцейських баз даних було встановлено що гр. ОСОБА_5, знаходиться в розшуку з 26.08.2016 року.

Постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 від 13.09.2017року, на підставі ч.4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», було прийнято виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/661/15-ц, виданого 09.10.2015 Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 35338,58 грн.

Постановою старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.06.2018року виконавчий лист № 520/661/15-ц, виданий 09.10.2015 Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 35338,58 грн. було повернуто стягувачеві, на підставі п.7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до ухвали № 520/661/15-ц від 26.08.2016 року Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_5 було оголошено у розшук, а виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. у зв'язку із втратою годувальника. а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Інше майно, па яке можливо звернути стягнення відсутнє.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Окрім того, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб (ст. 53 Закону); отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або У стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону); провести перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, а у подальшому здійснювати таку перевірку не рідше ніж один раз на три місяці (ч. 8 ст. 48 Закону).

Частиною 1 ст.36 зазначеного вище Закону передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобовязані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження предявити його до виконання.

Суд при вирішенні даної скарги також керується нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., яка була ратифікована Україною 17.07.1997р., а також роз’ясненнями наданими Європейським судом з прав людини.

В світлі практики Європейського суду з прав людини,виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2016року було задоволено подання Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про розшук боржника – ОСОБА_5. Оголошено у розшук боржника - ОСОБА_5, 20.03.1980року народження, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобов’язано органи Національної Поліції здійснити такий розшук.

Разом з тим, докази направлення вказаної ухвали на адресу Національної Поліції в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази того, коли саме боржника було фактично оголошено у розшук.

Відповідні докази також не буди надані державним виконавцем під час розгляду скарги.

Навпаки, з інформаційних листів Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що дата зникнення ОСОБА_5 – 26.08.2016року, дата останнього оновлення інформації – 28.12.2017року та 23.10.2018року, а згідно рапорту ДОП СП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_8, матеріли на виконання за фактом розшуку фізичної особи боржника ОСОБА_5 надішли 10.10.2018року.

Крім того, зі змісту рапорту вбачається, що в ході перевірки був здійснений вихід за адресою м. Одеса вул. Сумська, 47, де ніхто двері не відчиняв, враховуючи даний факт були залишені контактні данні для зворотного зв’язку. В ході подальшої перевірки гр. ОСОБА_5, вийшла на телефонний зв’язок та в усній бесіді пояснила, що вона знає про те, що знаходиться у розшуку та з якої причини, в тому числі в усній бесіді їй було сповіщено про зобов’язання з’явитися до Київського ВП в м. Одесі для відібрання пояснень за даним фактом, але гр. ОСОБА_5, повідомивши, що не мешкає за місцем реєстрації проігнорувала все вищесказане та до органів Національної поліції не з’явилась. В ході подальшої перевірки поліцейських баз даних було встановлено що гр. ОСОБА_5, знаходиться в розшуку з 26.08.2016 року, тобто з дати постановлення Київським районним судом м. Одеси відповідної ухвали.

Більш того, у судовому засіданні 11.12.2018року судом були оглянуті оригінали матеріалів відповідного виконавчого провадження та встановлено, що вказана ухвала суду про оголошення у розшук боржника в матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутня.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні фактичні обставини вказують на те, що державний виконавець передчасно ухвалив постанову про повернення виконавчого документа, оскільки докази того, що ОСОБА_5 перебуває у розшуку з 26.08.2016року в матеріалах справи відсутні, а згідно рапорту ДОП СП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 матеріли на виконання за фактом розшуку фізичної особи боржника ОСОБА_5 надішли 10.10.2018року, що в свою чергу є порушенням прав стягувача на своєчасне та повне виконання рішення суду у примусовому порядку.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 вийшла на телефонний зв’язок та в усній бесіді пояснила, що вона знає про те, що знаходиться у розшуку та з якої причини.

Незважаючи на це, органи Національної поліції дій щодо встановлення фактичного місцезнаходження боржника не вчинили, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2016року про розшук боржника – ОСОБА_5 не виконали.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.06.2018року була направлена на адресу стягувача лише 15.08.2018 року.

Таким чином, державним виконавцем було порушено права стягувача на повторне пред'явлення виконавчого листа, оскарження дій посадових осіб, оскільки він був повідомлений про вчинені дії майже через два місяці.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження не було вжито всіх заходів, необхідних та достатніх для виконання рішення суду, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», а повернення виконавчого листа на підставі п.7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є передчасним.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, за участю боржника - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 520/661/15-ц стягувачу - ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 35338,58грн. у виконавчому провадженні №49132049 від 20.06.2018року – неправомірними.

Зобов’язати старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 виконати дії щодо усунення порушень прав стягувача - ОСОБА_2 шляхом поновлення виконавчого провадження щодо виконання рішення суду у справі № 520/661/15-ц про стягнення на користь стягувача ОСОБА_2 з ОСОБА_5 35338,58 грн.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 13.12.2018року.

Суддя Петренко В. С.