
Справа № 521/12034/18
Провадження № 2-з/500/123/18
УХВАЛА
12 грудня 2018 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів факторингу недійсними,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Хрещатик», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів факторингу недійсними.
06.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., реєстраційний номер предмета іпотеки в Реєстрі №19582211, яка належить ОСОБА_3 на праві власності; заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної квартири; заборони відповідачам, їх представникам або уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, направлені на проникнення до житла, виселення мешканців квартири, забороною перебувати, змінювати замки, чинити опір у користуванні та мешканні ОСОБА_1, ОСОБА_3, виселяти ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вчинювати вселення інших осіб у квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса до вирішення спору в даній справі; заборони реалізації (продажу) квартири шляхом укладення цивільно-правових договорів, в тому числі шляхом проведення публічних електронних торгів з продажу майна. В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає, що 24.04.2018 року був укладений договір №13505 про відступлення прав вимоги (договір факторингу), згідно якого ПАТ КБ «Хрещатик» відступив шляхом продажу ОСОБА_2 належні йому право вимоги за кредитним договором №541 від 24.07.2007 року. Також, 24.04.2018 року між відповідачами був укладений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідченим 01.08.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №3056. 04.05.2018 року на адресу ОСОБА_3 поступила вимога від ОСОБА_2 про усунення порушення позивачем умов кредитного договору №541. У своїй вимозі ОСОБА_2 вказує, що в випадку невиконання умов кредитного договору на користь ОСОБА_2, останній буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки. В разі такого стягнення будуть порушені права позивача та третьої особи на право власності, а також на судовий захист. Також, позивач наголошує на тому, що має на меті визнати недійсним договори передачі прав вимоги та не визнає ОСОБА_2 як нового кредитора в зобов’язанні. Виконання ж боржником своїх зобов’язань неналежному кредитору призведе до того, що фактично сплачені ним на виконання кредитного договору кошти не поступлять належному кредитору, що в свою чергу стане підставою для вимоги первісного кредитора про дострокове повернення кредиту та/або звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечений кредитний договір. Виходячи з вимоги ОСОБА_2 є реальний ризик проведення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки, що буде суперечити меті судового захисту та праву звернення позивача до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
12.12.2018 року ОСОБА_2 надав суду заперечення до заяви про забезпечення позову, в яких вказує, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2015 року по справі №521/16637/13-ц звернуто стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 01.08.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №3056 і належить ОСОБА_3 з метою реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ КБ «Хрещатик» та погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №541 від 24.07.2007 року. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 24.09.2018 року по справі №521/16637/13-ц замінено сторону виконавчого провадження ПАТ КБ «Хрещатик» правонаступником ОСОБА_2 Вказує, що на об’єкт нерухомості вже накладено арешт, у зв’язку з чим необхідність накладення ще одного арешту є необґрунтованою, та заборона вчинення реєстраційних дій буде фактично перешкоджати виконанню судового рішення, що набрало законної сили.
Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги 24.04.2018 року, укладені між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2, посилаючись на те, що новий кредитор, а саме, ОСОБА_2, не повідомив позивача (боржника) про заміну кредитора, іпотекодержателя. Також, новий кредитор – ОСОБА_2 є фізичною особою, а не банком або іншою фінансовою установою, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, тому не має законних підстав бути належним кредитором у вищевказаному зобов’язанні.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., реєстраційний номер предмета іпотеки в Реєстрі №19582211, яка належить ОСОБА_3 на праві власності; заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної квартири; заборони відповідачам, їх представникам або уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, направлені на проникнення до житла, виселення мешканців квартири, забороною перебувати, змінювати замки, чинити опір у користуванні та мешканні ОСОБА_1, ОСОБА_3, виселяти ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вчинювати вселення інших осіб у квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса до вирішення спору в даній справі; заборони реалізації (продажу) квартири шляхом укладення цивільно-правових договорів, в тому числі шляхом проведення публічних електронних торгів з продажу майна, посилаючись на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у разі виконання боржником своїх зобов’язань неналежному кредитору призведе до того, що фактично сплачені ним на виконання кредитного договору кошти не поступлять належному кредитору, що в свою чергу стане підставою для вимоги первісного кредитора про дострокове повернення кредиту та/або звернення стягнення на предмет іпотеки, якою був забезпечений кредитний договір. Виходячи з вимоги ОСОБА_2, на його думку, є реальний ризик проведення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки, що буде суперечити меті судового захисту та праву звернення позивача до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2018 року квартира АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса на праві приватної власності належить ОСОБА_3
Згідно вимоги ОСОБА_2 24.04.2018 року був укладений договір №13505 про відступлення прав вимоги (договір факторингу), згідно якого ПАТ КБ «Хрещатик» відступив шляхом продажу ОСОБА_2 належні йому право вимоги за кредитним договором №541 від 24.07.2007 року. Також, 24.04.2018 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідченим 01.08.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №3056, згідно умов якого, банк відступив ОСОБА_2 право вимоги до іпотекодавця за іпотечним договором. У своїй вимозі ОСОБА_2 вказує, що в випадку невиконання умов кредитного договору на користь ОСОБА_2, останній буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., реєстраційний номер предмета іпотеки в Реєстрі №19582211, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.
Відповідно до заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2015 року по справі №521/16637/13-ц звернуто стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м. яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 01.08.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №3056 і належить ОСОБА_3 з метою реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ КБ «Хрещатик» та погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №541 від 24.07.2007 року.
Згідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 24.09.2018 року по справі №521/16637/13-ц замінено сторону виконавчого провадження ПАТ КБ «Хрещатик» правонаступником ОСОБА_2 Ухвала набрала законної сили 10.10.2018 року.
Постановою головного державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №48032177 по примусовому виконанню виконавчого листа №521/16637/13-ц, виданого 11.06.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 з метою реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ КБ «Хрещатик» та погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №541 від 24.07.2007 року в сумі 171342,84 грн.
По даному виконавчому провадженню постановою головного державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 13.11.2018 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме, стягувача ПАТ КБ «Хрещатик» на його правонаступника ОСОБА_2 у справі №521/16637/13-ц за правом грошової вимоги до ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.
Пунктом 1 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду із зазначеною заявою про забезпечення позову, просить накласти арешт на майно, належне третій особі – ОСОБА_3, а саме квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м. яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 01.08.2007 року, на яку згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2015 року звернуто стягнення. Рішення набрало законної сили. Винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та замінено сторону виконавчого провадження, а саме, стягувача ПАТ КБ «Хрещатик» на його правонаступника ОСОБА_2 у справі №521/16637/13-ц за правом грошової вимоги до ОСОБА_3
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За таких обставин, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку, що по суті позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавчий документ в даній справі не оскаржується.
Крім того, заявником не подано доказів щодо можливого вчинення будь-яких дій, направлених на проникнення до житла, виселення мешканців квартири, заборони перебувати, змінювати замки, чинити опір у користуванні та мешканні ОСОБА_1, ОСОБА_3, виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вчинення вселення інших осіб у квартиру АДРЕСА_1 (25-ої Чапаєвської Дивізії) у місті Одеса, укладення цивільно-правових договорів, в тому числі шляхом проведення публічних електронних торгів з продажу майна.
На підставі наведеного, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню в зв’язку з її необґрунтованістю.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись статтями 149-153,260,353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів факторингу недійсними – відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: ОСОБА_5
Судове рішення № 78544225, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/12034/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: