Ухвала суду № 78543472, 13.12.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4291/17

Номер провадження 6-а/489/13/18

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Супрун Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання дій протиправними.

Вказував, що 12.09.2017 року він звернувся до відповідачів із позовом, за результатами розгляду якого Ленінським районним судом м. Миколаєва 31.01.2018 р. ухвалено рішення, за яким відповідача зобов’язано здійснити перерахунок пенсії позивача, який продовжує працювати з 13.05.2008 року, щомісячної доплати до пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1% його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні доплати за період з 01.01.2017 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Однак, відповідач продовжує порушувати його права, через що є необхідність у зобов’язати Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області: відновити право на одержання щомісячного збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку; виконати рішення суду від 31.01.2018 року шляхом скасування самоправного доданого рішення «про перерахунок пенсії шляхом незаконного повороту судового рішення Ленінського районного суду від 31.01.2018 року у справі №489/4291/17 від 12.10.2018 року»; зобов’язати відповідача продовжувати виплату йому пенсії у розмірі визначеному на виконання судових рішень з 01.01.2018 року; негайно доплатити безпідставно утримані кошти з щомісячної пенсійної виплати у розмірі 7 941,00 грн., з компенсацією втрати доходів.

Згідно наданого відзиву на заяву представник Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області стверджував, що:

-заява ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки його було письмово повідомлено, що внаслідок змін у законодавстві управлінням проведено перерахунок його пенсії;

-зміна розміру пенсії позивача пов’язана не із протиправними діями (рішеннями) відповідача, а у зв’язку із змінами внесеними до законодавства;

-зменшення розміру пенсійної виплати позивача відбулось у зв’язку із виконанням рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2018 року;

-у зв’язку із виконанням судового рішення ПФУ було надано роз’яснення щодо розміру та порядку розрахунку пенсії позивача та встановлено, що після ухвалення рішення Інгульським об’єднаним УПФУ у м. Миколаєві було невірно розраховано величину пенсії позивача, яка внаслідок перерахунку значно зменшується;

-пенсія позивача має розраховуватись на підставі положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із урахуванням змін, внесених ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року.

Заявник, згідно поданої заяви, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував.

Дослідивши надані докази та встановивши фактичні обставини справи, суд виходить з такого.

31.01.2018 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. А саме, визнано неправомірними дії та рішення Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області в частині недоплати ОСОБА_1 пенсії; зобов’язано Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок ОСОБА_1, який з 13.05.2008 року продовжує працювати, щомісячної доплати до пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні доплати до пенсії за період з 01.01.2017 року, з врахуванням вже виплачених сум.

03.03.2018 року рішення набрало законної сили.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як встановлено ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як визначено статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

На виконання вказаного рішення суду Інгульським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області у березні 2018 року виплачено позивачу за період 01.01.2017 року по 31.03.2018 року недоплачену пенсію у розмірі 38 177,34 грн.(а.с.215-216).

Також відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, після здійснення якого розмір його пенсійної виплати склав з 01.01.2017 року 7 533,42 грн., з 01.10.2017 року – 8 565,98 грн., з 11.10.2017 по 30.11.2017 року 1 549,96 грн.

Згідно наданих пояснень Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду м. Миколаєва вбачається, що пенсія позивачу розраховується на підставі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із урахуванням змін, внесених ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року.

Так, згідно з урахуванням змін внесених ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року, ч.2 ст. 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 11.10.2017 року викладена у наступній редакції: «Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Через викладені зміни до «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем винесено розпорядження №125424 від 19.09.2018 року про перерахунок ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 11.10.2017 року, та встановлено її у розмірі 1 549 грн. 96 коп.

В подальшому відповідачем винесено розпорядження №125424 від 19.09.2018 року, яким з 12.12.2017 року здійснено перерахунок з ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 12.12.2017 року, та встановлено її у розмірі 1 754 грн. 37 коп.

Разом з тим, суд не може погодитись з наведеним, з огляду на те, що вищевказана норма регулює правовідносини з призначення пенсії громадянам з 11.10.2017 року, в той час як позивач право на пенсію на підставі ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримав ще у 2008 році, а рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2018 року було вирішено питання про перерахунок, а не призначення пенсії позивача, що є різними правовими поняттями, які мають різні підстави для вирішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд звертає увагу на те, що положеннями ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, суд вбачає, що Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України під час виконання Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2018 року, протиправно перерахувало позивачу розмір його пенсії, використавши норму законодавства, що набрала законної сили після призначення йому пенсії, звузивши при цьому обсяг його прав.

За положеннями статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1, через що вважає за доцільне постановити Окрему ухвалу щодо зобов’язання Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України поновити порушене право позивача на отримання пенсії у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 150-152,249,383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними розпорядження Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 19.09.2018 року за № 125424, якими позивачу здійснено перерахунок пенсії та встановлено її розмір на рівні 1 549 грн. 96 коп. та 1 754 грн. 37 коп., як такі, що порушують право ОСОБА_1 на належний перерахунок пенсії, підтверджений рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2018 року у справі 489/4291/17.

Зобов’язати Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області вжити заходів для виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2018 року у справі 489/4291/17 та в місячний строк з дня отримання даної окремої ухвали повідомити Ленінський районний суд м. Миколаєва про результати вжитих заходів.

Копію окремої ухвали направити Інгульському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області – для виконання.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 13.12.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова