Ухвала суду № 78543201, 19.10.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5524/18

Провадження № 2/487/2297/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року. Заводський районний суд міста Миколаєва у складі судді Біцюка А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Автогаражного кооперативу «Парма» (м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10), ТОВ Фірма «Парма» (м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 3) про визнання недійсним рішення Правління АГК «Парма» від 31.08.2015 року та правочину про передачу в користування (оренду) гаражу №90,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Автогаражного кооперативу «Парма», ТОВ Фірма «Парма», в якому посилаючись на те, що рішення АГК «Парма» від 31.08.2015 року є недійсним, а дії відповідачів щодо обмеження позивача користування гаражем №90 (далі - Гараж) є незаконним, просив суд :

1. Визнати недійсним (незаконним) рішення Правління АГК «Парма» від 31.08.2015 року про опечатування гаражу №90 та навішування на гараж додаткового замку;

2. Визнати недійсним правочин про передачу АГК «Парма» в користування (оренду) ОСОБА_1;

3. Зобов’язати ТОВ Фірми «Парма» припинити незаконні самоправні дії, які перешкоджають ОСОБА_1 користуватися гаражем №90 та його особистими речами, що знаходяться в гаражі №90.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року справу провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.10.2018 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження. В обгрунтування зазначеної заяви посилався на складність справи, яка полягає у розгляді трьох вимог одночасно, про помилковість рішення суду в попередній справй, яка розглядалась за участі, в тому числі, тих самих сторін, а також суттєвість значення для нього питання про користування спірним гаражем, яке, як і право власності, є одним із конституційних прав особи.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Пунктом 1 частини 4 ст.274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 7 ст.277 ЦПК України передбачено, що частини друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 та 6 статті 19 ЦПК України Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.1 ч.1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які, за змістом статті 176 ЦПК, носять немайновий характер.

До цього, в 2016 році, ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до Автогаражного кооперативу «Парма», третя особа ТОВ Фірма «Парма» (далі - Справа №487/1004/16-ц), в якому посилаючись що члени правління ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є членами АГК «ОСОБА_5, прийнятими до нього в порядку, передбаченому статутом кооперативу, не є членами правління АГК «Парма», обраними в порядку, передбаченому Статутом, а також на ту обставину, що правління АГК не має повноважень приймати рішення про звільнення гаражу і спірне рішення прийняте без врахування норм Статуту на підставі пояснень тільки заінтересованої сторони, просив:

1.Визнати недійсним Рішення Правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року (без підпису ОСОБА_3О.) про зобов’язання ОСОБА_1 звільнити гараж №90;

2.Визнати недійсним Рішення Правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року (з підписом ОСОБА_3О.) про зобов’язання ОСОБА_1 звільнити гараж №90.

У вказаній справі встановлювались обставини, які стосуються спірного Гаражу, та 21.07.2016 року прийнято рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили.

За змістом частини 5 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи, що предметом позову в даній справі не є оспорювання права власності на спірний Гараж, тобто вона не відноситься до переліку справ передбачених пунктом 1 частини 4 ст.274 ЦПК України, а йдеться про користування ним, а також з огляду на те, що мається рішення суду у справі № 487/1004/16-ц , яке набрало законної сили, відсутня потреба у розгляді справи в загальному провадженні, а всі обставини, які стосуються предмету позову, можливо встановити при розгляді справи у спрощеному порядку на підставі письмових доказів.

Керуючись ст.ст. 259-261, 274, 277 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне рішення суду (ухвали) складено 19.10.2018 року.

Суддя Біцюк А. В.