Рішення № 78543046, 11.12.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3968/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" грудня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі — ТОВ “ФК “ЄАПБ”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 66 850 грн. 42 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ “Фінансова компанія “Центр фінансових рішень ” (далі — ТОВ “ФК “ЦФР”) та ОСОБА_2 05.12.2014 року було укладено кредитний договір № 771648791, відповідно до якого товариство надало позичальнику кредитні кошти в розмірі 26 440 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,99 % річних, щомісячної плати за кредитом (плати за управління кредитом) у розмірі 2,69 % від суми кредиту (становить 711 грн. 24 коп.), з кінцевим терміном повернення 05.12.2018 року.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань ОСОБА_2 є обов`язок останньої сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

14.07.2017 року між ТОВ “ФК “ЦФР” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” укладено договір відступлення права вимоги № 20170714, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_2 за зобов'язаннями, що виникли з вищевказаного кредитного договору.

ОСОБА_2 свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 66 850 грн. 42 коп.

Ухвалою суду від 22.10.2018 року позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

29.10.2018 року ТОВ “ФК “ЄАПБ” в порядку виконання вищевказаної ухвали надало суду позов в новій редакції.

Ухвалою суду від 30.10.2018 року було відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причину неявки суду не повідомила. Відзиву на позовну заяву не направила, в зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що 05.12.2014 року між ТОВ “ФК “ЦФР” та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 771648791.

Відповідно до договору ТОВ “ФК “ЄАПБ” надало позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 26 440 грн. 00 коп. в наступному порядку:

- 21 000 грн. 00 коп. - перераховані на розрахунковий рахунок, відкритий на ім’я ОСОБА_2, відповідно до платіжного доручення № 153085296 від 05.12.2014 року;

- 5 040 грн. 00 коп. – перераховано на користь ПАТ «Страхова компанія «ТАС», відповідно до п. 6 кредитного договору, договору страхування № 771648791-С від 05.12.2014 року, заяви – доручення ОСОБА_2;

- 400 грн. 00 коп. – перераховано в якості сплати за пакет послуг “Охоронець ОСОБА_3 36”, згідно заяви – доручення ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу зобов'язалася вчасно повернути кредит шляхом щомісячної сплати коштів згідно узгодженого сторонами графіку, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 11,99 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту та вносити щомісячну плату за управління кредитом у розмірі 2,69 % від суми кредиту (становить 711 грн. 24 коп.). Строк виконання обумовленого зобов’язання – 05.12.2018 року.

Наслідком порушення вказаного договору у частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

14.07.2017 року між ТОВ “ФК “ЦФР” та ТОВ “ФК “ЄАПБ” укладено договір відступлення права вимоги № 20170714, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_2 за зобов'язаннями, що виникли з вищевказаного кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики (в тому числі достроково), сплатити заборгованість, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З моменту укладення договору факторингу та отримання відповідного повідомлення боржник зобов'язаний виконати відступлене грошове зобов'язання на користь фактора.

До фактора, як нового кредитора, переходять права клієнта, як первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка нарахована позивачем станом на 14.07.2017 року та складає 66 850 грн. 42 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 26 108 грн. 70 коп., заборгованість за процентами в розмірі 6 486 грн. 96 коп., заборгованість по платі за управління кредитом у розмірі 21 034 грн. 76 коп., пеня в розмірі 13 220 грн. 00 коп.

Отже, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 26 108 грн. 70 коп., заборгованість за процентами в розмірі 6 486 грн. 96 коп.

Обумовлений розрахунок заборгованості, відповідно до ст.ст. 78-80 ЦПК України, не спростовано.

Також в матеріалах справи відсутні жодні докази, що б спростували доводи позивача щодо наявності та розміру боргу, докази щодо повного або часткового погашення відповідачем вказаної заборгованості, щодо наявності передбачених законом чи договором підстав, які б повністю, частково або тимчасово звільняли позичальника від виконання взятих на себе зобов'язань.

Проте, не підлягає стягненню заборгованість за платою за управління кредитом, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Таким чином, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення заборгованості за платою за управління кредитом в сумі 21 034 грн. 76 коп. не підлягають задоволенню.

В зв’язку з викладеним підлягає перерахунку пеня, яка нарахована позивачем за порушення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором.

Таким чином, заборгованість за пенею становить 1 860 грн. 20 коп. виходячи з загальної суми заборгованості за тілом кредитом та нарахованим процентам, ставки пені, кількості днів прострочення за відповідні періоди:

703 грн. 50 коп. х 0,3% : 365 х 28 + 704 грн. 50 коп. х 0,3% : 365 х 33 + 211 грн. 35 коп. х 0,3% : 365 х 28 +216 грн. 89 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 427 грн. 27 коп. х 0,3% : 365 х 32 + 724 грн. 10 коп. х 0,3% : 365 х 29 + 730 грн. 70 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 736 грн. 59 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 738 грн. 70 коп. х 0,3% : 365 х 30 + 744 грн. 91 коп. х 0,3% : 365 х 30 + 749 грн. 75 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 754 грн. 64 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 759 грн. 56 коп. х 0,3% : 365 х 29 + 764 грн. 56 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 769 грн. 58 коп. х 0,3% : 365 х 30 + 753 грн. 61 коп. х 0,3% : 365 х 33 + 800 грн. 40 коп. х 0,3% : 365 х 28 + 784 грн. 99 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 793 грн. 25 коп. х 0,3% : 365 х 32 + 792 грн. 24 коп. х 0,3% : 365 х 29 + 800 грн. 85 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 809 грн. 81 коп. х 0,3% : 365 х 31 + 807 грн. 90 коп. х 0,3% : 365 х 30 + 825 грн. 06 коп. х 0,3% : 365 х 33 + 822 грн. 66 коп. х 0,3% : 365 х 28 + 819 грн. 67 коп. х 0,3% : 365 х 29 + 834 грн. 03 коп. х 0,3% : 365 х 30 + 844 грн. 43 коп. х 0,3% : 365 х 32 + 217 грн. 40 коп. х 0,3% : 365 х 25.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (52 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 916 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження : місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30, ідентифікаційний код: 35625014, заборгованість за кредитним договором № 771648791 від 05.12.2014 року в розмірі 34 455 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 26 108 (двадцять шість тисяч сто вісім) грн. 70 коп., заборгованість за процентами в розмірі 6 486 (шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 96 коп., пеня в розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження : місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30, ідентифікаційний код: 35625014, судові витрати в розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) грн. 24 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 13.12.2018 року.

Суддя Л.В. Лузан