Рішення № 78542342, 05.12.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2616/18

Провадження №2-а/140/52/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Немирів адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Інспектора Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 03 жовтня 2018 року на одній із вулиць с. Рубань Немирівською району інспектором Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 було напевне складено протокол про адміністративне правопорушення, копію якого він не отримав. Згідно змісту вище вказаного протоколу, він ОСОБА_2, здійснив порушення вимог п 2.1 Правил дорожнього руху України, яке мало місце 03.10.2018 року, в день, де він керував автомобілем НОМЕР_1 без посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

03 жовтня 2018 року тим же інспектором було підписано Постанову про те, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і позивача було піддано штрафу у сумі 425 чотириста двадцять п’ять гривень 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 254 КпАІІ України протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається удвох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягаться до адміністративної відповідальності, однак копія протоколу йому не була вручена.

Відповідно до вимог ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак справу було розглянуто у його відсутність.

На думку працівника поліції, який виносив оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, позивач порушив ч. 1 ст. 126 КпАП України, де вказано, що підлягає адміністративній відповідальності водій у разі «керування транспортними засобами, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб,... ».

Позивач вказану постанову інспектора Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності вважає незаконною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідачем інспектором СРПП№4 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву в якій вказав про те, що він як відповідач, інспектор СРПП № 4 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 заперечує проти позову про скасування постанови серії ДПО18 № 815196 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. в повному обсязі заявлених позовних вимог та вважає позовні вимоги необґрунтованими.

У відзиві зазначив, 03.10.2018 року о 17 год. 55 хв. під час патрулювання території Немирівського району в с. Рубань Немирівського району було помічено автомобіль НОМЕР_2, водій якого рухався не пристебнутий ременями безпеки, тим самим порушував вимоги п.2.3 ВПДР України, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний користуватися засобами пасивної безпеки і не перевозити пасажирів не пристебнутих ременями безпеки. Внаслідок чого відповідачем було зупинено вказаного водія, про причину зупинені якого було поінформовано.

В послідуючому водієві даного транспортного засобу у відповідності до п .2.4 «А» правил дорожнього руху було запропоновано пред’явити для перевірки документи, на що водій ОСОБА_2 не пред’явив, мотивуючи це тим, що вказані документи в автомобілі не знаходяться, а знаходяться вдома, який знаходиться поряд за 300 метрів.

У зв’язку з вищевикладеним відповідачем з приводу не пристебнутого ременя безпеки під час руху автомобілем в якості профілактичної діяльності ОСОБА_2 було усно попереджено про недопустимість подальшого порушення ПДР по даному факту. З приводу відсутності у ОСОБА_2 посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль відповідачем у відповідності до ст.. 222 КУпАП на місці зупинки даного транспортного засобу, яким він керував, було в присутності водія розглянуто справу про скоєння ним адміністративного правопорушення по ч. 1 ст. 126 КУпАП винесено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн. штрафу та винесено постанову серії ДПО18 № 815196.

Окрім цього водію було роз’яснено право та порядок на оскарження вказаної постанови та порядок сплати винесеному водієві штрафу, крім того надано ОСОБА_2 копію постанови про дане правопорушення під розпис, однак останній вказану постанову отримати відмовився.

При винесенні постанови на ОСОБА_2, останній будь-яких заперечень стосовно винесення на нього вказаної постанови не висловлював, що свідчить чистий рядок « 8. До постанови додаються_____», де при наявності необхідних заперечень у відповідності до ч. 5 ст.. 258 КУпАП мало би бути клопотання ОСОБА_2 про складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.. 256 КУпАП, який був би додатком до постанови про адміністративне правопорушення.

З приводу незаконного притягнення ОСОБА_2 в частині невідповідності дій ст. 254 КУпАП та не надання під розписку копії протоколу на місці його складання відповідач вважає, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими так як на гр.-на ОСОБА_2 ні 03.10.2018 ні в інший день протокол про адміністративне правопорушення не складався у зв’язку з вимогою ч. 2 ст. 258 КУПАП.

З приводу відсутності ОСОБА_2 під час розгляду справи винесення постанови про накладення адміністративне штрафу, що викладено в позовній вимозі слід зазначити те, що ОСОБА_2 був присутній, ознайомлювався з постановою, про що свідчить особисто ним викладені факти в позові зверненому до суду, де останній повідомляє, що він намагався в тексті Постанови чи протоколу написати своє пояснення, що свідчить про те, що постанова була надано ОСОБА_2, однак останній відмовився розписатися в її отриманні.

З приводу того, що ОСОБА_2 в позовних вимогах вказує, що після зупинки автомобіля працівникам поліції він показав документи на автомобіль вказане не відповідає дійсності, так як документи передбачені п. 2.1 ПДР України пред’являються для перевірки на вимогу працівника поліції, а не «показуються, що вони є».

А пояснення позивача щодо забрання документів його дружиною відразу після зупинки працівником поліції посвідчення водія та реєстраційних документів не можуть бути взяті судом до уваги, так як згідно п. 2.1 ПДР України вказано, що «водій механічного транспортного засобу

повинен мати при собі: А) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, Б) реєстраційний документ на транспортний засіб», а у відповідності до п. 2.4 А «пред’явити для перевірки на вимогу працівника поліції», у зв’язку з чим відповідач вважає, позовні вимоги не обґрунтовані та такі, що не підлягають до задоволення.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Від позивача та відповідача заяв та клопотань по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.10.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 07.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання з’явився позивач ОСОБА_2

Відповідач інспектор СРПП №4 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у поданому відзиві просив розглянути справу у його відсутність.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримав та просив задовільнити, пояснив, що 03 жовтня 2018 року позивач керував належним йому автомобілем НОМЕР_1. В якості пасажира у авто знаходилась його дружина, яка при необхідності надасть свідчення у суді при розгляді даної скарги. В автомобілі було: посвідчення водія - серія ВІА № 171995 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - серія САА М285266. Коли його зупинили працівники поліції, а це відбулось біля 300 метрів від його будинку, вони почали перевіряти позивача на стан сп’яніння. Позивач надав для огляду документи на автомобіль. Однак, працівники поліції були заклопотані тим, щоб надати йому продути «трубку тверезості». В цей час його дружина, забравши сумочку з автомобіля пішла додому. У даній сумочні і були документи на автомобіль.

Працівники поліції, переконавшись, що позивач не вживав алкоголю, почали шукати причину притягнення позивача до відповідальності.

Так як працівники поліції побачили, що дружина пішла додому разом із документами, почали наполягати, щоб він надав документи, а саме посвідчення водія та наполягли на тому, що позивач керував автомобілем без документів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 03.10.2018 року відносно ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у зв’язку з тим, що водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_3 не надав працівникам поліції для огляду посвідчення водія те реєтраційних документів на автомобіль, чим порушив ч.1 ст.126 КУпАП у зв’язку з чим був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.00. коп.(а.с.4).

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.5) та копія посвідчення водія, виданого на ім’я ОСОБА_2 (а.с.6)

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на

транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Висновки суду

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги норми законодавства та відзив, який поданий відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження.

Як зазначено у відзиві, при винесенні постанови на ОСОБА_2, останній будь-яких заперечень стосовно винесення на нього вказаної постанови не висловлював, що свідчить чистий рядок « 8. До постанови додаються_____», де при наявності необхідних заперечень у відповідності до ч. 5 ст.. 258 КУпАП мало би бути клопотання ОСОБА_2 про складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, який був би додатком до

постанови про адміністративне правопорушення, однак останній відмовився отримувати постанову під час складання та не подав клопотання про те, щоб був складений протокол про адміністративне правопорушення. У позовній заяві та у наданих поясненнях позивач зазначає те, що посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходилося у його дружина, яка пішла додому, коли позивач був зупинений працівниками поліції, однак позивачем не було заявлено клопотання про допит свідків, які могли б засвідчити вказаний факт.

Розподіл судових витрат

Верховним судом у постанові №298/1232/15-а від 31.01.2017 року сформовано наступний правовий висновок у справах про оскарження постанови у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288, ст.ст.2-4 Закону №3674-VІ позивач звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.126 ч.1, 251, 256 КУпАП ст.ст. 2, 72-77, 243, 246, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 07.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Cьомого апеляційного адміністративного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів згідно ст. 295 КАСУ України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Головуючий: О.П.Царапора