Ухвала суду № 78540228, 12.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11955/15-к

н/п 1-кп/640/49/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Нев'ядомського Д.В.,

суддів Губської Я.В., Золотарьової Л.І.,

за участю секретаря Гончарова О.В.,

прокурора Максюк О.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

адвоката Оленєва Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо продовження, зміни або скасування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.1 ст.110, ч.2 ст.28, ст..113, ч.5 ст.27, ч.2 ст.258, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.28, ч.1 ст.32, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час судового розгляду прокурор заявив про необхідність та доцільність продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених пп. 1,3,5 ст. 177 КПК України, оскільки у обвинуваченої ОСОБА_1 строк тримання під вартою закінчується 21 грудня 2018 р. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що обвинувачена ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Крім того, на підставі ч.5 ст.176 КПК України, до обвинуваченої не можуть бути застосовані інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її адвокат заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою. Також обвинувачена зазначила, що щодо неї порушуються розумні строки розгляду справи, її вина не доведена, на її думку обвинувачення грунтується лише на припущеннях.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, вирішуючи вказане питання, суд виходить з реально існуючих ризиків, надає оцінку усім обставинам справи, даним про особу обвинуваченої та доводам, наведеним сторонами кримінального праводження.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкіть інкримінованих злочинів, що підвищує ризик зникнення обвинуваченої від правосуддя.

У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Суд приймає до уваги, що обвинуваченій інкримінується вчинення злочинів, пов'язаних із тероризмом, в інтересах іноземної держави, в якій вона проходила навчання терористичної діяльності, а отже може покинути територію України та сховатися на території іншої держави. Суд приймає до уваги твердження сторони захисту щодо тривалого знаходження обвинуваченої під вартою, важкі умови перебування у СІЗО, проте, співставлення сукупності ризиків, вказаних вище, дає суду підстави вважати, що обрання інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну стосовно неї запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 лютого 2019 року у Харківському СІЗО №27 без визначення розміру застави.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Копії ухвали негайно вручити обвинуваченій та прокурору, направити начальнику Харківського СІЗО №27. Інші учасники судового провадження мають право отримати копії ухвали.

Головуючий суддя Невядомський Д.В.

Судді Губська Я.В.

Золотарьова Л.І.