Вирок № 78537699, 13.12.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/436/18

Провадження № 1-кп/352/145/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Гургули В.Б.

секретарів Кожуховської О.І.

з участю:

прокурора Шутки Л.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Халуса М.М.

потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ кримінальне провадження від 13.05.2017 року за №12017090250000193 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді торговельного представника ТОВ «ВПК-Україна», на утриманні має трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, депутатом не являється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинної недбалості, яка виразилась у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

12.05.2017 року близько 16 год. 30 хв., водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «AUDI А-6», реєстраційний номер НОМЕР_1, із пасажирами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рухався по автодорозі Т-09-06 «Івано-Франківськ - Надвірна» (км 7+150) по вул. Шевченка в с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області, в напрямку м. Івано-Франківська. Дана ділянка дороги призначена для двох напрямків руху, по одній смузі руху в кожному напрямку, які між собою розділені суцільною лінією дорожньої розмітки, у відповідності до вимог п.34.1.1 Правил дорожнього руху України.

Рухаючись даною ділянкою дороги ОСОБА_1, почав здійснювати маневр обгону автомобілів ліворуч, що рухались у попутному йому напрямку, при цьому виїхавши на зустрічну смугу руху здійснивши випередження транспортних засобів, що рухалися попереду нього. При цьому ОСОБА_1 не переконавшись в безпеці маневру почав випередження

попутніх автомобілів, що рухалися попереду нього, тим самим здійснивши різкий маневр повороту ліворуч, виїхавши на смугу зустрічного руху.

У цей час у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, з м. Івано-Франківська в напрямку м. Надвірна рухався автомобіль марки «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 із пасажиром ОСОБА_4 При наближенні транспортних засобів, водій ОСОБА_1 порушуючи п.п. 2.3.б, 10.1, 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на ділянці дороги не справився з керуванням, не переконавшись в безпеці свого маневру, виїхав через суцільну лінію дорожньої розмітки на смугу зустрічного руху, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачати, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_2.

При цьому, водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме :

п. 2.3., б), відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1., у відповідності до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 13.3., відповідно до якого під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;

п. 34.1.1., згідно якого забороняється перетинати вузьку суцільну лінію.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, трапилась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення вищевказаних автомобілів, внаслідок якої:

ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки з переломами ребер 4-7 справа і зліва, забій обох легень, ускладнена правобічним гемо пневмотораксом та лівобічним пневмотораксом, що викликало необхідність у проведенні операції - дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау; травма правого передпліччя з закритим переломо-вивихом обох кісток передпліччя (перелом

ліктьової кістки у верхній та головки променевої кістки) та раною цього передпліччя), відкрита репозиція, виправлення вивиху передпліччя, МОС ліктьової кістки, голівки променевої кістки шурупом та спицею, які згідно висновку експерта від 15.01.2018 №858 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основи 1 плюсневої кістки правої стопи із зміщенням відламків, які згідно висновку експерта від 07.02.2018 №861\369-Д відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки та її органів з переломами 3,4 ребер зліва, забоєм легень, лівобічний гемотораксом, закрита хребетна травма з переломом поперечних відростків 7-го шийного хребця, які згідно висновку експерта від 08.02.2018 №862\368-Д відносяться- до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

Таким чином, внаслідок злочинної недбалості, яка виразилась в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, і суду пояснив, що дійсно 12.05.2017 року близько 16 год. 30 хв., він керуючи автомобілем марки «AUDI А-6», реєстраційний номер НОМЕР_1, із пасажирами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рухався по автодорозі «Івано-Франківськ - Надвірна» по вул. Шевченка в с. Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області, в напрямку м. Івано-Франківськ та почав здійснювати маневр обгону автомобілів ліворуч, що рухались у попутному йому напрямку, при цьому виїхавши на зустрічну смугу руху здійснив випередження транспортних засобів, що рухалися попереду нього. При цьому не переконався в безпеці маневру та почав випередження попутніх автомобілів, що рухалися попереду нього, тим самим здійснивши різкий маневр повороту ліворуч, виїхавши на смугу зустрічного руху.

У цей час у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, з м. Івано-Франківська в напрямку м. Надвірна рухався автомобіль марки «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 із пасажиром ОСОБА_4 При наближенні транспортних засобів, він не справився з керуванням, не переконавшись в безпеці свого маневру, виїхав через суцільну лінію дорожньої розмітки на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 просив цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволити частково, а саме, в частині стягнення понесених витрат на транспортування автомобіля евакуатором в розмірі 3300 грн. та на оцінку пошкоджень автомобіля в розмірі 1200 грн., а в решті відмовити. Також, обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 в повному обсязі.

Враховуючи, що учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд ухвалив проводити судовий розгляд у порядку, встановленому ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать їм і не оспорюються самим обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Злочин, скоєний ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Беручи до уваги наявність кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і пом'якшують покарання, а також враховуючи особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи у ТзОВ «ВПК-Україна», на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, конкретні обставини справи, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України. З урахуванням викладеного, особи підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, думку потерпілих, суд призначає ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі, призначивши йому покарання в виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на те, що обвинувачений просив звільнити його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», прокурор щодо цього не заперечував, враховуючи, що обвинувачений до набрання чинності вказаним законом вчинив злочин, що не є тяжким, на день набрання чинності цим законом (станом на 07.09.2017р.) мав трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо яких не позбавлений батьківських прав, - суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпілими у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 03.05.2018 року було заявлено цивільні позови про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснив Вищій спеціалізований суд у своїй постанові від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у п. 6 особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 має посвідчення водія відповідної категорії, отже він керував транспортним засобом на відповідній правовій підставі (а.с. 91).

Згідно з ст.1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до наданих ОСОБА_3 доказів розмір заподіяної йому шкоди внаслідок ДТП становить: 5458 грн. 00 коп. витрат на ліки, 79611 грн. 14 коп. відшкодування порушених майнових прав через псування автомобіля марки «PEUGEOT BOXER», реєстраційний номер НОМЕР_2; 3300 грн. 00 коп. витрат на транспортування автомобіля евакуатором; 3900 грн. 00 коп. витрати на правову допомогу, 1200 грн. 00 коп. витрат на оцінку пошкоджень автомобіля та 30000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Згідно з наданими ОСОБА_4 доказами розмір заподіяної їй шкоди внаслідок ДТП становить 5792 грн. 18 коп. втрат по заробітній платі та 30000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Тому суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 завдану матеріальну та моральну шкоду у розмірі 123 469 грн. 14 коп., а на користь потерпілої ОСОБА_4 завдану матеріальну та моральну шкоду у розмірі 35792 грн. 18 коп. в повному обсязі з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом ст. 23 ЦК України зазначено, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 5 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди чітко передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд виходить з характеру та тривалості фізичних і моральних страждань потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх стану здоров'я на момент розгляду кримінального провадження, а саме те, що потерпілі отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, морально-психологічного стану після ДТП та отриманих пошкоджень і їх наслідків. Так, наслідком завдання моральних травм є порушення актуальних життєвих планів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони перенесли душевну і фізичну біль, обмеження фізичної активності, що завдавало їм значних незручностей та витрат. Крім того, позивачі були позбавлений можливості повноцінно працювати та заробляти собі на життя.

Однак при визначенні розміру моральної шкоди, суд також враховує матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_1, вік, стан його здоров'я, сімейний стан, а саме те, що у нього на утриманні троє неповнолітніх дітей та дружина, а також з огляду на засади розумності і справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень кожному. Саме така сума на думку суду є справедливою по відношенню до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та надасть їм можливість відновити своє здоров'я та психічний стан і повернути їм душевний спокій.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні пов'язані із проведенням експертиз по справі становлять 2692 грн. 40 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Надвірнянським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 02 березня 2000 року) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну та моральну шкоду у розмірі 123 469 грн. 14 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Надвірнянським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 02 березня 2000 року) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2) матеріальну та моральну шкоду у розмірі 35792 грн. 18 коп.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави 2692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за проведення НДЕКЦ при МВС України в Івано-Франківській області інженерно-транспортних експертиз від 08.08.2017 року №4.2-438\17, від 08.08.2017 року №4.2-439\17 та від 08.08.2017 року №4.2-998\17.

Речові докази:

-автомобіль марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 - повернути власнику ОСОБА_1;

-автомобіль марки «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_4, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 30 діб з моменту проголошення, а засудженим з часу отримання його копії, через Тисменицький районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в судді копію вироку.

Суддя В.Б.Гургула