Вирок № 78537624, 13.12.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2591/18

Провадження № 1-кп/346/455/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Веселова В.М.

cекретаря - Максим`юк М.А.

прокурора - Балкового В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження про обвинувачення,

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с. Бурма Казахстан, проживаючому АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 281 та ст. 128 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.128, 281 ч.2 КК України, а саме порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, що створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків та спричинило ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження та спричинення необережного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3.

Кримінальні правопорушення обвинуваченим були вчинені за таких обставин.

Так, у липні 2017 року обвинувачений ОСОБА_1, не являючись працівником повітряного транспорту придбав, без оформлення права власності, повітряне судно ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1 зареєстрований в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України (реєстраційне посвідчення НОМЕР_2). До початку польотів обвинувачений ОСОБА_1 не отримав дозволу Державної авіаційної служби України на виконання польотів, бортової документації, яка визначається авіаційними правилами України, не пройшов?навчання, яке необхідне для виконання польотів, не отримав свідоцтво авіаційного персоналу, не погодив польоти шляхом організації зв'язку з органами обслуговування повітряного руху та не застрахував у встановленому законом порядку відповідальність за можливу шкоду, заподіяну третім особам. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 самостійно, не маючи свідоцтва персоналу з технічного обслуговування повітряних суден, виконав передпольотну підготовку повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2.

22.07.2017р. приблизно о 15.10 год. обвинувачений ОСОБА_1, без отримання вищевказаних погоджувальних документів, грубо порушуючи вимоги Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України, розмістив у повітряному судні ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1 четверо пасажирів замість трьох, як це передбачено Керівництвом з льотної експлуатації, а саме ОСОБА_4 на переднє праве сидіння, а ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на два задні сидіння, при цьому двоє останніх були пристебнуті тільки одним паском безпеки. Далі обвинувачений ОСОБА_1, з розважальною метою, самовільно здійснив виліт на вказаному непідготовленому повітряному судні із злітно- посадкового майданчика «Коломия», який знаходиться на відстані 2,9 км від м. Коломия Івано-Франківської області. Під час виконання польоту в районі злітно-посадкового майданчика м. Коломия та с. Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, у зв'язку із технічною несправністю двигуна, обвинувачений ОСОБА_1 здійснив вимушену посадку на території пасовища біля с. Корнич. Здійснюючи посадку, під час пробігу коліс по трав'яному покритті, передня стійка шасі вчинила заїзд у рів, внаслідок чого відбулося перекидання повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1. У результаті вимушеної посадки та подальшого перекидання, повітряне судно отримало значні руйнування конструкції, а пасажири тілесні ушкодження.

Таким чином встановлено, що вимушена посадка та перекидання повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1, трапилось з вини обвинуваченого ОСОБА_7, який порушив наступні вимоги чинного законодавства України:

1) на день і час події на повітряне судно ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1, не було Сертифіката льотної придатності або дозволу на виконання польотів, як це передбачено частинами 1 та 2 статті 44 Повітряного кодексу України;

2) пілот не мав свідоцтва льотного персоналу, як це передбачено частинами 3 та 4 статті 49 Повітряного кодексу України;

3) пілот, не маючи діючого свідоцтва льотного персоналу, як це передбачено частиною 4 статті 49 Повітряного кодексу України, самовільно ІДІЙСПИВ політ з розважальною метою з пасажирами на борту на непідготовленому повітряному судні;

4) пілот розмістив у літаку четверо пасажирів замість трьох, як це передбачено Керівництвом з льотної експлуатації;

5) передпольотна підготовка повітряного судна, зі слів пілота, виконувалась ним особисто;

6) технічне обслуговування повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1 та силової установки, після закінчення терміну дії Дозволу на виконання польоту, здійснювалось пілотом, який не має відповідної кваліфікації та свідоцтва авіаційного персоналу з технічного обслуговування повітряних суден, як це передбачено вимогами частини 4 статті 49 Повітряного кодексу України;

7) пунктів 56 та 83 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401 (зі змінами), оскільки користувачем повітряного простору не було поінформовано про політ літака відповідні органи управління Повітряних сил Збройних сил України та органи об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, що здійснюють контроль за використанням повітряного простору України. Таким чином пілот наражав себе на можливе зіткнення з іншими повітряними суднами, які знаходяться в повітрі;

8) частини 5 статті 118 Повітряного Кодексу України «Обов'язки суб'єктів авіаційної діяльності з авіаційного страхування», оскільки власник повітряного судна не має відповідних договорів страхування;

9) за визначеними показниками, відібрані зразки палива з лівого та правого баків повітряного судна не відповідають вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» за наявності сторонніх нерозчинних домішок (правий бак) та сторонніх нерозчинних домішок і води (лівий бак).

У результаті порушення зазначених правил безпеки чинного законодавства, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1, що спричинило вимушену посадку та перекидання повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1, були спричинені тілесні ушкодження пасажирам - потерпілим ОСОБА_3 у вигляді закритої травми живота, з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею, виходом тонкокишкового вмісту в черевну порожнину та серозним перитонітом, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя, а пасажиру ОСОБА_4 у вигляді забійної рани верхньої губи, з розривом щічно-альвеолярної складки та гематомою правої щоки, забійної рани нижньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вимушена посадка та перекидання повітряного судна ІНФОРМАЦІЯ_2, державний та реєстраційний знак НОМЕР_1, трапилось з вини пілота ОСОБА_7, який порушив наступні вимоги чинного законодавства України: ч. ч. 1,2 ст. 44, ч. ч. З, 4 ст. 49 Повітряного кодексу України; пункти 56 та 83 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 401; ч. 5 ст. 118 Повітряного Кодексу України.

Свою вину в судовому засіданні обвинувачений визнав в повному обсязі і пояснив, що він 22.07.2017 року на своєму літаку ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив несанкціонований виліт. Взяв на борт літака 4-х пасажирів,хоча місткість літака розрахована виключно на 3-х чоловік. Розумів та усвідомлював,що не мав права здійснювати виліт без дозвільних документів. Знаходячись у повітрі, у літака відмовив двигун, відповідно він змушений був здійснити аварійну посадку,внаслідок чого постраждали пасажири та літак.

У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений щиро кається і просить суворо його не карати,подав письмове клопотання про застосування щодо нього амністії.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.ст.128, 281 ч.2 КК України, а саме, як порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, що створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків та спричинило ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження та спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини в повному обсязі, позитивна характеристика з місця проживання, пенсійний вік, вперше судиться, відсутність претензій з боку потерпілого.

В судове засідання від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році», в якому зазначено,що 7.09.2017 року набув чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році»,згідно ст.13 цього закону його дія поширюється на осіб ,які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно і не поширюється на осіб,які вчинили триваючі або продовжуючі злочини. Вказує,що підпадає під дію ст.1 підпункту г) даного закону, оскільки є пенсіонером, вчинив умисний злочин ,який не є тяжким та злочин , який є необережним , а покарання передбачене за ст.281 ч.2 КК України, визначає його як злочин середньої тяжкості.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав.

Суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав: гр.ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.281 ч.2,128 КК України, згідно Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав законної сили 7.09.2017 року.

Згідно ст.4 (п. «г» ст.1) Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав законної сили 7.09.2017 року, він підпадає під категорію осіб, які звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку,встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ст.10 вищевказаного закону,питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи,яка підтримує обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,а також при застосуванні інших заходів примусового характеру,пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян,органу або установи виконання покарань,а також за ініціативою обвинуваченого чи засудженого,їх захисників чи законних представників. Відповідно до ст.1 вищезгаданого Закону передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі осіб визнаних винними у вчиненні умисного злочину,який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, осіб визнаних винними у вчиненні необережного злочину,який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України,а також осіб г) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку,встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Ч.2 ст.281 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, відповідно є злочином середньої тяжкості. Ст.128 КК України передбачає найсуворіше покарання обмеження волі на строк до двох років.

Обставини, передбачені ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого - відсутні. Гр.ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості , є особою похилого віку - пенсіонером, потерпілі не мають жодних претензій до обвинуваченого, сам обвинувачений не заперечує щодо застосування до нього Закону України «Про амністію», про що надав власноруч написану письмову заяву.

На підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р., ст.ст.85,86 КК України, та керуючись ст.ст.373,374,375 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.128, 281 ч.2 КК України і призначити покарання -

-за ст.128 КК України - обмеження волі на строк 1 (один) рік

-за ст.281 ч.2 КК України - позбавлення волі на строк 2 (два) роки

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням призначити остаточне покарання - 2(два) роки позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с. Бурма Казахстан, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого - від відбування призначеного покарання за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.128,281 ч.2 КК України, в зв'язку з досягненням обвинуваченим пенсійного віку , внаслідок акту амністії згідно ст.ст.1,2,4 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Веселов В. М.