Рішення № 78537538, 13.12.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6015/18

Провадження № 2/346/2621/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого-судді Веселова В.М.

секретаря Максим'юк М.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Корницької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, і він єдиним спадкоємцем на все його спадкове майно на підставі заповіту, посвідченого 05.08.1999 року секретарем Корницької сільської ради. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03.08.2018 року за ним було визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1. 24.09.2018 року проведено державну реєстрацію права власності на вказану частку житлового будинку за № 28164774. Однак, крім 1/2 частки будинку спадкодавцю належать також земельні ділянки. Так як він прийняв спадщину, то звернувся до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що нотаріусу необхідно було представити документи, що посвідчують право власності, а також витяг з Державного земельного кадастру. Представити оригінал Державного акту на право приватної власності на землю він не може, оскільки після смерті ОСОБА_2 його дружина зареєструвала право власності на половину земельних ділянок, що згідно Державного акту про право приватної власності на землю належали ОСОБА_2 і оригінал Державного акту ОСОБА_3 здала при реєстрації земельних ділянок за собою в Управлінні Держгеокадастру. Просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки для обслуговування будинку в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,2500 га, та 1/2 частини земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства в с. Грушів Коломийського району, кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 0,5810 га. В судове засідання від позивача та його представника поступило клопотання, в якому він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити та слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача надав суду письмову заяву,в якій просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, розглянувши письмові клопотання позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Корницької сільської ради 05.08.1999 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, яке буде йому належати, приватизовану ним земельну ділянку, заповів ОСОБА_1, позивачу в даній справі (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.7).

Спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,8500 га для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та для ведення особистого підсобного господарства на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6, виданого Корницькою сільською радою 11.08.1999 року (а.с. 8).

Рішенням Коломийського міськрайоннного суду від 03.08.2018 року в справі № 346/2253/18 за позивачем визнано право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що складається із 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).

Право власності на 1/2 частку вказаного будинку зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить відповідний витяг № 139683722 від 01.10.2018 року (а.с. 13).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2601400522015 та № НВ - 2601400542015 від 02.10.2015 року право власності на 1/2 частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га та на 1/2 частку земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства площею 0,5810 га зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі державного акту від 11.08.1999 року ІФ-07-18-2/000211, а відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2602915862017 та № НВ - 2602915852017 від 27.10.2017 року по 1/2 частці вказаних ділянок зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 14-28).

Довідкою №175/3-15-0.8 від 02.10.2015 року Управління Держгеокадастру у Коломийському районі Івано-Франківської області підтверджується, що відповідно до виданого витяга ДЗК № НВ - 2801400542015, сформованого 02.10.2015 року на земельну ділянку ОСОБА_3 для ведення підсобного сільськогосподарського призначення, виявлено різницю в площах між державним актом серії ІФ-07-18-2/000211 (старого взірця) від 11.08.1999 року площею 0,6000 га та фактичним промірам по тахеометричній зйомці щодо користування земельною ділянкою площею 0,5810 га (а.с. 32).

Позивач являється спадкоємцем за заповітом, він фактично прийняв спадщину, на день відкриття спадщини був неповнолітнім, є власником 1/2 частки будинку, то повинен стати власником 1/2 частки земельної ділянки для обслуговування будинку, друга частина земельної ділянки перейшла співвласнику будинку ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

З метою оформлення спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.04.2018 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, оскільки право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за померлим, правовстановлювальний документ (державний акт), що підтверджує право власності померлого на земельну ділянку відсутній (а.с.31).

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини , вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно до ст.1268 ч.3 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Ч. 4 ст.1268 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно роз'яснення Вищого Спеціалізованого Суді із розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування п. 3.5. Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. У відповідності до ст.120 ЗК України перехід права власності на земельну ділянку при переході права на жилий будинок , будівлю споруду у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження,зазначивши про це у окремій заяві. У разі визнання позивачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідач подав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог.

Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок від 12.10.2018 року зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2500 кв. м. становить 94 623,2 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5810 кв. м. становить 11 747 грн.

На підставі ст.ст.16,328,346,347,392,1216,1218,1222,1225,1234,1268,1270 ЦК України,ст.ст.120,125 ЗК України та, керуючись ст.ст.197-200,206, 247 ч.2,263,264,265,268,354 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складається з 1/2 (однієї другої) частини земельної ділянки для обслуговування будинку в АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,2500 га, та 1/2 ( однієї другої) частини земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства в с. Грушів Коломийського району, кадастровий номер НОМЕР_3, загальною площею 0,5810 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2018 року.

Суддя Веселов В. М.