Вирок № 78537142, 12.12.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4589/17

Провадження № 1-кп/206/66/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді: Грицаюк Н.М.,

суддів: Кушнірчука Р.О., Сухорукова А.О.,

при секретареві: Норі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040680000869 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Таранова Н.В.,

обвинувачена - ОСОБА_1,

захисник- адвокат - Муха С.С.

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ІНФОРМАЦІЯ_10 близько 12.00 години, знаходилась разом з раніше їй знайомим потерпілім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на прибудинковій території поблизу квартири АДРЕСА_3, де між ними виникла сварка на побутовому ґрунті. В ході вказаної сварки потерпілий ОСОБА_3 направився до квартири та повернувся на прибудинкову територію з пістолетом, який згідно висновку балістичної експертизи № 26/3.1-444 від 02.06.2017 року, є револьвером моделі «PROFI 3.0"», № НОМЕР_1, калібру 4 мм (Флобер), та який до категорії вогнепальної зброї не належить, та став утримувати його в руці. В ході продовження раніше виниклої сварки, ОСОБА_1 вихопила вищевказаний пістолет з руки потерпілого ОСОБА_3, та в подальшому реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_3, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, здійснила не менше одного пострілу в область грудної клітини, не менше одного пострілу в область черева та не менше трьох пострілів в область лівої нижньої кінцівки потерпілому ОСОБА_3, чим спричинила останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 230/НЕ/23 від 01.06.2017 року тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючої вогнепальної рани №1 на передній поверхні грудної клітини зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 4 см вліво від середньо-умовної лінії тіла, від якої іде раньовий канал, який іде спереду назад, дещо знизу вгору, та зліва направо, пошкоджуючи шкіру, міжреберні м'язи, серцеву сорочку, легеневий ствол, стінку аорти та закінчується в її порожнині, довжина раньового каналу 3-5см. Вказане тілесне ушкодження перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та є ТЯЖКИМ тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя;

- проникаючої вогнепальної рани №2 на череві зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 1,5см вліво від середньо-умовної лінії, від якої відходить раньовий канал, який іде спереду назад, пошкоджуючи передню черевну стінку, петлю тонкого кишківника наскрізь та закінчується в брижі кишківника. Вказане тілесне ушкодження є ТЯЖКИМ тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя;

- вогнепальної рани №3 на передній поверхні лівої нижньої кінцівки у проекції колінного суглобу, раньовий канал іде спереду назад, зліва направо через зв'язку надколінника та закінчується в меніску справа. Вказане тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження;

- вогнепальної рани №4 в нижній третині лівого стегна , від якої відходить раньовий канал, що іде спереду назад зліва направо, та закінчується в області внутрішнього мищелку стегнової кістки. Вказане тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження;

- проникаючої вогнепальної рани №5 в нижній третині стегна , від якої відходить раньовий канал, іде спереду назад дещо знизу вгору, та закінчується в м'язах по задній поверхні стегна Вказане тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 230/НЕ/41 дод від 18.07.2017 року, виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження за механізмом спричинення могли виникнути при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту, тобто при пострілах з вогнепальної зброї (пістолету).

Внаслідок умисного спричинення потерпілому ОСОБА_3 проникаючого вогнепального поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин), яке ускладнилось тампонадою серця кров'ю, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними медико-криміналістичного дослідження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 230/НЕ/23 від 01.06.2017 року, останній через кілька годин після спричинення йому вказаного ушкодження помер на місці вчинення кримінального правопорушення , тобто настала смерть потерпілого ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 неодноразово змінювала савою позицію, від повного визнання своєї провини, до повного її спростування, при цьому , не оспорюючи фактичні обставини справи, вказала, що не мала умислу на спричинення смерті своєму співмешканцю ОСОБА_3, а заподіяла смерть останньому під час самооборони. ОСОБА_1 суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_11 вона перебувала за адресою: АДРЕСА_4, де проживала разом зі своєю бабусею в будинку останньої. Приблизно о 10 год. до неї завітав її сусід ОСОБА_4, з яким вони випили горілки грамів по 100, після чого ОСОБА_4 пішов у своїх справах, а хвилин через 10 до неї прийшов її співмешканець ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, при цьому у них виник обопільний конфлікт, він почав бити її по ногам ногою, після чого вийшов до туалету додому, повернувшись до неї на подвір'я, в руці тримав пістолет «Флобер», який вони напередодні купили у магазині, та почав погрожувати їй цим пістолетом, вона в свою чергу вихопила в нього пістолет з рук та вистрілила йому у ногу, він крикнув, після чого намагався схопити її за шию, однак вона вивернулася та на відстані витягнутої руки, тримаючи пістолет у лівій руці, здійснила ще декілька пострілів в грудь ОСОБА_3, після чого він відскочив, заспокоївшись, попросив налити йому горілки, вона виконала його прохання. І тут же , сидячи на стільці,вимпивши горілки, ОСОБА_3 впав на підлогу. Вона занепокоїлася життям ОСОБА_3 та зателефонувала ОСОБА_4 та на станцію «швидкої» медичної допомоги, але хвилини через дві вона скасувала свій виклик бригади «швидкої» допомоги. Приблизно через 1,5 години ОСОБА_4 прийшов до неї, і вона попросила його подивитись пульс ОСОБА_3, на що сусід в свою чергу повідомив їй, що у ОСОБА_3 пульс відсутній. Після чого вона вдруге викликала бригаду «швидкої» медичної допомоги для ОСОБА_3, а коли приїхала бригада «швидкої» допомоги, вона віддала ОСОБА_4 пістолет, який той в свою чергу викинув. Зазначила, що коли здійснювала постріли в ОСОБА_3 , вона хотіла тільки його зупинити, щоб останній не спричинив їй тілесні ушкодження, при цьому не здогадувалась, що цим пістолетом можна заподіяти смерть людині, так як, коли вони разом з потерпілим купували пістолет, продавець вказав, що це тренувальний пістолет, дозвільних документів не потребує і шкоди людям не завдає.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винуватість обвинуваченої повністю підтверджується безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована..

Так допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що в березні 2017 року до неї звернулася гр.-ка ОСОБА_6. з приводу купівлі у обвинуваченої ОСОБА_1 належної їй однокімнатної квартири. І з цього часу вона познайомилась з обвинуваченою. ІНФОРМАЦІЯ_11 в першій половині дня їй зателефонувала обвинувачена та повідомила, що ОСОБА_3 помер, як вона зрозуміла, що ОСОБА_1 помилилася номером телефону , оскільки в процесі розмови вона завжди її називала ОСОБА_6.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що ІНФОРМАЦІЯ_11 з ранку їй зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила , що ОСОБА_3 стало зле, оскільки він випив алкогольні напої, у зв'язку з чим вона, свідок, зібралася та поїхала до ОСОБА_1 за адресою її мешкання - АДРЕСА_5. Коли вона туди приїхала, то побачила співробітників поліції. У ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень на видимих ділянках тіла не було.

Допитанний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав суду, що він працює на посаді фельдшера реанімаційної бригади №159 «швидкої» медичної допомоги, їм поступив виклик на АДРЕСА_6, у зв'язку з тим, що чоловік втратив свідомість. Приїхавши за вищезазначеною адресою, вони побачили, що чоловік сидить за столом, вони перевірили пульс цього громадянина, однак пульс був відсутній, після чого перевірили кардіоапаратом пульс та виявили, що у чоловіка була клінічна смерть. Молода жінка, яка виклика бригаду «швидкої» допомоги, в свою чергу нічого не могла пояснити, що сталось, після чого вони викликали наряд поліції.

Крім вищезазначених показів свідків, винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події (трупу) від 30 квітня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого місце огляду є прибудинкова територія квартири АДРЕСА_7. В ході огляду виявлено труп гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 Труп знаходиться в положенні лежачи на спині, обличчям до гори. ( т.1, а.п.10-18);

- із лікарського свідоцтва про смерть №230/НЕ від 01 травня 2017 року, встановлено що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, помер за адресою: АДРЕСА_8, смерть настала внаслідок нападу з метою вбивства, причиною смерті є тампонада серця кров'ю, ушкодження серця, проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини (т.1, а.п.21);

- протоколом огляду предмету від 04 травня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого об'єктом огляду були одяг та взуття, в яких на момент смерті був вдягнений потерпілий ОСОБА_3 (т.1, а.п.22-27);

- протоколом огляду місця події від 04 травня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого у дворі квартири АДРЕСА_1 зліва від дивана, що знаходиться на подвір'ї, виявлено шість стріляних гільз у металевій оболонці 5х4 мм кожна (т.1., а.п.29-40);

- протоколом огляду місця події від 04 травня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого місце огляду є ділянка місцевості за бетонним парканом поряд з будинком АДРЕСА_9. В ході огляду даної ділянки місцевості на купі сміття виявлено револьвер ZBRIA, вироблено в Україні 7,5 J Cal.4 мм., Flober, номер НОМЕР_2, чорного кольору. Рукоятка пістолета з древ'яною ручкою (видимих пошкоджень на ньому не виявлено), з лівої сторони мається ричаг для відчинення барабану. В ході огляду барабану вивялено три гільзи, стріляні 5х4 м.м SB. Під час огляду пістолета типу револьвер застосовувався спеціальний порошок «малахіт». В ході оброблення вищезазначеним порошком виявлено на лівій поверхні рукоятки пістолета 2 сліда пальців рук, дані сліди перекопійовані на дві стрічки (т.1, а.п.41-44);

- протоколом слідчого експерименту від 05.05.2017 року, відповідно якого свідок ОСОБА_4 у присутності понятих, спеціаліста та статиста, знаходячись на прибудинковій території будинку АДРЕСА_10, показав та розповів про обставини скоєння кримінального правопорушення, зокрема про те, ІНФОРМАЦІЯ_11 після того, як він, повернувшись до вищезазначеного будинку, побачив, що поблизу будинку стоїть ОСОБА_1, утримуючи в лівій руці пістолет, а ОСОБА_3, знаходився у дворі будинку на підлозі у положенні лежачи на спині, підбігши до останнього він, свідок, став перевіряти у останнього пульс, однак пульс був відсутній, ознак життя ОСОБА_3 не подавав. Він з переляку забрав у ОСОБА_1 пістолет та викинув за гаражі, щоб ОСОБА_1 ще щось не наробила. (т.1, а.п.85-92);

- висновком експерта № 230/НЕ від 01.06.2017 року, відповідно якого смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого вогнепального поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин), яке ускладнилось тампонадою серця кров'ю, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними медико - криміналістичного дослідження. При експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді : садна на правій вушній раковині; синця на грудній клітині справа від передньо - пахвової до середньо- пахвової лінії, від пахви вниз до 7-го міжребір'я; проникаючої вогнепальної рани №1 на передній поверхні грудної клітини зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 4см вліво від середньо-умовної лінії тіла, від якої іде раньовий канал, який іде спереду назад, дещо знизу вгору, та зліва направо, пошкоджуючи шкіру, міжреберні м'язки, серцеву сорочку, легеневий ствол, стінку аорти та закінчується в її порожнині, довжина раньового каналу 3-5 см; проникаючої вогнепальної рани №2 на череві зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 1,5 см вліво від середньо-умовної лінії, від якої відходить раньовий канал, який іде спереду назад, пошкоджуючи передню черевну стінку, петлю тонкого кишківника наскрізь та закінчується в брижі кишківника; вогнепальної рани №3 на передній поверхні лівої нижньої кінцівки у проекції колінного суглобу, раньовий канал іде спереду назад, зліва направо через зв'язку надколінника та закінчується в меніску справа; вогнепальної рани №4 в нижній третині лівого стегна, від якої відходить раньовий канал, що іде спереду назад зліва направо, та закінчується в області внутрішнього мищелку стегнової кістки; проникаючої вогнепальної рани №5 в нижній третині стегна , від якої відходить раньовий канал, іде спереду назад дещо знизу вгору, та закінчується в м'язах по зданій поверхні стегна. Тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень виникли прижиттєво за декілька годин до настання смерті при пострілах з ручної вогнепальної зброї. Проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин) перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та є тяжким тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя. Проникаюче вогнепальне поранення черевної порожнини з наскрізним ушкодженням тонкого кишківника є тяжким тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя. Тілесне ушкодження у вигляді садна на правій вушній раковині виникло від тупого твердого предмету або при ударі об такий та відноситься до легкого тілесного ушкодження. Синець на грудній клітині справа виник за декілька діб до настання смерті від дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий та відноситься до легкого тілесного ушкодження (т.1., а.п.103-106);

- висновком експерта № 230/НЕ/23 від 01.06.2017 року, відповідно якого смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого вогнепального поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин), яке ускладнилось тампонадою серця кров'ю, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними медико - криміналістичного дослідження. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ при огляді трупа на місці виявлення (Труп на дотик прохолодний на відкритих ділянках тіла та теплий під одягом. Трупне заклякання не виражено у всіх досліджуваних групах м'язів. Трупні плями блідо-синюшного кольору, розташовані по задньо-бічним поверхні тулуба та кінцівок, при неодноразовому дозованому натисканні на них пружинним динамометром з зусиллям 2 кг/см2 протягом 3 секунд зникають та відновлюють своє забарвлення через 20-25 секунд (13.20, ІНФОРМАЦІЯ_12), причину смерті, пору року, слід вважати, що смерть настала за 2-5 годин до огляду трупа на місці виявлення. При експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на правій вушній раковині; синця на грудній клітині справа від передньо - пахвової до середньо- пахвової лінії, від пахви вниз до 7-го міжребір'я; проникаючої вогнепальної рани №1 на передній поверхні грудної клітини зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 4см вліво від середньо-умовної лінії тіла, від якої іде раньовий канал, який іде спереду назад, дещо знизу вгору, та зліва направо, пошкоджуючи шкіру, міжреберні м'язи, серцеву сорочку, легеневий ствол, стінку аорти та закінчується в її порожнині, довжина раньового каналу 3-5 см; проникаючої вогнепальної рани №2 на череві зліва на відстані 120 см від підошовної поверхні стоп та 1,5 см вліво від середньо-умовної лінії, від якої відходить раньовий канал, який іде спереду назад пошкоджуючи передню черевну стінку, петлю тонкого кишківника наскрізь та закінчується в брижі кишківника; вогнепальної рани №3 на передній поверхні лівої нижньої кінцівки у проекції колінного суглобу, раньовий канал іде спереду назад, зліва направо через зв'язку надколінника та закінчується в меніску справа;вогнепальної рани №4 в нижній третині лівого стегна, від якої відходить раньовий канал, що іде спереду назад зліва направо, та закінчується в області внутрішнього мищелку стегнової кістки; проникаючої вогнепальної рани №5 в нижній третині стегна , від якої відходить раньовий канал, іде спереду назад дещо знизу вгору, та закінчується в м'язах по зданій поверхні стегна. Тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень виникли прижиттєво за декілька годин до настання смерті при пострілах з ручної вогнепальної зброї. Проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин) перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та є тяжким тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя. Проникаюче вогнепальне поранення черевної порожнини з наскрізним ушкодженням тонкого кишківника є тяжким тілесним ушкодженням за ознаками небезпеки для життя. Тілесне ушкодження у вигляді садна на правій вушній раковині виникло від тупого твердого предмету або при ударі об такий та відноситься до легкого тілесного ушкодження. Вогнепальні поранення лівого стегна відноситься до легких тілесних ушкоджень. Синець на грудній клітині справа виник за декілька діб до настання смерті від дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий , відноситься до легкого тілесного ушкодження. Вогнепальні поранення тіла виникли прижиттєво за декілька годин до настання смерті, послідовність їх спричинення встановити не можливо із-за відсутності об'єктивних судово-медичних даних. Проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням серця (магістральних судин) перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Після спричинення вказаного ушкодження смерть настала через кілька годин. Виявлені вогнепальні вхідні рани кожна окремо заподіяні компактним (поодиноким) снарядом (кулею), який мав значну кінетичну енергію, володів пробивною дією і в складі якого (або, можливо, на поверхні якого) мались сполуки свиню, сурми, міді та заліза, і мав поперечний розмір, що наближається до розмірів осадження ушкоджень (близько 4-5 мм - без урахуванням скорочувальних властивостей шкіри). Тілесні ушкодження, які б свідчили про боротьбу та самооборону, не виявлено. Після спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати самостійні дії в проміжок часу до втрати свідомості. Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження, їх локалізація , характер не характерні для нанесення власною рукою (т.1, а.п.108-111);

- висновком експерта № 23/3.1-444 від 02.06.2017 року, відповідно до якого пістолет з маркуванням «ZBROIA, вироблено в Україні, Cal. 4мм Flobert, 7.5J, PROFI 3.0» та номером «НОМЕР_2», виявлений та вилучений 04.05.2017 року в ході огляду місця події - відкритій ділянці поблизу будинку №4 по вул. Кроншталській у м. Дніпро, є револьвером моделі «PROFI 3.0», НОМЕР_3, калібру 4 мм (Флобер). Даний револьвер до категорії вогнепальної зброї не належить. Даний револьвер призначений для тренувальної стрільби поза спеціальними приміщеннями і майданчиками (тирами, стрільбищами). Предмети сферичної форми, схожі на кулі, у кількості 4 шт., вилучені 04.05.2017 року в ході огляду місця події - в приміщенні моргу КЗ «Дніпропетровське областне бюро судово-медичної експертизи» за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, 31, є кулями - частинами стріляних патронів калібру 4 мм Флобер. Предмети, схожі на гільзи, у кількості 6 шт. вилучені 04.05.2017 року в ході огляду місця події- прибудинкової території поблизу будинку АДРЕСА_11, є частинами стріляних коротких патронів калібру 4 мм Флобер, дані патрони є штатними до револьверів та пістолетів, призначних для стрільби патронами калібру 4 мм Флобер. Надані на дослідження шість гільз стріляні з наданого на дослідження револьверу «PROFI 3.0», НОМЕР_3, калібру 4 мм (Флобер) (т.1, а.п.119-124);

- висновком експерта № 27/4.6/809 від 10.07.2017 року, відповідно до якого три сліди пальців рук розмірами 15х24 мм, 16х20 мм, 16х24 мм, відкопійовані на три липкі стрічки, вилучені 04.05.2017р. в ході огляду з поверхні пістолету з маркуванням «ZBROIA, вироблено в Україні, Cal. 4мм Flobert, 7.5J, PROFI 3.0» та номером «НОМЕР_2», придатні до ідентифікації особи (осіб). Слід пальця руки розмірами 15х24 мм, вилучений 04.05.2017 р.в ході огляду з поверхні пістолету з маркуванням «ZBROIA, вироблено в Україні, Cal. 4мм Flobert, 7.5J, PROFI 3.0» та номером «НОМЕР_2», залишений безіменним пальцем лівої руки особи, відбитки та відтиски рук якої заповнені на ім'я свідка ОСОБА_4, сліди пальців рук розмірами 16х20 мм та 16х24 мм, вилучені там же, залишені відповідно вказівним та безіменним пальцями лівої руки особи, відбитки та відтиски рук якої заповнені на ім'я підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1, а.п.143-151);

- протоколами тимчасового доступу до речей і докуметів від 15.06.2017 року з розшифровкою дзвінків (т.1, а.п.181-186, а.п.193-198);

- протоколом слідчого експерименту та відеозапису до нього від 10.07.2017 року, відповідно якого ОСОБА_1 у присутності понятих, спеціаліста та статиста, показала та розказала спосіб та механізм скоєння кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_3, де вона підтвердила вище вказані обставини, при цьому зазначила, що після першого пострілу в ногу ОСОБА_3, ОСОБА_3 схопився за коліно , став наближатись до неї, хотів схопити за шию і тоді вона впритул на відстані витягнутої руки здійснила декілька пострілів йому у груди (т.1, а.п.227-238);

- висновком експерта № 230/НЕ/41 дод від 18.07.2017 року, відповідно до якого виявлені при експертизі трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження за механізмом спричинення могли виникнути за обставин, на які вказує підозрювана ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту за її участі , тобто при пострілах з вогнепальної зброї (пістолету). Разом з тим експерт зазначив, що кількість пострілів та кількість вогнепальних поранень, вказаних обвинуваченою та виявлених під час судово- медичного дослідження трупа ОСОБА_3, не співпадає. На лівій кінцівці виявлено три вогнепальні поранення, а підозрювана вказує на один постріл , та згідно даних слідчого експерименту при пострілі в нижню кінцівку напрямок раньового каналу мав би бути зверху вниз, а при експертизі трупа два раньові канали горизонтальні, а один знизу вгору (т.2, а.п.5-6);

- листом та картками викликів швидкої допомоги КЗ «Обласного центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР», відповідно до яких вбачається, що до центру надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 о 11:07:36. Причина виклику - підвищений артеріальний тиску людини, після чого даний виклик о 11:09:58 було скасований. Далі о 13:23:09 знову був виклик. Причина виклику - це втрата свідомості ОСОБА_3 (т.1, а.п.240-243), що підтверджуються дослідженим судом протоколом прослуховування аудіозапису від 28 липня 2017 року (т.2, а.п.17-18).

Таким чином, оцінюючи вищевказані зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею дій, що виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині ( потерпілому ОСОБА_3.) , які кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст. 115 КК України , доведена в повному обсязі в судовому засіданні.

Судом у ході судового розгляду при дослідженні даних письмових доказів порушень вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України не встановлено.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Доводи захисту та обвинуваченої про те, що обвинувачена діяла в межах самооборони, є такими, що не ґрунтуються на законі та спростовуються доказами, дослідженими судом.

При оцінці доказів, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої останній відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів також керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справах «Козинець проти України», «Бочаров проти України», «Авшар проти Туреччини», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та інші).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню в тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 115 КК України умисне вбивство з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

Такі самі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України, є мотив діяння захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (частина друга ст. 27 Конституції України).

Згідно із частиною першою статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК України).

Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

Втім, стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

При кваліфікації дій обвинуваченої колегія суддів враховує позицію Верховного суду України, висловлену в рішеннях у справах № 5-12 кс 14, № 5-27 кс 14, № 5-29 кс 14, № 5-34 кс 14, 5-125кс від 17.12.2015, в яких суд зазначає, що особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів. Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Крім того, згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» зазначено, що правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Аналізуючи покази обвинуваченої ОСОБА_1, дані в судовому засіданні про те, що вона не мала умислу на вбивство ОСОБА_3, суд оцінює їх критично, оскільки це спростовується зібраними по справі та наведеними доказами у їх сукупності та взаємозв'зку, оскільки після спричинених тілесних ушкоджень потерпілому, розуміючи невідворотність настання його смерті, обвинувачена не вжила жодних заходів для своєчасного надання медичної допомоги останньому, маючи для цього реальну можливість, оскільки коли ОСОБА_8 після пострілів впав та втратив свідомість вона, викликавши бригаду «швидкої» медичної допомоги, через 1,5 хв. скасувала її виклик, усвідомлючи, що смерть ОСОБА_3 може настати, та чекала 1,5 години , після чого здійснила знову виклик «швидкої» допомоги. Також обвинувачена мала реальну можливість уникнути даного конфлікту та не застосовувати пістолет для нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_3

Колегія суддів при оцінці діянь обвинуваченої враховує спосіб та знаряддя заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (множинні проникаючі вогнепальні рани від дії пістолету «Флобер», якому притаманні вогнепальні властивості, їх кількість, характер та локалізація, спрямованість та множинність пострілів обвинуваченої), які здійснені впритул та в розташування життєво вавжливих органів потерпілого - грудну клітину..

Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_1 усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_3 і бажала їх настання, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 за вказаних вище обставин мала умисел на позбавлення життя ОСОБА_3 і реалізувала свій намір.

При цьому колегія суддів зазначає, що під час бійки або сварки виключається наявність заздалегідь обдуманого умислу на позбавлення потерпілого життя. При неконкретизованому умислі особа завідомо усвідомлює небезпечний характер своїх дій, передбачає суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншої особи, та хоча і не хоче, проте свідомо припускає її настання, що мало місце у цьому випадку.

Ретельно дослідивши усі обставини злочину, не залишивши поза увагою жодної пом'якшуючої або обтяжуючої його ознаки, колегія суддів, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_1, дійшла висновку про те, що не встановлено такого фатально небезпечного нападу або погрози такого нападу з боку загиблого, єдиним порятунком від якого була б його смерть.

Не встановлено також і ознак необережного вбивства, оскільки загальновідомо, що будь- яка зброя, з якої зроблено постріл, де куля вилітає з великою кінетичною енергією, є особливо небезпечним знаряддям, здатним спричинити тяжкі тілесні ушкодження у тому числі і смерть. Грудна клітина , у якій розташовані серце, легені, великі судини, є частиною тіла, травмуючий вплив на які є особливо небезпечним. Відтак, спрямування пістолета впритул в грудь не є необережністю, і ОСОБА_1 не могла цього не усвідомлювати у силу свого віку та розвитку.

Також колегія суддів не знаходить правових підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 з ч.1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України. Наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців на правій та верхній та обох нижніх кінцівках відносяться до легких тілесних ушкоджень у відповідності до висновку експерта №1342е від 06.05.2017 року, є такими, що мають незначні скороминущі наслідки та не є небезпечними для життя, так як не спричинили загрозливих для життя явищ в момент їх заподіяння. Тобто, в момент заподіяння ОСОБА_1 пострілів ОСОБА_3, життю обвинуваченій нічого не загрожувало і її дії були направлені не на самооборону, а саме на позбавлення життя ОСОБА_3

Враховуючи повноту та не суперечливість всієї сукупності досліджених доказів, суд вважає за необхідне розцінити покази обвинуваченої ОСОБА_1 щодо частково визнання своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких, особу обвинуваченої ОСОБА_1, яка раніше не судима (т. 2, а.п. 24), офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно (т.2, а.п.29), на обліку у лікаря нарколога перебуває з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності» (т.2, а.п.28) у лікаря психіатра не перебуває (т.2 а.п.26), а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 166 від 23.06.2017 року, ОСОБА_1 будь-яким психічним захворюванням не страждала і на даний час не страждає. В період часу, який відноситься до інкримінуємого їй діяння, хронічним душевним захворюванням, слабоумством , тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим захворюванням не страждала. На теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_1 також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.п. 35-37).

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, судом не встановлені.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченої ОСОБА_1, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, суд не може погодитись з доводами сторони обвинувачення про наявність обтяжуючої обставини, передбаченої п.6-1 ч.1 ст.67 КК України - вчинення злочину щодо особи, з якою винна особа перебувала у близьких відносинах, так як даним пунктом ст. 67 КК України доповнена згідно Закону України № 2227-V111 від 06.12.2017 року, який вступає в дію лише 11.01.2019 року, а згідно ст.5 КК України зворотню дію в часі має лише закон, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного злочину, те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 не можливо без ізоляції від суспільства, а можливо лише в місцях позбавлення волі, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі з його реальним відбуттям. Обґрунтованих підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує, виходячи з положень ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити незмінною - у вигляді тримання під вартою.

Крім того, до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 05.05.2017 року.

24.12.2015 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838-VIII, відповідно до якого судом зараховується строк попереднього ув*язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув*язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі.

Проте, відповідно до Закону №2046-VIII від18.05.2017 року до ч. 5 ст.72 КК України було внесено зміни, згідно з якими «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування». Даний Закон України набув чинності 21.06.2017 року.

Так згідно ч. 4 ст.5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи викладене, та те, що обвинуваченій було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, період часу з 05.05.2017 року по 03.08.2017 року включно підлягає зарахуванню у строк відбування покарання, у відповідності до ч. 5 ст.72 КК України (в ред. Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), з розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі.

Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченої відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) у строк остаточного покарання ОСОБА_1 зарахувати строк її попереднього ув'язнення, відбутий нею у межах цього кримінального провадження з 05 травня 2017 року по 03 серпня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16 жовтня 2018 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати: за проведення судової балістичної експертизм № 26/3.1-444 від 02.06.2017 року у розмірі 2379,52 грн. та судової трасологічної експертизи № 27/4.6/809 від 10.07.2017 року у розмірі 865,90 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі районі м. Дніпра Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

Речові докази по кримінальному провадженню: диск «CD-R» - який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залити в матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон «Samsung GT-S5660» з сім -карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», номер абонента НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4 та переданий йому під зберігальну розписку залишити за належністю, куртку темно-синього кольору, спортивні штани зеленого кольору, пару шльопанців темно-синього кольору, пістолет з маркуванням «ZBROIA, вироблено в Україні, Cal. 4мм Flobert, 4 пулі Flobert 4 мм, шість гільз 4 мм Flobert, три гільзи 4 мм Flobert (з барабану), протяжку канала ствола, 6 гільз 4 мм Flobert (квитанція №1589) - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя: Н.М. Грицаюк

Судді Р.О. Кушнірчук

А.О.Сухоруков