
УКРАЇНА
Справа № 196/1688/18
№ провадження 2/196/663/2018
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2018 року смт.Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
за участю секретаря - Шевченко Т.І.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 03 червня 2010 року померла її мати - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії І-ЖД №224289, видане Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 04.06.2010 року), яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №1173 від 05.11.2018 року).
21 листопада 2011 року помер її батько - ОСОБА_3 (копія актового запису про смерть №329 від 25.11.2011 року), який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №1173 від 05.11.2018 року).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області, який належав померлій на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2183;
- земельна ділянка, площею 0,21128 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по вул.Службова, 16 в с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225680500:07:009:0002, яка належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ №847931.
За життя ОСОБА_2 заповіту не складала. Померлий 21.11.2011 року ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв спільним проживанням зі спадкодавцем, проте юридично свої права не оформив. На даний час, вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 Крім неї, спадкоємців за законом чи осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті ОСОБА_2 немає.
Після смерті ОСОБА_2, вона звернулася до державного нотаріуса щодо оформлення своїх спадкових прав, проте 22 травня 2012 року їй було відмовлено, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності на спадкове майно.
Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості отримати, а тому була вимушена звернутися до суду.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст.1216, 1233, 1268 ЦК України, прохає суд визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_5 в підготовче засідання не з'явилися, надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та прохають їх задовольнити.
Представник відповідача - Царичанської селищної ради Дніпропетровської області в підготовче засідання не з'явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.
Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даному випадку у відкритому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.
03 червня 2010 року померла мати позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії І-ЖД №224289, видане Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 04.06.2010 року), яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, батьком позивача, за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №1173 від 05.11.2018 року).
21 листопада 2011 року помер батько позивача - ОСОБА_3 (копія актового запису про смерть №329 від 25.11.2011 року), який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №1173 від 05.11.2018 року).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області, який належав померлій на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2183, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2009 року №21608140 (а.с.17, 18);
- земельна ділянка, площею 0,21128 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по вул.Службова, 16 в с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225680500:07:009:0002, яка належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ №847931, Договору дарування земельної ділянки від 29.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2181 (а.с.19-21).
За життя ОСОБА_2 заповіту не складала. Померлий 21.11.2011 року ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв спільним проживанням зі спадкодавцем, проте юридично свої права не оформив. На даний час, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 Крім позивача, спадкоємців за законом чи осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті ОСОБА_2 немає.
Позивач після смерті ОСОБА_2, у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини звернулася до державного нотаріуса щодо оформлення своїх спадкових прав, проте 22 травня 2012 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності на спадкове майно.
Відповідно до ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД» та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.
Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляла, тому судовий збір слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1223, 1258, 1268 ЦК України, ст.ст.141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності, задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності:
- на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с.Івано-Яризівка вул.Службова, 16 Царичанського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 червня 2010 року, та якій вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2183, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2009 року №21608140;
- на земельну ділянку, площею 0,21128 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по вул.Службова, 16 в с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225680500:07:009:0002, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 червня 2010 року, та якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ №847931, Договору дарування земельної ділянки від 29.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2181.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Головуюча: О.М.ГУДИМ
Судове рішення № 78537057, Царичанський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 196/1688/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: