Постанова № 78537038, 12.12.2018, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/677/18

Провадження № 3/340/303/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., з участю секретаря Ласкурійчук С.І., прокурора Гнип’юка Д.Д., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, майстра лісу Шибенського лісництва ДП «Верховинське лісове господарство», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, - за ч.1 ст. 172-6 КпАП України,-

в с т а н о в и в :

згідно з протоколом від 30.10.2018 №225 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, складеного оперуповноваженим Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції старшим лейтинантом поліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 являючись майстром лісу Шибенського лісництва ДП «Верховинське лісове господарство» та будучи відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за правопорушення пов’язані з корупцією, без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, оскільки граничний термін подачі був до 01.04.2018, а декларація ним фактично подана 07.04.2018. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КпАП України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, суду пояснив, що декларацію він намагався подати з лютого 2018 року, однак через втрату електронного ключа та його відновлення лише 02.04.2018, декларацію він зміг подати в квітні 2017.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбачених ч.1 ст.172-6 КпАП України.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора та дослідивши матеріали адміністративної справи, слід винести постанову про наступне.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупцією є використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.

Вище зазначеною нормою також визначено, що корупційним правопорушенням являється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи та своєчасно подати декларацію, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.

Відповідно до статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об’єктивну істину у справі.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Згідно з наказом ДП «Верховинський лісгосп» №95-к від 15.05.2012 ОСОБА_3 переведено на роботу до Шибенського лісництва на посаду майстра лісу з 16.05.2012.

Таким чином, у відповідності до підпункту "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 являючись майстром лісу Шибенського лісництва ДП «Верховинський лісгосп» є суб’єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, у тому числі щодо виконання вимог фінансового контролю.

Частиною 1 ст. 172-6 КпАП України передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а саме неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

На виконання вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином ОСОБА_1 у відповідності до вимог вищевикладеного законодавства повинен був у строк до 00 год 00 хв. 01.04.2018 подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію депутата місцевої ради, за минулий 2017 рік.

Однак, як вбачається із витягу Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1, як суб’єкт декларування заповнив та подав декларацію про доходи, майно та фінансові зобов’язання за 2017 рік, лише 07.04.2018.

Конструктивною ознакою правопорушення за ч.1 ст.172-6 КпАП України є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин, а саме неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що не зміг вчасно подати декларацію з тих причин, що забув свою електронну адресу, у зв’язку з чим звертався на сайт техпідтримки НАЗК із проханням змінити його електронну адресу, яку було змінено лише в квітні 2017 року, після чого ним відразу було подано декларацію.

Зазначені ОСОБА_1 обставини підтверджуються представленими ним доказами, а саме витягами з поштової (електронної) скриньки ОСОБА_3 з якої вбачається, що ОСОБА_1 27.02.2018 звертався на електронну адресу НАЗК з проханням змінити електронну адресу. 02.04.2018 ОСОБА_3 надіслано повідомлення з НАЗК про те, що поштову скриньку змінено. 06.04.2018 на сайті Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_3 повідомлено про те, що він надіслав запит на зміну ЕЦП у Єдиному державному реєстрі декларацій та 07.04.2018 повідомлено, що декларація успішно подана.

Вище наведене підтверджує виконання ОСОБА_3 всіх дій спрямованих на подання електронної декларації про доходи та майновий стан за 2017 рік ще починаючи з 27.02.2018.

Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 прямого умислу, направленого на несвоєчасне подання і оприлюднення своєї декларації про доходи та майновий стан за 2017 рік до Єдиного державного реєстру декларацій та вчинення таким чином адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, відповідальність за що передбачена ст.172-6 ч.1 КпАП України, суду не представлено.

Враховуючи наведене провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності слід закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.172-6, ст. ст. 247, 279, 280, 283, 284 КпАП України, Законом України «Про запобігання корупції», суддя, -

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КпАП України закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Бучинський А.Б.