Рішення № 78536786, 11.12.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3014/18

Провадження 2/206/998/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів , -

за участю представника позивача – ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь пені в розмірі 18559,29 грн. за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2018 року.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач є її колишній чоловіком, з яким вона перебувала у шлюбі до 16 грудня 2009 року. Від спільного життя вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням суду з відповідача на її користь на утримання сина були стягнуті аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Виконавчий лист виданий на підставі вищезазначеного рішення знаходиться на виконанні у виконавчий службі. Однак, відповідач несвоєчасно сплачував аліменти та допустив утворення заборгованості. У зв’язку з наявністю заборгованості за її розрахунком, вона має право на стягнення пені в розмірі 18559,29 грн. за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з їх зобов’язанням щодо надання витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, а в подальшому надала заяву про закінчення розгляду справи в її відсутності та з посиланням на те, що не заперечує проти розміру заборгованості по аліментам, який буде визначений судом з урахуванням усіх квитанцій наданих відповідачем, в тому числі тих, які не містять призначення платежу.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, мотивуючи тим, що він мав заборгованість по аліментам, однак у березні 2018 року її погасив. Вважав, що у зв’язку з відсутністю у нього заборгованості, відсутні підстави щодо стягнення пені.

Представник третьої особи міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності, з посиланням на те, що всі матеріали виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина були передані до Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області за фактичним мешканням боржника.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судовому засіданні пояснив, що в червні 2018 року державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області було передано до їх виконавчої служби виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина. В самій постанові про передачу виконавчого провадження було зазначено про наявність у боржника ОСОБА_2 заборгованості станом на 31 травня 2018 року в розмірі 14536,00 грн. В переданих матеріалах цього ж виконавчого провадження, також містилось декілька здійснених державним виконавцем розрахунків заборгованості. Відповідно до одного з яких заборгованість боржника по сплаті аліментів станом на 10.04.2018 року становила 1644,00 грн., а в іншому з різницею в декілька місяців вже станом на 31 травня 2018 року становила 14356,00 грн. На його думку така різниця в розрахунках державного виконавця виникла у зв’язку з тим, що при першому розрахунку були враховані всі надані боржником квитанції про сплату аліментів стягувачу, а при іншому розрахунку державним виконавцем не були враховані квитанції, які не містили призначення платежу. За здійсненим ним розрахунком, заборгованість відповідача без урахування квитанцій, які не містять призначення платежу за спірний період, а саме станом на 28 лютого 2018 року склала 60887,94 грн.

Заслухав доводи учасників справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська, яке набрало чинності 13 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання їх сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На виконання вищевказаного рішення Самарським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 2-1649 від 03 вересня 2009 року (а.с.11).

На тепер цей виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, складеного Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заборгованість ОСОБА_2І зі сплати аліментів за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року становить 60887,94 грн. (а.с.98-100).

Проте, відповідач не погодився з таким розміром заборгованості, в обґрунтування своїх заперечень послався на інший розрахунок державного виконавця в провадженні якого раніше перебувало його виконавче провадження та долучив ряд квитанцій про здійснення ним поштових та банківських переказів по сплаті аліментів на ім’я позивача ( а.с.31-73).

Так, як вбачається зі здійсненого державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області розрахунку заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року становить 47995,94 грн.

Отже, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості та порівнявши зазначені в них суми з квитанціями про сплату відповідачем аліментів, суд встановив, що розмір заборгованості за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року становить 47597,94 грн.

Такий розмір заборгованості співпадає з розрахунком заборгованості здійсненим державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.67,68), з вирахуванням не підтвердженої квитанцією суми сплати за квітень 2015 року.

Суд перевіривши вищезазначені розрахунки заборгованості по аліментам, які були приведені державними виконавцями та зіставивши їх з наявними в матеріалах справи квитанціями про сплату відповідачем на користь позивача аліментів встановив, що розмір заборгованості за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року становить 47597,94 грн. та відповідає розрахунку заборгованості державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.67,68), з вирахуванням не підтвердженої квитанцією суми сплати за квітень 2015 року.

Так, стаття 18 Конвенції про права дитини 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, визначає обов'язок Держави-учасниці докладати всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Згідно із ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов'язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, наявність його вини в її утворенні та обставин, які впливають на визначення остаточного розміру стягнення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15. 05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Проте таких обставин відповідачем суду не доведено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

До аргументів відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього пені у зв’язку зі сплатою ним в березні 2018 року суми заборгованості по аліментам, суд ставиться критично, оскільки така обставина не може бути підставою для відмови у позові про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за певний період, оскільки є формальною і такою, що не відповідає правам та законним інтересам дитини.

Згідно з приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018 р. справа № 572/1762/15-ц ( реєстраційний 75296544) містить висновки про відступлення від висновків , які викладені в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 р. та в наступних постановах того ж суду, щодо застосування ст.196 СК України.

Так, за правовим висновком ОСОБА_6 Верховного Суду пеня за прострочення сплати аліментів згідно з положеннями ст. 196 СК України, має розраховуватися виходячи з таких вимог закону.

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+……….(AnХ1%ХQn), де:

Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Як встановлено судом, за період з лютого 2011 року лютий 2018 року боржник допустив несплату аліментів на загальну суму 47597,94 грн.

Лише станом на березень 2018 року заборгованість було погашено.

Отже, виходячи з цих обставин, наведених вимог закону та вищезазначеної формули, розмір пені за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року включно становить:

(298 х 1% х 2584) + (298 х 1% х 2556) + (308,25 х1% х 2525) +( 308,25 х 1% х 2495) + (308,25 х 1% х 2464) + (329,75 х 1% х 2434) + (329,75 х 1% х 2403) + (329,75 х 1% х 2372) + (348,25 х 1%х 2342) + (348,25 х 1% х 2311) + (348,25 х 1% х 2281) + (423,75 х 1% х 2250) + (423,75 х 1% х 2219) + (523,75 х 1% х 2194) + (541,00 х 1% х2160 ) + (541 х 1% х 2130 ) + ( 441 х 1% х 2099)+ (558,25 х 1% х 2069) + (458,25 х 1% х 2038) +(558,25 х 1% х 2007) + (169,50 х 1% х 1977)+ (419,5 х1% х 1946 ) + (419,5 х 1% х 1916 ) + (574,75 х 1% х 1885) + (475,75 х 1% х 1854) + (574,75 х 1%х 1826) + (591,75 х 1% х 1795) + (491,75 х 1% х 1765) + (391,75 х 1% х 1734) + (408,00 х 1%х 1704) + (508,00 х 1% х 1673) + (408,00 х 1% х 1642) + (315,75 х 1% х1612) + (615,75х 1% х 1581)+ (515,75 х 1% х 1551) + (503,75 х 1% х 1520) + (703,75 х 1% х1489) + (503,75 х 1% х 1461)+ (527,00 х 1% х1430) + (427,00 х 1% х1400) + (427,00 х 1% х 1369) + (456,75 х 1% х 1339)+ (756,75 х 1% х 1308) + (456,75 х 1% х 1277) + (472,25 х 1% х 1247) + (472,25 х 1% х1216)+ (472,25 х 1% х 1216) + (472,25 х 1% х 1186) + (426,75 х 1% х1155) + (776,75 х 1% х1124)+ (776,75 х 1% х 1096) + (803,50 х 1% х 1065) + (803,5 х 1% х1035) + (503,50 х 1% х1004)+ (578,75 х 1% х 974) + (578,75 х 1% х 912) + (628,25 х1% х 882) + (628,25 х 1% х 851) + (530,25 х 1%х 821) + (714,50 х 1% х 790) + (714,50 х 1% х 759) + (714,50 х1% х731) + (934 х 1% х 700)+(634,00 х1% х670 ) + (634,00 х 1% х639 ) + (702,25 х 1% х 609) + (1102,25 х 1% х 578) + (302,25 х 1%х 547) + (1131,75 х 1% х 517) + (731,75 х 1% х 486) + (731,75 х 1% х 456) + (871,50 х 1% х 425)+ (871,50 х1% х 394) + (921,50 х 1% х 365) + (942,25 х 1% х 334) + (942,25 х 1% х 304)+ (881,19 х 1% х 212) + (644,00 х 1% х 181) + (444,00 х 1% х 151) + (944 х 1% х 120) + (944,00 х 1% х90)+ (1144,00 х 1% х59) + (714,00 х 1% х28)= 535473,49 грн.

Разом з тим, позивачем розрахунок пені здійснено на підставі ст.196 СК України, без врахуванням правової позиції Верховного Суду, щодо застосування ст.196 СК України в новій редакції. Натомість, розрахунок зі сплати пені з врахуванням нової редакції статті 196 СК України наведений судом перевищує розмір пені визначеної позивачем, оскільки відповідно до її положень пеня розраховується від дня прострочення до дня їх повного погашення або до дня ухвалення рішення судом, а не обмежується місяцем, у якому аліменти не були сплачені, як розраховувалась пеня до цього.

Однак, зважаючи на позицію позивача та здійснення нею розрахунку пені лише за період прострочення кожного платежу у межах одного місяця, суд при розгляді справи не вправі здійснювати стягнення за наведеним ним розрахунком, оскільки вказане слід вважати виходом за межі позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, з огляду на вищезазначене, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року включно у сумі 18559,29 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, ж/м Гранітний,5/23), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ 34173218, місцезнаходження: Харківська область, м. Лозова, вул. Михайла Грушевського,7), Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 34984509, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька,56) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 18559,29 гривень за період з лютого 2011 року по лютий 2018 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Повний текст судового рішення складений 13 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук