Рішення № 78536532, 11.12.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1516/18

Провадження № 2/188/691/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ)

до ОСОБА_1 (с. Чумаки)

про стягнення заборгованості кредитним договором у сумі 52698,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ) просить стягнути з ОСОБА_1 (с. Чумаки) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненння боргів» заборгованість за кредитним договором №746434079 від 11 грудня 2013 року у розмірі 43682,16 грн., з яких:

10916,99грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

2,29 грн., - сума заборгованості за відсотками;

22025,60 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом;

10737,31 грн. – сума заборгованості за пенею та стягнути суму заборгованості за Кредитним договором № 241619305 від 7.10.2014 року в розмірі 9016,44 грн., з яких:

3448,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

861,78 грн. – сума заборгованості за відсотками;

2545,67 грн. – сума заборгованості за платою за управління кредитом;

2160 грн. – сума заборгованості за пенею.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.12.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 746434079.

07 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 241619305.

14.07.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20170714 у відповідності до якого, ТОВ «ФК»ЦФР» передає ТОВ «ФК»ЄАПБ» за плату, а ТОВ ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і боржником.

Відповідно до реєстру боржників – Додатку №1 до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року ТОВ «ФК» ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 43682,19 грн.

Відповідно до реєстру боржників – Додатку №1 до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року ТОВ «ФК» ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9016,44 грн.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов’язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за відсутності представника банку.

Відповідач в судове засідання не зявився, до суду надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що кредитні договора укладалися 14.12.2013 року та 07.10.2014 року, а позивач звертається до суду тільки 20.09.2018 року, тобто після спливу строку позовної давності. В своєму відзиві відповідач просить відмовити ТОВ «ФК «ЄАПБ» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості із застосуванням строків позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до укладених договорів № №746434079 від 11 грудня 2013 року та № 241619305 від 7.10.2014 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредити у розмірі 21474,63 грн та 4320,00 грн. у вигляді встановленого кредитного зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16.

Як вбачається з розрахунку заборгованості від 20.07.2017 року, остання сплата здійснена відповідачем була здійснена 25.06.2015 року. (а.с.25)

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови у позові – на позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 253, 257, 258, 266, ЦК України, ст.ст. 89, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ)

до ОСОБА_1 (с. Чумаки) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_2