Рішення № 78536192, 13.12.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2234/18

2-а/179/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання – Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач-1), старшого інспектора ЮП СП Індустріального ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач-1), старшого інспектора ЮП СП Індустріального ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5», в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача – 2, що полягає у не ознайомленні її зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 08.08.2018 року серія ГР № 308331, не роз’ясненні прав і обов’язків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляді адміністративної справи, передбачені ст. 268 КУпАП, не повідомленні про те, ким і коли буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення та не врученні копії протоколу, а також не виконанні обов’язку щодо збирання доказів по даній справі;

-визнати протиправною бездіяльність відповідача – 1, що полягає у не дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, не здійсненні опису обставин, установлених під час розгляду адмінсправи № 2199, не наданні правової оцінки обставинам адмінсправи № 2199, не вирішенні питання щодо вилучених речей;

-визнати протиправними дії відповідача-1, що полягають у порушенні правосвідомості та прийнятті рішення (постанова № 2199) по адмінсправі № 2199 до розгляду справи про дане адміністративне правопорушення;

-визнати протиправною та скасувати постанову № 2199 від 03.10.2018 р., що прийнята відповідачем – 1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, вчинене позивачем і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.;

-закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що постановою № 2199 від 03.10.2018 року до неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. З вказаною постановою не згодна, вважає її такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідачами не дотримано порядок збирання доказів, складання протоколу, ознайомлення з його змістом. Окрім того, викладені обставини справи нібито продажу сигарет та пива неповнолітній особі 08.08.2018 року не відповідають дійсності, про, що також наголошувалось під час розгляд справи, проте її доводи, наявність свідків відповідачем -1 до уваги не було взяти та до неї неправомірно застосовано адміністративне стягнення. У зв’язку з тим, що адміністративне правопорушення не вчиняла просить скасувати постанову від 03.10.2018 року та закрити справу.

Позивач в судове засідання не прибула надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримую.

Представник відповідач – 1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав. Заяв та клопотань процесуального характеру не надходило.

Відповідач -2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав. Заяв та клопотань процесуального характеру не надходило.

Представником третьої особи надано відзив на позов, в якому зазначено про підтримання позовних вимог та вказано, що ТОВ «Квартал 5» здійснює діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами через мережу магазинів, один із яких № 371 розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6-Б, у якому працює позивачка ОСОБА_3, згідно наказу про прийняття на роботу від 28.03.2017 року. 08.08.2018 від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що до магазину завітали працівники поліції та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, зазначила про відмові від підписання пояснень, які були складені відповідачем-2, у зв’язку з чим відмовлено у ознайомлені з протоколом, не надано його другий екземпляр. Під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності 19.09.2018 року заперечувала щодо притягнення до відповідальності подавала заперечення, заявила клопотання про виклик свідків. Під час розгляду справи 03.10.2018 року відповідач-1 та іншій особи, які складали протокол не прибули, особа неповнолітнього не встановлювалась, проте був допитаний свідок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яким пояснив що на прохання невідомого раніше хлопця прибав сигарети та пиво, які і віддав йому, чек від покупки залишив собі, проте вказані відомості не взято до уваги та до позивача застосовано адміністративне стягнення. З урахуванням вказаних обставини вимоги позивача підтримують в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

З 29.03.2017 року працює продавцем продовольчих товарів у ТОВ «Квартал 5», що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 214-К.

03.10.2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, за результатами розгляду адмінсправи № 2199 прийнято постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною в порушені вимог ч. 2 ст. 156 КУпАП та притягнуто її до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Підставою для накладення стягнення, є те, що 08.08.2018 року о 15:30 год. за адресою: м.Дніпро, вул. Байкальська,6Б, на робочому місці у магазині «Алкоголь, Тютюн» за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 6Б, продавець ОСОБА_1 здійснила продаж тютюнових виробів ТМ «Ротманс» та пива «Старопрамен» загально. Сумою 47,50 грн. неповнолітній особі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за № 308331 серія ГР від 08.08.2018 року та іншими документами.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п.1 ч.1ст.213 КУпАПсправи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП (ч.1ст.218 КУпАП).

Згідно ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Положенням ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 245 КАС України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КАС України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових і речових доказів, висновків експертів, показань свідків. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Водночас відповідачами не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

В даному випадку адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП не було взято до уваги вищевикладене, не надано оцінку тому факту, що жодних об’єктивних доказів реалізації позивачем у встановлений час та дату товару, який є предметом правопорушення, як і доказів того, що цей товар вилучався у неповнолітнього, не надано, відтак в порушення вимог ст. 245 КУпАП не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, не перевірено належним чином доводи позивача про непричетність його до вчинення правопорушення. Також поза увагою залишились обставини наявності свідків по справі та їх покази.

Наявність у діях особи складу адміністратвиного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП в даному випадку факт продаж алкогольних напоїв та сигарет неповнолітній особі повиннем бути встановлений об'єктивно та реально бути відображений на матеріальних носіях інформації (відеозапис, покази свідків, протокли тд.) за наслідками оціник яких може бути складений відповідний протокол.

Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному повному та об’єктивному дослідженні представлених сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, оцінивши їх належність, допустимість та достовірність як окремо, так і взаємний зв’язок в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, не можна вважати доведеним та прийняте відповідачем рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, оскільки під час винесення оскаржуваної постанови не було достовірно з’ясовано всі обставини справи та не була доведена вина позивача.

В даному випадку на відповідача-1 в силу виконуваних функцій та прийнятих рішень покладається обов’язок, визначений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки саме відповідач-1 виступав в ролі «суду» при розгляді вказаної справи та повинен був всебічно, об’єктивно дослідити всі наявні доводи сторін по справі та викласти мотиви прийняття одних та відхилення інших у своєму рішення (в даному випадку постанові про притягнення до адміністративної відповідальності).

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з того, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.

Таким чином, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодних доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідачів та визнання дій протиправними, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки скасування оспорюваного рішення не є підставою для визнання протиправними дій, бездіяльності відповідачів, які передували його прийняттю. Вказане відповідає завданням адміністративного судочинства та є належним захистом прав позивача .

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-245, 250 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради (відповідач-1), старшого інспектора ЮП СП Індустріального ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.10.2018 року № 2199 по адмінсправі № 2199.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Кошля