Ухвала суду № 78535623, 10.12.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13429/18

Провадження № 1-кс/201/7724/2018

УХВАЛА

іменем України

10 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – слідчого судді Трещова В.В.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Смирнова А.В.

слідчого – Левченка Р.В.

захисника – ОСОБА_2

підозрюваного – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_3 08.12.2018 року приблизно о 22:00 годині, знаходячись на вул. Набережна Перемоги, 8 корп.4 у м. Дніпро, разом з ОСОБА_6 та не встановленою в ході досудового розслідування особою, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, запропонував не встановленій в ході досудового розслідування особі та ОСОБА_6, вчинити крадіжку, таким чином ОСОБА_3 вступив у попередню змову та розподілили ролі у вчиненні кримінального правопорушення.

Далі, ОСОБА_3, разом із співучасником злочину, та не встановленою в ході досудового розслідування особою, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, прибули за адресою: м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 8 корп.4 в м. Дніпро, де ОСОБА_6, згідно відведеної йому ролі, шляхом пере різання навісного замку, проник до підвального приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв’язку, проник до кабельної каналізації, таким чином проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції, а співучасник злочину, ОСОБА_3, згідно відведеній йому ролі, розташувався біля вказаного колодязя, де спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі появи свідків та очевидців повідомити співучасника злочину.

Далі, ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, вчиняючи кримінальне правопорушення, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, за допомогою заздалегідь заготовлених металевих кусачок, перебуваючи у підвальному приміщенні, відламав фрагменти кабелю ТПП еп 50х2х0.4 у кількості 1 шт. довжиною 2,5 метрів, та кабель ТПП еп 100х2х0.4 у кількості 5 шт. довжиною 2 метри, та тримаючи їх у руці витяг на поверхню, після чого вийшов із підвалу, таким чином на поверхню витяг кабель ТПП еп 100х2х0.4 у кількості 5 шт. довжиною 2 метри, на загальну суму 1436 гривень.

Таким чином ОСОБА_3, разом із співучасниками злочину ОСОБА_6, та не встановленою в ході досудового розслідування особою, викрали фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв’язку, що належить "ПАТ Укртелеком», після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши "Укртелеком" матеріальні збитки на загальну суму 1436грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб

09.12.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КПК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на необгрунтованність підозри.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 09.12.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650003070 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину в період перебування під домашнім арештом у іншому кримінальному провадженні, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання, а також знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особи підозрюваного, який раніше судимий, при цьому підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину в період перебування під домашнім арештом у іншому кримінальному провадженні, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 07 лютого 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 35 240 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов