Ухвала суду № 78535346, 07.12.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10584/16-ц

Провадження № 8/201/11/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р. за нововиявленими обставинами у цивільній справі за його позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого зазначає, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2017р. (мотивувальною його частиною) встановлено при допиті свідка, що 18.01.2016р. запаху газу не було, а отже витоку газу, аварії, тощо також не було, оскільки вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області позивач вважає, що ці обставини свідчать про протиправні дії з боку ПАТ «Дніпрогаз».

Так, на думку ОСОБА_1 вищезазначена обставина є нововиявленою, оскільки на момент прийняття рішення судом, а саме станом на 28.11.2016р., позивачу про неї відомо не було. Вказує на те, що заявлена ним нововиявлена обставина є істотною, тобто впливає на результат розгляду справи судом. У зв’язку з чим просить суд скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р. по справі № 201/10584/16-ц та задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Надав до суду клопотання, в якому просить розглянути його заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без його участі.

Представник заінтересованої особи - ПАТ «Дніпрогаз» надав до суду пояснення та заяву, в яких зазначив, що заперечує проти задоволення заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, просить відмовити в її задоволенні та розглянути справу за його відсутності.

З огляду на заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені заявником підстави для скасування рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р. було відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпрогаз» про визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди.

25 січня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р. було залишено без змін.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України підстави перегляду рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно роз'яснень, викладених у пунктах 3, 4, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012р. № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Європейській Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: “Салов проти України”, п. 93, “Проценко проти України”, п. 26, “Кравченко проти Росії”, п. 45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення “помилки, що має фундаментальне значення для судової системи” (рішення у справі “Сутяжник” проти Росії”, п. 38).

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що нововиявленими обставинами є факт, який встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2017р. при допиті свідка, що 18.01.2016р. запаху газу не було, а отже витоку газу, аварії, тощо також не було.

Судом встановлено, що 14.03.2017р. рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 200/13744/16-ц в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що є мешканцем однієї із квартир у буд. № 39/41 по вул. Жуковського у м. Дніпрі. Взимку 2016р. він вийшов на вулицю і побачив трьох осіб, однією з яких був колишній начальник ЖЕО, яке ліквідовано. Працівник ПАТ «Дніпрогаз» по драбині піднявся до газової труби. На його питання, чи не збирається цей працівник відключити у будинку газ, той відповів, що не збирається, а здійснює профілактичний плановий ремонт. Коли приблизно через дві години він повернувся до будинку, то побачив, що газ уже було відключено. Ні раніше, ні на момент відключення газу у дворі ніякого запаху газу, що б свідчило про його виток, чути не було. Це відключення було здійснено без будь-якого попередження мешканців будинку. На його дзвінок до ПАТ «Дніпрогаз» про причини відключення газопостачання йому пояснень не надали. Працівник ПАТ «Дніпрогаз», який мешкав у них у під’їзді на 5 поверсі пояснив, що газ відключили у зв’язку з несплатою ОСОБА_1 боргу. Через декілька днів після відключення ходили по квартирах і перевіряли газові колонки. Після оплати ОСОБА_1 коштів газ йому не підключили. Вважає причини відключення газу у будинку надуманими, оскільки відключення відбувається лише у двох випадках - неполадки у газовій системі та виток газу. Ні того, ні другого не було.

29.08.2017р. ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2017р. – залишено без змін.

Заявник стверджує, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ґрунтується на обставинах, що в будинку, в якому мешкає ОСОБА_1, був виток газу, але такі посилання не відповідають дійсності, оскільки винесене судом рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, ґрунтується на відсутності підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання недостовірної інформації про відсутність доступу до квартири ОСОБА_1

На переконання суду обставини, на які посилається у своїй заяві ОСОБА_1, є новими, а не нововиявленими, тобто такими, які виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення та не пов’язані з вимогами позивача до ПАТ «Дніпрогаз» у цій справі щодо визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди.

Фактично, позивачем в обґрунтування нововиявлених обставин надано суду новий доказ по справі, якому надано оцінку Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Отже, обставини, на які посилається заявник для перегляду рішення, не можуть потягти іншого за змістом рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р., з урахуванням заявлених вимог та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену у судовому рішенні.

Відповідно до ч 4 ст. 429 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2016р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпрогаз» про визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 423, 429, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання недостовірною інформації, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу, зобов'язання припинити дії по розповсюдженню цієї інформації, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.С. Федоріщев