Рішення № 78534926, 13.12.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/352/15-ц

Провадження № 2/172/159/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, придбаного під час проживання однією сім'єю, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2003 по квітень 2012 року, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. За час сумісного життя ними було набуто спільне майно. А саме автомобіль, меблі, побутова техніка, сільськогосподарська техніка, запчастини. Крім того, на час розірвання відносин з відповідачем у їхньому спільному домашньому господарстві знаходились 5 корів, 14 свиней, 5 телят, 2 дорослих бика. Спільними трудовими та грошовими витратами був проведений благоустрій будинку, який належить відповідачу та розташований по АДРЕСА_1 і в якому вони проживали однією сім'єю з відповідачем.

За час проживання однією сім'єю в будинку проведено капітальні ремонти жилих кімнат, побудований погріб, сарай, гараж, вигрібну яму, свердловину.

Просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію належної їй 1/2 частки вартості спільно набутого майна.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали уточнені позовні вимоги. Позивач пояснила, що за час спільного проживання вона займалась домашнім господарством та вихованням дітей, а тому не мала офіційної роботи з поважних причин. Відповідач обробляв свою та батьківську землю та мав від цього дохід.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, пояснив, що більшість речей домашнього вжитку, як наприклад меблі та побутова техніка була придбана та використовувалась під час сумісного проживання, але вийшла з ладу ще в той час. Домашні тварини належать йому і залишились після розподілу майна після розірвання першого шлюбу. Будинок придбаний до сумісного з позивачем проживання, а тому не може бути спільною сумісною власністю. Ремонт та покращення будинку здійснювалось за кошти, які він заробив обробляючи свій земельний пай, що отриманий ним за результатами своєї трудової діяльності та є його особистим майном. Автомобіль на даний час реалізований державним виконавцем, але придбаний був за його власні кошти. Крім того позивач забрала все своє особисте майно з собою та частину майна, яке вказане у позовній заяві як спільне.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка тітка позивачки ОСОБА_4 пояснила, що має добрі стосунки з племінницею, а до відповідача відчуває неприязнь бо той образив племінницю. Їй відомо, що позивач та відповідач з 2003 по 2012 рік жили разом у відповідача та вели домашнє господарство. Часто гостювала у них та допомагала по господарству. Домашнє господарство було великим в тому числі велика рогата худоба, птахи, свині. Позивачка займалась домашнім господарством та вихованням дітей. Бачила, що у будинку робили ремонт, купували якусь побутову техніку. Чи допомагали відповідачу грошима його батьки не знає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що з позивачкою в неї добрі стосунки, вона є її донькою. З відповідачем відносини неприязні. З 2003 по 2012 рік позивачка та відповідач проживали однією сім'єю. Після того як відповідач побив її доньку та переїхала жити до неї. У відповідача залишилось велике господарство, яке складалося з кількох корів, биків, свиней, домашньої птиці. Донька займалась домашнім господарством та вихованням дітей. Під час проживання у будинку робили ремонт, перепланування, провели газ, водопостачання, придбали автомобіль, сільгосптехніку, побутову техніку, меблі. Вона грошима не допомагала, а лише своєю працею. Чи допомагали ОСОБА_3 його батьки вона не знає. Коли припинили спільне проживання донька забрала з собою ті речі з якими прийшла до відповідача.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає по сусідству з відповідачем. Відносини з позивачкою були нормальні, але потім зіпсувались бо та не хотіла належно доглядати за коровою ОСОБА_3 коли той на полі через що тварина заходила на її територію. Позивачка та відповідач жили разом десь з 2003 по 2007 рік. Спочатку було все нормально, але потім почали розділяти господарство, спорити. Коли позивачка виїжджала від відповідача то речі залишала у неї. Це були шафа, телевізор, стіл, ванна, посуд, корова. Відповідач та його батьки мають біля 4 земельних паїв і обробляють землю. Батько відповідача постійно допомагав йому грошима. В тому числі на купівлю авто, трактора. Після розподілу майна після першого шлюбу у ОСОБА_3 залишилось 4 теляти, 3-4 корови, дорослий бик, будівельні матеріали. Родичі позивачки приїжджали переважно на свята.

Заслухавши позивача, відповідача, свідків та вивчивши матеріали справи суд встановив таке.

В ході судового розгляду встановлено, що вони перебували у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2003 по квітень 2012 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 31.10.1997 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1

20.05.2008 року ОСОБА_3 придбано автомобіль Шевроле «Авео», 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

Відповідно до товарного чека № 11 від 08.06.07 встановлено факт придбання пральної машинки «Бош» за 3600 грн.

З наданої відповідачем розписки встановлено, що після розірвання шлюбу з першою дружиною ОСОБА_7 остання отримала частину великої рогатої худоби, свиней, домашніх птахів та грошових коштів. З вказаного факту випливає, що інша частина майна залишилась у відповідача, що підтверджує його пояснення про походження домашніх тварин до початку проживання з позивачкою однією сім'єю.

За твердженням позивача під час спільного проживання однією сім'єю з відповідачем ними придбано меблі, побутову, сільськогосподарську техніку, залишились домашні тварини, в тому числі велика рогата худоба, які є спільною сумісною власністю. У будинку відповідача за час спільного проживання виконано ремонтні роботи, газифікація, водопостачання та ін.

Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (Глава 8. Право спільної сумісної власності подружжя).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Згідно з ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, необхідно встановити факт створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Щодо визнання спільною сумісною власністю побутової техніки та меблів, які за твердженням позивача придбані під час спільного проживання з відповідачем суд зважає, що до справи долучено лише документ про придбання пральної машини. Будь-яких інших доказів факту придбання вказаного майна, дати купівлі, його дійсної вартості до суду не надано. Крім того, в разі дійсного придбання такого майна необхідно враховувати, що з цього часу минув значний період коли воно експлуатувалось шляхом споживання його корисних властивостей, у тому числі і самою позивачкою, а тому внаслідок амортизації могло втратити свою споживчу цінність та корисні властивості.

Вирішуючи питання щодо розподілу домашніх сільськогосподарських тварин суд враховує, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами їх наявність та вартість, яка зазначена у позовній заяві. Крім того не доведено факт їх придбання під час спільного проживання. При цьому тварини, які народжені від тварин, що є власністю особи також є власністю цієї особи відповідно до вимог ст. 189 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що основним джерелом доходу сім'ї позивача та відповідача під час їх спільного проживання, в тому числі для капітальних та поточних ремонтів житла були доходи від товарного сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках, які належать на праві особистої власності відповідачу та його батькам. Оскільки вказані доходи отримані за допомогою особистого майна відповідача та його особистої праці, то вони є його особистою власністю. Позивачкою у судовому засіданні не доведено придбання цього майна внаслідок спільної праці.

З цих же підстав суд не може визнати спільним сумісним майном автомобіль Шевроле «Авео» д.н. НОМЕР_1. Крім того представником позивача до суду надано матеріали щодо оцінки іншого автомобіля, а не того, що є предметом спору.

При цьому у судовому засіданні відповідач частково визнав факт придбання майна за час спільного проживання на загальну суму 12650 грн. (ліжко, газовий котел, собака, вікна, двері, насос опалення).

За таких обставин, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження особистої участі позивача в придбанні та наявності спірного майна. Судом опитано ряд свідків, як за клопотанням позивача, так і за клопотанням відповідача. Свідки, опитані судом за клопотанням позивача є особами, які перебувають з нею в родинних стосунках та відчувають неприязнь до відповідача, підтвердили судові факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах з 2003 року. Суд критично ставиться до показання цих свідків. Крім того, жодний свідок достовірно не знає джерела походження коштів, за які було придбане спірне майно.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням часткового визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 70, 163 СК України, 12, 13, 19, 81, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, придбаного під час проживання однією сім'єю - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію належної їй 1/2 частки вартості майна, придбаного під час проживання однією сім'єю у розмірі 6 325 (шість тисяч триста двадцять п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.Г. Битяк