Рішення № 78533267, 04.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14609/18

пр. № 2-о/759/540/18

04 грудня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Великопріцьківська сільська рада,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в вересні 2018 року звернулась до суду з заявою, за якою просила встановити факт належності її матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовані тим, що в свідоцтві було допущено описку в імені матері, що в свою чергу не дозволяє заявниці прийняти спадщину.

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, на вимогах заяви наполягала.

Голова Великопріцьківської сільської ради ОСОБА_3 надіслав відзив на заяву, за яким не заперечував проти задоволення заяви, та підтвердив, що право власності на будинок АДРЕСА_1 фактично належало ОСОБА_2.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі В. Пріцьки, Кагарлицького району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с. 5).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 30.03.1992р., ОСОБА_4 належить будинок АДРЕСА_1 (а.с. 6)

Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 видано на імя ОСОБА_2 (а.с. 13)

ОСОБА_2 19.04.2012р. склала заповіт, за яким все належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, в рівних частках (а.с. 7).

З аналізу наведеного в сукупності, суд приходить до однозначного висновку, що зазначені у вказаних документах ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є однією і тією ж особою, а розбіжності в написанні імені пояснюються опискою.

Усунути таку описку не вбачається за можливе через смерть цієї особи.

Разом з тим, суд не може встановити факт належності правовстановлюючого документу за померлою особою.

Тому на задоволення заяви, суд вважає за необхідне встановити факт, що зазначена в свідоцтві про право власності на житловий будинок ОСОБА_8, та ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є однією і тією ж особою, що буде достатнім для того, щоб заявниця могла прийняти спадщину, що залишилась після її матері.

Керуючись ст.ст. 5-11, 13, 76-81, 259, 263-265, 293, 317, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_8, зазначена в свідоцтві про право власності на житловий будинок, виданого Великопріцківською сільською радою Київської області 25.05.1992р. на підставі рішення виконавчого комітету Великопріцківської сільської ради від 30.03.1992р. №3 Про визнання права власності на будинок, та ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є однією і тією ж особою.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.