Ухвала суду № 78533000, 11.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/534/18

Провадження № 1-кс/461/10803/18

УХВАЛА

Іменем України

11.12.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив скасувати арешт майна: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «СХК 400450» автомобіля «VOLSWAGEN LT 35», автомобіля «VOLSWAGEN LT 35», д.н.з. «ВС 7301 НВ», ключів до транспортного засобу із пультом, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2018 року. В обґрунтування своїх вимог заявник покликався на те, що він є власником зазначеного автомобіля і не є підозрюваним, обвинувачем, у зв’язку із чим перебування належного йому на праві власності майна під арештом порушує його права. Заявник зазначає, що збереження арешту на вказане майно перешкоджає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Просить клопотання задоволити.

Заявник та його представник в судове засідання не з’явилися, однак від представника заявника – адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі заявника.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності учасників процесу, які в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, оскільки учасники процесу в судове засідання не з’явилися.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000003 від 03.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.204, ч.1 ст.199 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20 листопада 2018 накладено арешт, зокрема на майно, вилучене 14.11.2018 року в ході обшуку автомобіля за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Муроване, вул. Вокзальна, 20, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «СХК 400450» автомобіля «VOLSWAGEN LT 35»; автомобіль «VOLSWAGEN LT 35», д.н.з. «ВС 7301 НВ»; ключі до транспортного засобу із пультом.

Метою накладення арешту було збереження речових доказів, забезпечення арешту майна та можливої конфіскації.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

За ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_4 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

Таким чином, з огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності заявника, суд дійшов висновку про те, що подальше обмеження права заявника, який не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, на володіння спірним автомобілем, буде непропорційним втручанням у його право власності, тобто у його право на володіння майном, яке захищено у тому числі і нормами Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і тому повинно бути припинено.

Слідчий, прокурор в судове засідання не з’явилися, не довели необхідність утримання вказаного майна під арештом, тому з метою недопущення порушення прав особи на користування своєю власністю, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити частково та зобов'язати слідчого передати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХК 400450 автомобіля «VOLSWAGEN LT 35», автомобіль «VOLSWAGEN LT 35», д.н.з. «ВС 7301 НВ», ключі до транспортного засобу із пультом на відповідальне зберігання ОСОБА_2, без права продажу, до закінчення кримінального провадження

В частині скасування арешту майна слідчий суддя вважає за необхідне відмовити, оскільки вищевказане майно визнано речовим доказом, а доля речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України, вирішується вироком суду, у випадку скерування обвинувального акту до суду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в:

клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна – задоволити частково.

Зобов'язати слідчого СУ ГУНП у Львівській області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12018140000000003 від 03.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.204, ч.1 ст.199 КК України, передати ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХК 400450 автомобіля «VOLSWAGEN LT 35», автомобіль «VOLSWAGEN LT 35», д.н.з. «ВС 7301 НВ», ключі із пультом до транспортного засобу «VOLSWAGEN LT 35», д.н.з. «ВС 7301 НВ» на відповідальне зберігання без права продажу, до закінчення кримінального провадження.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Зубачик Н.Б.