Ухвала суду № 78532672, 26.06.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

26.06.2018

ЄУН № 337/7434/13-к

Провадження №1-кп/337/2/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

прокурора Антонік Д.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст.309, ст. 395 КК України,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту на, посилаючись на ті обставини, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які не відпали з моменту обрання запобіжного заходу, та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 з продовженням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час згоден, але просив змінити місце домашнього арешту з АДРЕСА_1 на адресу: Запорізька область Новомиколаївський район с. Вікторівка вул. Степна, 21, де зараз проживає його дружина і теща, яка потребує стороннього догляду.

Захисник ОСОБА_3 підтримав підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, вважає за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_1 вважає, що немає підстав та неможливо враховувати ризики які послугували обранню запобіжного заходу так як його підзахисний більше року тримається під вартою. Просить змінити запобіжний захід на біль м’який, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, так як він нічого не скоював, його провина не доведена, у нього є де проживати з цивільною дружиною, його вже чекають на роботі. Просить змінити запобіжний захід та застосувати особисте зобов’язання, або домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 підтримав свого підзахисного, наголосив, що той знаходиться під арештом з лютого 2017 року, його провина не доведена, його підзахисний хворий на печінку, тромбофлебіт ніг і потребує домашнього догляду.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував, вважає, що можливо застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_2 підтримала свого підзахисного, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу мотивуючи тим, що розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався у зв’язку з тим, що стороною обвинувачення не забезпечується участь свідків. З 30.01.2017 року ОСОБА_7 утримується під вартою. Сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою. Вважає, що на теперішній час ризики, що існували на момент обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 значно зменшились, або взагалі зникли. На даний момент всі докази органом досудового розслідування зібрані і перебувають в розпорядженні сторони обвинувачення. Прокурор не забезпечує явку свідків в судове засідання, залишаючи собі можливість кожен раз заявляти про наявність ризику незаконного впливу на свідків. В той же час жоден зі свідків не заявляв про спроби незаконного тиску з боку обвинувачених, і зокрема ОСОБА_7. ОСОБА_7 не судимий в силу ст. 89 КК України, має міцні соціальні зв’язки, одружений, є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір’ю, ОСОБА_10, яка є пенсіонером за віком. Просить змінити запобіжний захід ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_2.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

З матеріалів справи та клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_6обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами, за які передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, крім того суд враховує те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у жовтні 2016 року вже вирішувалося питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, а обвинувачений ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому діяння у період іспитового строку, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення від покарання, уникати явки до суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а з урахуванням встановленого судом порядку дослідження доказів, можуть впливати на свідків.

Суд вважає, що на даний час підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_6, ОСОБА_8 не вбачається, оскільки ризики, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися та не відпали, продовжують існувати на теперішній час,і виправдовують тримання обвинувачених під вартою, а також виходячи з міркувань забезпечення доступності обвинувачених під час судового розгляду кримінального провадження, суд вважає недостатнім для застосування щодо них більш м’яких запобіжних заходів.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає таким що не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов’язків.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_8 запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, із зміною місця виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Щодо клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_11 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 судом оцінено в сукупності: тяжкість покарання за санкцією ч.2 ст. 307 КК України, вік та стан здоров’я обвинуваченого, міцність соціальних зв’язків обвинуваченого в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан, те, що ОСОБА_7 офіціально не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Приймаючи до уваги підстави для зміни запобіжного заходу, вказані в клопотанні захисника, позицію прокурора, враховуючи, що обвинувачений більше року перебуває під вартою, суд приходить до висновку, що зі сплином часу ризики, визначені ст.177 КПК України, по відношенню до ОСОБА_7 зменшились.

Наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, з урахуванням встановлених обставин та особи обвинуваченого, на думку суду, на даний час можливо усунути і шляхом застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Таким чином, суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_7 процесуальних обов'язків під час подальшого судового розгляду кримінального провадження, та існування ризикам, що він може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, все ж таки повністю не відпали, тому суд вважає доцільним замінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешту з покладенням обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 181, 183, 331, 392 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу – задовольнити частково.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою в Державній установі Запорізькому слідчому ізоляторі до 25.08.2018 року, включно.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді тримання під вартою в Державній установі Запорізькому слідчому ізоляторі до 25.08.2018 року, включно.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22-00 години до 07-00 години ранку наступного дня за адресою: Запорізька область Новомиколаївський район с. Вікторівка вул. Степна, 21, до 25.08.2018 року, включно.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною покидати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_3, строком на 2 місяця до 25.08.2018 року включно.

Роз’яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

ОСОБА_7 на підставі ст. 202 ч.3 п.2 КПК України негайно звільнити з-під варти в залі суду, та зобов’язати невідкладно прибути до місця свого проживання, так як згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Контроль за виконанням ухвали відносно ОСОБА_7 покласти на Хортицький ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Копію ухвали направити до Державної установи Запорізький слідчий ізолятор - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, та оскарженню не підлягає.

Суддя: