Рішення № 78531768, 13.12.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1295/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – ОСОБА_3 селищної ради, про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 07 березня 2007 року померла її баба ОСОБА_4, а 23 червня 2009 року померла її мати ОСОБА_5, після смерті яких відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого входять частини будинковолодіння № 28 по вул.Ринок, що в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим зазначила, що на спадщину після смерті баби та матері претендує як спадкоємець за законом.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просила суд визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в с.Лосяч по вул.Ринок, 28 Борщівського району, як за спадкоємцем за законом після смерті баби ОСОБА_4 та право власності на ? частину цього ж житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_5.

В судове засідання сторони не з’явилися. Представник позивача – адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у її відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 селищної ради – селищний голова ОСОБА_7 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у відсутності представника селищної ради, при цьому зазначив що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 07 березня 2007 року в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області померла баба позивача ОСОБА_4, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 042523, виданого 13 березня 2007 року Лосяцькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого входить ? частина будинковолодіння в с.Лосяч по вул.Ринок, 28 Борщівського району та яку позивач прийняла, оскільки проживала разом з нею на день її смерті, крім того подала до Борщівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини на підставі якої до майна померлої було відкрито спадкову справу за № 804/2008. Крім того, 19 вересня позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою, у якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_4 на 1/4 частину будинковолодіння в с.Лосяч по вул.Ринок, 28, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння.

Наведене вбачається з довідки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 селищної ради №588 від 24.09.2018 року, листа Борщівської державної нотаріальної контори №725/02-14 від 19.09.2018 року, та матеріалів спадкової справи №804/2008, відкритої до майна померлої ОСОБА_4.

23 червня 2009 року в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області померла мати позивача ОСОБА_5, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 086295, виданого 25 червня 2009 року Лосяцькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_5, відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого входить ? частина будинковолодіння в с.Лосяч по вул.Ринок, 28 Борщівського району та яку позивач прийняла, оскільки проживала разом з нею на день її смерті, крім того подала до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 заяву на видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якої до майна померлої було відкрито спадкову справу за №89/2016 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Крім того, позивач у вересні 2018 року звернулася із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд в с.Лосяч по вул.Ринок, 28, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння.

Наведене вбачається з довідки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 селищної ради № 587 від 24.09.2018 року, листа Борщівської державної нотаріальної контори № 476/02-14 від 13.09.2018 року, та матеріалів спадкової справи №89/2016, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння №28 по вул. Ринок в с.Лосяч Борщівського району, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_4, ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_9, були його членами, що стверджено копіями погосподарських книг Лосяцької сільської ради за 1991 – 1995 рр., довідкою ОСОБА_2 – ОСОБА_3 селищної ради № 611 від 02.10.2018 року.

Відповідно до норм статей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, померлі ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/4 частину будинковолодіння, розташованого по вул.Ринок, 28 в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області. Однак, у визначеному законом порядку, померлі за життя, не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння.

Згідно виписки з рішення 13 сесії 21 скликання Лосяцької сільської ради, ОСОБА_4, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 25 га для обслуговування жилого будинку.

Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлих, не заявляли. Зазначене випливає з листа Борщівської державної нотаріальної контори №725/02-14 від 19.09.2018 року, та матеріалів спадкової справи №804/2008, відкритої до майна померлої ОСОБА_4, з листа Борщівської державної нотаріальної контори №476/02-14 від 13.09.2018 року, та матеріалів спадкової справи №89/2016, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 30 серпня 2018 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_10, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № 28 по вул.Ринок в с.Лосяч Борщівського району становить 132524 грн.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об’ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Лосяч вул.Ринок, 28 Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/4 частину житлового будинку з такою ж часткою надвірних будівель та споруд, по вул. Ринок, 28 в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 07 березня 2007 року в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Лосяч вул.Ринок, 28 Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/4 частину житлового будинку з такою ж часткою надвірних будівель та споруд, по вул. Ринок, 28 в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 червня 2009 року в с.Лосяч Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: