Рішення № 78531669, 05.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21112/18

Провадження № 2/761/5986/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого по справі судді - Мальцева Д.О.

за участю секретаря - Фецяк Р.А.

представник позивача - ОСОБА_1

представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представник третьої особи - 1 ОСОБА_4

(ОСОБА_5)

представник третьої особи -1 ОСОБА_6

(ДСФМ України)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ПрАТ «Сбербанк», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, Державна служба фінансового моніторингу України про визнання незаконними дій, зобов'язанні вчинити дій та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сбербанк» (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 1), Державна служба фінансового моніторингу України (далі по тексту - третя особа 2), про визнання незаконними дій, зобов'язанні вчинити дій та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками.

Позовні вимог обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори банківського вкладу, за якими позивачу відкрито наступні депозитні рахунки: НОМЕР_1 (долар США), НОМЕР_2 (євро), НОМЕР_3 (російський рубль). Кошти на вказані рахунки були зараховані з наступних джерел: перерахування коштів з власних поточних, карткових та депозитних рахунків позивача, внесення готівкових коштів, купівля іноземної валюти і банківських металів позивачем, виплата відсотків за депозитними та поточними рахунками позивача. В подальшому, за результатами розгляду справи про поділ майна подружжя, на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року право особистої приватної власності на грошові кошти в розмірі 3 228 302, 27 доларів США (рахунок НОМЕР_3, долар США), 1 431 536, 05 євро (рахунок НОМЕР_2, євро), 21 338 809, 76 російських рублів (рахунок НОМЕР_3, російський рубль) визнано за ОСОБА_5 З метою добровільного виконання рішення суду, між позивачем та третьою особою 1 досягнуто згоди щодо перерахування вказаних грошових коштів на рахунки ОСОБА_5 Представник позивача звернувся до Банку з відповідними документами та вимогою підготувати, надати для підписання та виконати розпорядження про перерахування грошових коштів з рахунків позивача на рахунки третьої особи 1. При цьому, представник третьої особи 1 також звертався до Банку із заявою про зарахування вказаних вище сум на рахунки ОСОБА_5 Працівниками Банку на вимогу позивача було підготовано відповідні платіжні доручення від 14 березня 2018 року про перерахування грошових коштів з рахунків позивача на рахунки третьої особи 1, разом з тим, після підписання платіжних доручень, представнику позивача було повернуто їх без виконання з відміткою «Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Представник позивача звернувся до Банку з проханням повідомити про конкретні обставини, які стали підставою для повернення вказаних доручень без виконання. Крім того, представник позивача звернувся до третьої особи 2 з проханням надати інформацію щодо зупинення операцій по рахунках позивача. Але відповідь на звернення мала формальний характер та містила посилання лише на норми чинного законодавства. При цьому, 16 квітня 2018 року позивача було повідомлено, що операції по рахункам позивача були зупинені за рішенням Держфінмоніторингу, а Банком, в свою чергу, було застосовано право відмови в проведенні фінансових операцій по рахунках позивача. Банк виконав в подальшому платіжне доручення про перерахування грошових коштів у розмірі 100 доларів США на ім'я ОСОБА_5 Інші платіжні доручення залишились без виконання. Вказані дії відповідача позивач вважає незаконними та протиправними, такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, як споживача банківських послуг, створюють передумови порушення прав ОСОБА_5 Відтак позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В подальшому, позивач уточнив свої позовні вимоги у зв'язку із зміною відповідачем типу організаційно-правової форми та найменування, а також з урахуванням того, що рахунки позивача є поточними, а не депозитними, позивач просив: визнати незаконними дії відповідача із заблокування поточних рахунків НОМЕР_1 (долар США), НОМЕР_2 (євро), НОМЕР_3 (російський рубль), відкритих на ім'я ОСОБА_7 у Акціонерному товаристві «Сбербанк»;зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 14447082 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 3 195 000, 00 доларів США з рахунку НОМЕР_3 (долар США), що відкритий на ім'я позивача у АТ «Сбербанк» на рахунок НОМЕР_4, відкритий на ім'я ОСОБА_5 у АТ «Сбербанк»; зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 14443713 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 1 415 000, 00 євро з рахунку НОМЕР_2 (євро), що відкритий на ім'я позивача у АТ «Сбербанк» на рахунок НОМЕР_4, відкритий на ім'я ОСОБА_5 у АТ «Сбербанк»; зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 14443768 від 14 березня 2018 року та перерахувати грошові кошти у розмірі 21 000 000, 00 російських рублів з рахунку НОМЕР_3 (російський рубль), що відкритий на ім'я позивача у АТ «Сбербанк» на рахунок НОМЕР_4, відкритий на ім'я ОСОБА_5 у АТ «Сбербанк»; усунути позивачу перешкоди в користуванні поточними рахунками НОМЕР_1 (долар США), НОМЕР_2 (євро), НОМЕР_3 (російський рубль), що відкриті на ім'я позивача у АТ «Сбербанк» шляхом зобов'язання відповідача розблокувати та надати вільний доступ до грошових коштів. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що Банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, у відповідності до положень ст. 6, 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», зобов'язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення. Банк має право відмовитись від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з вище вказаним Законом підлягає фінансовому моніторингу. Пояснив, що відносно позивача була наявна інформація в мережі Інтернет про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В 2014 році до Банку надходили рішення суду про накладення арешту на рахунки позивача. Крім того, позивач зазначений в переліках міжнародного та всеукраїнського розшуку. До Банку із заявою щодо переведення коштів із рахунків позивача звертався представник третьої особи 1. Разом з тим, Банком було відмовлено останньому у здійсненні такої операції, оскільки його повноваження не були посвідчені належним чином. 30 січня 2018 року до Банку звернувся представник позивача щодо переведення коштів з рахунків позивача на рахунок ОСОБА_5 При цьому, 15 лютого 2018 року до Банку надійшла ухвала Печерського районного суду м. Києва про скасування арешту майна. В подальшому, до Банку звернувся інший представник третьої особи 1 із заявою про переведення коштів позивача на рахунок ОСОБА_5, оскільки за рішенням суду від 26 лютого 2016 року, вказані кошти визнані особистою приватною власністю третьої особи 1. У зв'язку з тим, що фінансові операції клієнта ОСОБА_7 можуть відбуватись в результаті дій, які містять ознаки високоризикованих, Банк використав своє право, передбачене ч. 1 ст. 17 Закону щодо зупинення проведення зазначених фінансових операцій. Тому платіжні доручення від 14 березня 2018 року були повернуті представнику позивача без виконання. З врахуванням наведеного, відповідач вважає, що діяв в межах чинного законодавства, відтак в позові просив відмовити.

Представник третьої особи 1 - ОСОБА_5 в своїх поясненнях на позовну заяву вказав, третя особа 1, її представники звертались до Банку про переведення грошових коштів з рахунків позивача на рахунок ОСОБА_5 Разом з тим, Банк неодноразово відмовляв у проведення вказаної фінансової операції. При цьому, між позивачем та третьою особою 1 було досягнуто згоди щодо добровільного виконання позивачем рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року, яким визнано право особистої приватної власності ОСОБА_5 на грошові кошти в розмірі 3 228 302, 27 доларів США (рахунок НОМЕР_3, долар США), 1 431 536, 05 євро (рахунок НОМЕР_2, євро), 21 338 809, 76 російських рублів (рахунок НОМЕР_3, російський рубль). Разом з тим, Банк не виконує доручення позивача, грошові кошти на рахунки третьої особи 1 не проводить, що порушує не тільки права позивача, а й права третьої особи. У зв'язку з чим представник третьої особи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи 2 - Державна служба фінансового моніторингу України, в поясненнях до позовної зави просив відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у разі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, Банк має право здійснювати заходи, передбачені ст. 10 та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». В разі невиконання казаних вимог до Банку Національним банком України можуть бути застосовані заходи впливу у порядку, визначеному положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність». Враховуючи вище викладене, твердження позивача про відсутність у відповідача правових підстав для зупинення фінансових операцій по рахунках, є необґрунтованими.

Представник позивача у своїй відповіді на відзив вказує, що 25 березня 2016 року Генеральним Секретаріатом Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполом вилучено інформацію про позивача з власних баз даних та скасовано його міжнародний розшук. При цьому, представник позивача вказав, що розшук позивача відповідно до норм чинного Кримінального процесуального кодексу України ніяким чином не впливає на його майнові/цивільні обов'язки, а також на обов'язок позивача виконати рішення суду особисто або через свого представника. При цьому, Банком було проведено платіжне доручення щодо перерахування з рахунку позивача на рахунок третьої особи 1 грошових коштів в розмірі 100 доларів США, а відтак правові підстави для зупинення операцій по рахунках клієнта та відмови у проведенні таких відсутні. Крім того, 26 червня 2018 року та 17 липня 2018 року представник позивача звертався до Банку з проханням підготувати платіжні доручення щодо переведення грошових коштів з рахунків позивача на рахунок третьої особи 1, разом з тим Банком було повернуто без виконання вказані платіжні доручення з посиланням на ст. 10 Закону. Своїми діями Банк порушує право власності позивача та третьої особи. За таких обставин, позов підтримав та просив задовольнити.

08 червня 2018 року по справі відкрито провадження, призначено проведення підготовчого засідання, встановлено сторонам строк для надання заяв по суті справи та відповідних доказів.

17 липня 2018 року в судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

17 липня 2018 року в судовому засіданні представником третьої особи 2 надано пояснення на позовну заяву.

14 серпня 2018 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

14 серпня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

14 серпня 2018 року від представника третьої особи 1 надійшли пояснення на позов.

20 серпня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які підтверджені наданими сторонами доказами по справі.

10 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського мультивалютного рахунку № Физ-26207017015172/Р (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Банк відповідно до чинного законодавства України відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 та здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта - приймання і зарахування на Рахунок коштів, що надходять Клієнту, виконання розпоряджень Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій за Рахунком. Номер, назва та коди валюти Рахунку зазначається у Заяві-опитувальнику Клієнта (Додаток № 1 до Договору) та у Заяві (Додаток № 2 до Договору) (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору, розрахункові документи, що надійшли до Банку протягом операційного часу, Банк виконує в день їх надходження.

При цьому, Банк зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунково-касові операції в межах залишків коштів на Рахунку Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 3.3. Договору).

Положеннями п. 5.1. Договору визначено, що Банк має право відмовити Клієнту у здійсненні операції за Рахунком, якщо документи, необхідні для її здійснення, відсутні або оформлені неналежним чином, або якщо операція не відповідає чинному законодавству України (…).

04 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір НОМЕР_2/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування (далі по тексту - Договір № 1).

Банк зобов'язується надавати Клієнту комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг «Престиж» (далі по тексту - Пакет), умови якого погоджені Сторонами у цьому Договору, згідно з відповідними підрозділами, пунктами та/або підпунктами Умов банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Сбербанк Росії», затверджених Наказом Голови Правління № 37 від 16.01.2012, або Умов, що затверджені вищезазначеним. Умови є невід'ємною частиною цього Договору та розміщаються на сайті Банку (п. 1 Договору № 1).

На підставі заяви про відкриття Рахунків в рамках Пакету продуктів та послуг, встановленої Банком форми, відповідно до чинного законодавства України, Банк виконує умови одного з наведених у цьому пункті підпунктів: відкриває Клієнту Поточний (мультивалютний) Рахунок НОМЕР_2 та здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта на умовах, передбачених цим Договором та відповідними розділами, пунктами та/або підпунктами Умов (п. 2.1. Договору № 1).

При цьому, згідно п. 7 Договору № 1, сторони досягли згоди, що положення цього Договору у сукупності з відповідним підрозділом Умов, що стосується відкриття та обслуговування Карткового Рахунку, видачу та користування Картками, відповідними підрозділом Умов, що стосується відкриття та обслуговування Поточного рахунку, а також іншими підрозділами, пунктами та/або підпунктами, що застосовуються до всіх послуг Банку становлять умови договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском картки та умови договору про відкриття та обслуговування Поточного мультивалютного рахунку відповідно.

Відповідно до Заяви про відкриття та обслуговування Рахунків в рамках Пакету продуктів і послуг, позивачу відкрито на його ім'я Поточний (мультивалютний) рахунок у UAH, USD, EUR.

Так, відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2016 року по справі № 235/5878/16-ц позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, задоволено частково.

Зокрема, визнано за ОСОБА_5 право особистої приватної власності: на 3 228 302, 27 доларів США на банківському рахунку НОМЕР_3 (долар США), 1 431 536, 05 євро на банківському рахунку НОМЕР_2 (євро), 21 338 809, 76 російських рублів на банківському рахунку НОМЕР_5, відкритих у ПАТ «Сбербанк Росії».

Рішення набрало законної сили 02 грудня 2016 року.

ОСОБА_5 в особі свого представника зверталась до банку з відповідними листами від 04 січня 2018 року, 22 лютого 2018 року, про списання зазначених коштів з рахунків позивача на свій рахунок, разом з тим Банк відповідного списання не здійснив через те, що володільцем рахунку є інша особа (позивач).

05 березня 2018 року та 13 березня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листами, відповідно до яких надав до Банку пакет документів та просив підготувати документи щодо перерахування грошових коштів в розмірі 100 доларів США з рахунку позивача на рахунок третьої особи 1.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 12807056 від 05 березня 2018 року щодо перерахування грошових коштів з рахунків позивача на рахунок третьої особи 1.

З метою добровільного виконання вказаного рішення суду 14 березня 2018 рок представник позивача ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням підготувати та надати представнику позивача для підписання та прийняти до виконання платіжне доручення в іноземній валюті щодо перерахування грошових коштів у розмірі 3 195 000, 00 доларів США з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_3, долар США), грошових коштів у розмірі 1 415 000, 00 євро з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_2, євро) та грошових коштів у розмірі 21 000 000, 00 російських рублів з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_3, російський рубль), відкритих у відповідача на рахунок третьої особи 1 - ОСОБА_5 (НОМЕР_4), відкритих у відповідача.

Платіжне доручення від 14 березня 2018 року № 14443713 на перерахування грошових коштів в розмірі 1 415 000, 00 євро з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_2, євро) на рахунок третьої особи 1 - ОСОБА_5 (НОМЕР_4), відкритих у відповідача, було підготоване Банком, проте повернуте без виконання з відміткою на звороті «Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

Платіжне доручення від 14 березня 2018 року № 14443768 на перерахування грошових коштів в розмірі 21 000 000, 00 російських рублів з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_3, російський рубль) на рахунок третьої особи 1 - ОСОБА_5 (НОМЕР_4), відкритих у відповідача, було підготоване Банком, проте повернуте без виконання з відміткою на звороті «Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

Платіжне доручення від 14 березня 2018 року № 14447082 на перерахування грошових коштів в розмірі 3 195 000, 00 доларів США з рахунку позивача (рахунок НОМЕР_3, долар США) на рахунок третьої особи 1 - ОСОБА_5 (НОМЕР_4), відкритих у відповідача, було підготоване Банком, проте повернуте без виконання з відміткою на звороті «Повернуто без виконання 14 березня 2018 року, згідно статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

15 березня 2018 року представник позивача звернувся до Банку з листом, відповідно до якого просив повідомити підстави повернення зазначених платіжних доручень без виконання.

15 березня 2018 року представник позивача також звернувся до Державної служби фінансового моніторингу України з листом, відповідно до якого просив повідомити чи приймалось третьою особою 2 рішення про зупинення фінансових операцій по рахунках позивача та в разі наявності такого повідомити підстави про зупинення фінансових операцій по рахункам клієнта.

Листом №б/н Державна служба фінансового моніторингу України повідомила представника позивача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (далі по тексту - Закон № 1702-VII) підставою для зупинення фінансових операцій по рахункам клієнта є наявність підозри.

Чіткої відповіді про підстави зупинення фінансових операцій по рахункам позивача з листа не вбачається.

Відповідач листом від 04 квітня 2018 року № 5862/3/32-3 повідомив представник позивача про те, що Банком зупинена фінансова операція по рахунку позивача щодо перерахування грошових коштів в розмірі 100 доларів США, зокрема на підставі рішення третьої особи та норм Закону № 1702-VII.

Крім того, листом від 13 квітня 2018 року № 6505/3/32-3 Банк повідомив представника позивача про те, що з метою дотриманням вимог ст. 6 та ст. 10 Закону № 1702-VII, відповідач застосував право відмови у проведенні фінансових операцій по рахунках ОСОБА_7

20 квітня 2018 року представник позивача звернувся до Банку з листом, відповідно до якого просив виконати платіжні доручення від 14 березня 2018 року, оскільки строки зупинення відповідних фінансових операцій закінчились.

Разом з тим, платіжні доручення Банком виконані не були.

26 червня 2018 року та 17 липня 2018 року представник позивача звертався до відповідача з листами, в яких просив підготувати, надати для підписання та прийняти до виконання платіжні доручення про переказ грошових коштів на рахунок третьої особи 1.

Платіжні доручення від 26 червня 2018 року та від 17 липня 2018 року були підготовані Банком, разом з тим, виконані не були та були повернуті представнику з тих же підстав, що і платіжні доручення від 14 березня 2018 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Аналогічні положення містить стаття перша Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Водночас, згідно ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 7.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001, № 2346-III (далі по тексту - Закон № 2346-III), банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 7.1.2. ч. 1 ст. 7 Закону № 2346-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону № 2346-III, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

При цьому, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа (п. 1 ч. 21.1 ст. 21 Закону № 2346-III).

Згідно ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону № 1702-VII, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації. Особливості та строки виявлення суб'єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій залежно від специфіки їх діяльності можуть встановлюватися нормативно-правовими актами суб'єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно положень ч. 1 ст. 10 Закону № 1702-VII, суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу .

При цьому, механізм зупинення фінансових операцій визначено ст. 17 Закону № 1702-VII, відповідно до якої, зокрема, суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

Таким чином, правомірність блокування карткового рахунку можлива лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

На забезпечення реалізації вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Національним банком України була прийнята постанова № 417 від 26 червня 2015 року «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (далі - Положення), який визначає комплекс заходів, установлених внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, побудови та забезпечення функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів, надіслання інформації спеціально уповноваженому органу і визначає порядок зупинення, поновлення фінансових операцій та виконання рішень (доручень) спеціально уповноваженого органу.

Загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не може перевищувати 30 робочих днів (п.115 Положення).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Представник відповідача вказує, що скористався своїм правом, передбаченим ст. 10 Закону № 1702-VII, та правомірно відмовив позивачу у проведенні фінансових операцій по його рахункам. При цьому, до матеріалів справи не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність підстав для зупинення фінансових операцій по рахункам позивача, не надано відповідного рішення про зупинення чи відмови у проведенні фінансової операції ані відповідачем, ані третьою особою 2.

З відповідей, наданих Банком та Держфінмоніторингом представнику позивача неможливо встановити конкретні підстави для відмови у здійсненні фінансових операцій по рахункам клієнта.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що до Банку надходили рішення судів про арешт рахунків позивача та на ту обставину, що останній перебуває в міжнародному розшуку також спростовуються матеріалами справи, зокрема, відповідно до листа Комісії контролю за файлами Інтерполу від 24 червня 2016 року вих.№ CCF/96/R381.15/С2571.16 (особу перекладача встановлено, дієздатність та кваліфікацію перевірено, а також справжність підпису засвідчено приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8, запис в реєстрі за № 968), надісланого у відповідь за лист позивача від 15 червня 2016 року, 25 березня 2016 року Генеральний секретаріат Інтерполу виконав рекомендацію Інтерполу шляхом вилучення з його файлів відомостей, які були надані щодо ОСОБА_7 Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу, оскільки вбачається, що переслідування має політичний характер, а діяння, у вчиненні яких звинувачують позивача, були вчинені останнім під час здійснення ним політичних повноважень.

Крім того, 26 грудня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна та скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року № 757/31656/14-к: з грошових коштів у розмірі 3 228 302, 27 доларів США, що знаходяться на рахунку НОМЕР_3 (валюта долар США), з грошових коштів у розмірі 1 431 536, 05 євро, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (валюта євро), з грошових коштів у розмірі 21 338 809, 76 російських рублів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (валюта російський рубль), відкритих у ПАТ «Сбербанк».

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Банком не надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували правомірність відмови у здійсненні фінансових операцій по рахункам позивача, як не надано доказів і того, що Банк діяв у відповідності до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, зокрема, в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Банку стосовно рахунків клієнта та інших документів, які приймаються та видаються Банком під час здійснення фінансового моніторингу ризикових фінансових операцій.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Банк, поза сумнівом, мав право на проведення фінансового моніторингу фінансових операцій по рахунках позивача, разом з тим подальші його дії суперечать нормам ст.16, 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та п. 91, 104, 115, 119 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу в частині прийняття рішення про зупинення фінансових операцій та повернення платіжних доручень без виконання, встановлення умов та строків блокування рахунків, оскільки станом на час розгляду справи, тобто більше ніж півроку, позивач протиправно позбавлений права доступу до власних коштів та вільного розпорядження ними.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні фінансових операцій за мультивалютним рахунком НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_7 (і.п.н.НОМЕР_6) у ПрАТ «Сбербанк» та зобов'язання останнього усунути перешкоди ОСОБА_7 у користуванні мультивалютним рахунком НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_7 (і.п.н.НОМЕР_6) у ПрАТ «Сбербанк» шляхом надання вільного доступу до грошових коштів, які знаходяться на рахунку та поновлення фінансових операцій за цим рахунком, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення № 14447082 від 14 березня 2018 року, платіжне доручення № 14443713 від 14 березня 2018 року та платіжне доручення № 14443768 від 14 березня 2018 року, оскільки загальним порядком проведення переказу коштів у межах України, встановленим Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не передбачено можливість повторного прийняття до виконання платіжних доручень, які були повернуті Банком без виконання з підстав, визначених ст. 10 Закону № 1702-VII. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача звертався до Банку 26 червня 2018 року та 17 липня 2018 року, за його зверненнями Банк підготував нові платіжні доручення, що були повернулись представнику позивача без виконання. При цьому, представником позивача не надано доказів того, що Банк зобов'язаний виконати платіжні доручення саме від 14 березня 2018 року.

Відтак суд приходить до висновку, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 319, 386, 391 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 9, 10, 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 275, 279, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ПрАТ «Сбербанк», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, Державна служба фінансового моніторингу України про визнання незаконними дій, зобов'язанні вчинити дій та усунення перешкод у користуванні банківськими рахунками - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул.Володимирська, 46, код 25959784, МФО 320627) щодо відмови у здійсненні фінансових операцій за мультивалютним рахунком НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_7 (і.п.н.НОМЕР_6) у ПрАТ «Сбербанк».

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Сбербанк» усунути перешкоди ОСОБА_7 у користуванні мультивалютним рахунком НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_7 (і.п.н.НОМЕР_6) у ПрАТ «Сбербанк» шляхом надання вільного доступу до грошових коштів, які знаходяться на рахунку та поновлення фінансових операцій за цим рахунком.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 20.11.2018.

Суддя: