Постанова № 78530255, 13.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1763/18Головуючий по 1 інстанції - Мазуренко Ю.В. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року у справі за заявою квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані комунальні послуги, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та споживав послуги, що надавались мешканцям будинку, який перебуває на балансі КЕВ м. Біла Церква. Послуги надавалися згідно встановлених норм споживання. Станом на 01 травня 2018 року сума заборгованості по сплаті комунальних послуг боржника складає 4195, 23 грн, що свідчить про неналежне виконання боржником зобов'язань, а тому порушує право заявника на одержання плати за надані послуги в установлений законодавством строк.

На підставі викладених обставин справи, представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква - Свириденко В.М. просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 4195, 23 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року у прийнятті заяви квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані комунальні послуги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що в порушення вимог статті 163 ЦПК України заявником не додано документів, які підтверджують повноваження КЕВ м. Біла Церква на стягнення коштів з ОСОБА_3 за надані комунальні послуги. Крім того, у заяві про видачу судового наказу не вказаний розрахунок заборгованості з посиланням на конкретні періоди та суми. Заявником не долучено доказів цивільно-правових відносин між КЕВ м. Біла Церква та ОСОБА_3 З огляду на дані обставини, суд прийшов до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

В апеляційній скарзі представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква - Свириденко В.М. просить скасувати ухвалу суду, як таку що перешкоджає розгляду заяви КЕВ м. Біла Церква, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, у відповідності до вимог статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Натомість суд першої інстанції прийняв рішення про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, що суперечить вимогам процесуального закону.

Крім того, КЕВ м. Біла Церква вказує, що надало всі необхідні докази на підтвердження виниклих між сторонами зобов'язальних правовідносин, а саме балансову довідку на будівлю, копію паспорта з відповідною пропискою та інформацію про суми оплати та нарахування за фактично спожиті комунальні послуги.

Щодо обов'язкової наявності договору укладеного між заявником та боржником, як додатку до заяви про видачу судового наказу, апелянт вважає, що дія вказаної норми стосується пункту 7 частини 1 статті 161 ЦПК України, а саме коли заявлено вимоги до юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 серпня 2018 року представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква - Свириденко В.М. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

Статтею 163 ЦПК України передбачені вимоги, щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статт1 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, посилався на недоліки заяви КЕВ м. Біла Церква про видачу судового наказу щодо її форми та змісту, а саме на ту обставину, що заявником не було додано копію договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Крім того, судом було вказано на відсутність належного розрахунку заборгованості.

З аналізу процесуальних норм права, які регулюють наказне провадження вбачається, що суд за наслідками розгляду заяви про видачу судового наказу, може винести одне з двох процесуальних рішень: про видачу судового наказу та про відмову у видачі судового наказу.

Вказане, зокрема, узгоджується із вимогами частини 2 статті 167 ЦПК України.

Натомість, суд першої інстанції, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на норми, які регулюють відмову у видачі судового наказу, постановив ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, винесення якої в свою чергу, не передбачено діючими нормами цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом, при прийнятті зазначеного судового рішення були порушені норми процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність його скасування разом із направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква - задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року - скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року.

Судді: