Рішення № 78529565, 10.12.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.12.2018

ЄУН 337/4060/18

2/337/1988/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 грудня 2018 року Хортицькийрайонний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючогосудді – ОСОБА_1

за участю секретаря – Шварцер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 26.09.2003р., який розірвано на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2005р. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, 11.06.2004р.н. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15.08.2005р. з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 300,00грн.щомісячно. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.07.2013р. розмір аліментів було збільшено до 1000,00грн. щомісячно. Рішення суду відповідач не виконує, у зв’язку з чим за період з червня 2011р. по серпень 2018р. утворилась заборгованість в розмірі 84 126,16грн. Оскільки ця заборгованість виникла з вини відповідача, вона має право на стягнення неустойки (пені) відповідно до ст.196СК України, розмір якої за період з 01.10.2015р. по 05.09.2018р. становить 548 950,00грн. Однак, враховуючи вимоги ст.196СК України, відповідно до яких розмір пені не може перевищувати 100% розміру заборгованості по аліментам, вона просить стягнути неустойку (пеню) в розмірі 84 126,16грн.

Позивачка в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлений позов підтримує повністю, просять його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивачки.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з такого.

Суд встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.09.2003р., який розірвано на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2005р.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, 11.06.2004р.н.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15.08.2005р. з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 300,00грн.щомісячно, починаючи з 27.07.2005р. і до повноліття дитини.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.07.2013р. розмір аліментів було збільшено та стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1000,00грн. щомісячно.

На даний час рішення суду перебуває на виконанні в органах ДВС.

Відповідач рішення суду про стягнення аліментів не виконує, ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 31.08.2011р. оголошений у розшук, ухвалою цього ж суду від 11.01.2013р. до нього застосовано обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з невиконанням зобов’язань по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4.

Згідно розрахунку державного виконавця Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 04.06.2014р., заборгованість відповідача ОСОБА_5 по аліментам на момент повноліття дітей (09.05.2013р.) становив 28570,95 грн.

Згідно розрахунку державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 02.08.2018р., заборгованість відповідача по аліментам утримання неповнолітньої дитини станом на 31.07.2018р. становить 84 126,16грн. За період з червня 2011р. по момент складання розрахунку сплата аліментів відповідачем не здійснювалась жодного разу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована ОСОБА_6 України № 789-ХІІвід 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки абоінші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.180СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину.

Відповідно до ч.1 ст.196СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним факт виникнення заборгованості по аліментам саме з вини відповідача.

Так, судом встановлено, що на протязі тривалого часу відповідач не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки, що призвело до виникнення заборгованості станом на 31.07.2018р. в сумі 84 126,16грн.. При цьому, суд вважає, що вказана заборгованість виникла саме з вини відповідача ОСОБА_5, оскільки останній, достовірно знаючи про обов’язок утримання неповнолітньої дитини та відповідні судові рішення, не сплачував аліменти в необхідному розмірі, чим допустив утворення заборгованості по аліментам, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти в повному розмірі, або доказів, що заборгованість по аліментам виникла з незалежних від нього причин, відповідач відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України суду не надав, в судове засідання взагалі не прибув і позовні вимоги не спростував.

Таким чином, встановивши факт виникнення заборгованості по аліментам та наявність вини відповідача в цьому, суд прийшов до висновку про наявність у позивачки права на стягнення неустойки (пені) на підставі ст.196СК України, розмір якої визначений нею з дотриманням вищевказаних вимог – в розмірі 100% заборгованості по аліментам, тобто в сумі 84 126,16грн.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_2 слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1762,00грн.

Керуючись ст.7,180,196 СК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м.Запоріжжя, вул..Стартова, 58, на користь ОСОБА_2, 14.06.1980р.н., РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Запоріжжя, пр..Юбілейний, б.22/2 кв.29,неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сумі 84 126,16грн. (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять шість гривень 16 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, 04.05.1978р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: м.Запоріжжя, вул.Стартова,58, на користь держави (р/р31211256026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, отримувач - ГУК у м.Києві, ЄРДПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір в сумі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Нещеретна