Вирок № 78528109, 11.12.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3659/18

Провадження № 1-кп/697/250/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 р.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Русакова Г.С.

за участю: секретаря Берегової А.А.

прокурора Циганик Я.Л.

захисника Меньших М.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Каневі Черкаської області в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Вознесенське, Золотоніського району Черкаської області, працюючого водієм СТОВ «Придніпровський край», одруженого, з середньою освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу статті 89 КК України не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 на початку жовтня 2018 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умисно, всупереч встановленому законному порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою особистого вживання, придбав, знайшовши в с. Згарь, Золотоніського району, по вул. Береговій один газетний згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, ззовні схожої на коноплю, після чого продовжуючи свій злочинний умисел, без мети збуту зберігав його при собі в нагрудній чоловічій сумці, до моменту вилучення 10.10.2018 о 00 годині 45 хвилин працівниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3.

Під час проведення досудового розслідування 31.10.2018 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України, в якій зазначено, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному в угоді діянні.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Суд, проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку захисника, прокурора, дійшов наступного висновку.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суд у з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою № 9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Суд (національний), який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, які, згідно з положеннями ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає. Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання, а саме:

- за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - не обиралася, а тому до вступу вироком у законну силу підлягає обранню у виді особистого зобов'язання.

Речовий доказ: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 5,59 г., який перебуває в сейф пакеті № 3747983 та який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Золотоніському ВП - необхідно знищити.

Процесуальні витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням експертизи в сумі 572,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст. ст.369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.10.2018 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят грн.) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироком в законну силу обрати у виді особистого зобов'язання, а після чого скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 572,00 грн. стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави.

Речовий доказ: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 5,59 г., який перебуває в сейф пакеті № 3747983 та який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Золотоніському ВП - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити учасникам процесу.

Головуючий /підпис/ Г.С. Русаков

Згідно з оригіналом: оригінал зберігається при матеріалах справи № 695/3659/18

Головуючий Г . С . Русаков