Постанова № 78528095, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6332/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання: Медяник А.О.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Латушенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 р. (суддя Волошин Д.А., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004) по справі № 2040/6332/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.06.2018 року №564951-1307-2030.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що недотримання вимоги ПК України щодо строків нарахування орендної плати платнику податків жодним чином не порушує права платника податків, тому не впливає на законність самого податкового повідомлення-рішення. Крім того, зауважує, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що у контролюючого органу наявна інформація (лист Департаменту земельних відносин від 23.01.2018 №575/0/225/18) щодо укладеного та діючого у 2018 році договору оренди земельної ділянки позивача від 29.08.2006 року №240667100049, кадастрового номеру земельної ділянки, площі земельної ділянки, місцезнаходження земельної ділянки, розмір грошової оцінки землі, яка становить 1029377 грн. та інше. Вважає, що контролюючим органом дотримано порядок розрахунку та обчислено плату за землю, з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 29.08.2006 р. між позивачем, ОСОБА_3 (в якості орендаря) та Харківської міською радою (в якості орендодавця) було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення-землі промисловості, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,5462 га, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 29.08.2006 р. за № 240667100049 (а.с.15-17).

Відповідно до п.п. 5, 9-13 вказаного договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1029377 грн. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 2574/06 від 19.04.2006 року становить: 2006 рік: 2184,08 гривень (дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні вісім копійок); з 2007 року: 3165,33 гривень (три тисячі сто шістдесят п'ять гривень тридцять три копійки).

У п.10-13 договору також зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов'язкову інформацію про помер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж. Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначена земельна ділянка передана в оренду строком до 01.03.2031 року для обслуговування виробничої будівлі.

Головне управління ДФС у Харківській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 ст. 286 розділу XIII ПК України здійснило нарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку ОСОБА_3 в розмірі 90376,66 грн.

За результатом здійсненого Головним управлінням ДФС у Харківській області нарахування було складено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 року №564951-1307-2030. (а.с.21).

Податковим повідомленням-рішенням №564951-1307-2030 від 04.06.2018 року ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 в розмірі 90376,66 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та з метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок встановлення, нарахування, сплати та відповідальність за порушення порядку перерахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначаються Законом України "Про орендну землі" від 06.10.1998 № 161-XIV та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Приписами п.п 10.1.1 п 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно, до складових якого в силу приписів п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПК України входить плата за землю.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст.269 ПК України до платників податку віднесені землекористувачі.

Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Нормами п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК).

Під час судового розгляду був досліджений договір про оренду землі, укладений між ОСОБА_3 (Орендар) та Харківською міською радою Харківської обл. (Орендодавець).

За умовами зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка площею 0.05462 га. (п.2 Договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період реконструкції становить 102977 грн.(п. 5 договору). Розмір орендної плати за місяць становить: 2006 - 2184,08 грн., з 2007 - 3165,33 грн. (п.9 Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.10 Договору) (а.с.15).

Вищезазначений договір не припинений, є чинним.

Відповідно до п. 7.1, 7.3, 7.4 ст. 7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Згідно з п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківської міської ради від 25.12.2007 р. №335/07 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 р.» з 01.03.2008 р. на території міста Харкова була введена в дію плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 р.», у зв'язку з цим нормативна грошова оцінка земельної ділянок, розташованих на території міста Харкова змінилась з 01.03.2008 року (а.с.25).

На території міста Харкова з 01.01.2014 року підлягала застосуванню нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.», у зв'язку з цим нормативна грошова оцінка земельної ділянок, розташованих на території міста Харкова змінилась з 01.01.2014 року. (а.с.26-27). Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при розрахунку плати за землю з фізичних осіб не були враховано відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також застосованих значень коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Розрахунок плати за землю Головним управлінням ДФС у Харківській області проведений лише з використанням нормативної грошової оцінки, визначеної в договорі оренди землі від 29.08.2006 р., помноженої на коефіцієнт індексу інфляції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області не дотримано порядок розрахунку та обчислення плати за землю та не встановлено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, орендованої ОСОБА_3, на момент прийняття оскаржуваного рішення від 04.06.2018 року №564951-1307-2030.

Поряд з тим, безпідставними є посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 820/1978/17, оскільки правовідносини у цій справі стосуються іншого виду податків.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 ст. 21 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Приписами пункту 288.7 ст. 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п. 287.2 ст. 287 ПК України що облік фізичних осіб -платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення №564951-1307-2030 було складено 04.06.2018 року, тобто після закінчення строку, встановленого Податковим кодексом України контролюючому органу для обліку фізичної особи - платника орендної плати та нарахування їй податкового зобов'язання, що свідчить про порушення відповідачем приписів пункту 287.2 ст. 287 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що аргументуючи апеляційну скаргу відповідач вказує, що складання з запізненням податкового повідомлення-рішення не призвело до порушення прав позивача, оскільки строки виконання податкового обов'язку починають перебіг з моменту вручення відповідного податкового повідомлення-рішення платнику податку. Тобто, скаржник зазначає, що він свідомо порушує обов'язок дотримуватися вимоги закону, чим порушує принципи верховенства права (частини 1,2 ст. 6 КАС України).

У спірних правовідносинах колегія суддів також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Вказаними рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

За таких обставин, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, колегія суддів зазначає, що винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області винесене з порушенням строків визначених ст.ст. 286, 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 року №564951-1307-2030 стосовно сплати суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 90376,66 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі № 2040/6332/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич О.І. Сіренко Повний текст постанови складений та підписаний: 13.12.2018.