Постанова № 78527930, 12.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5966/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представників сторін: позивача - Шпіньової О.М., відповідача - Фіщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018, суддя Заічко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 17.10.18 по справі № 2040/5966/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (далі по тексту - ТОВ "Вікторія", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0109851214 від 06.07.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/5966/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0109851214 від 06.07.2018 року, яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" в частині суми штрафу у розмірі 5590,05 грн. ( п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 05 копійок).

У задоволенні решти позову - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/5966/18 в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Вікторія" відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на висновки акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З викладених підстав, вказує на правомірність винесення податкового повідомлення - рішення № 0109851214 від 06.07.2018 року. Вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача, надавши пояснення, підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні, з викладених підстав, проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень, грудень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2018 № 8813/20-40-12-14-18/24125686, в якому зроблено висновок про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України. (а.с.9-11).

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки від 19.06.2018 № 2018-0619/1 та рішенням від 04.07.2018 року висновки акту залишені без змін (а.с.12-15).

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ "Вікторія" несвоєчасно здійснено реєстрацію наступних податкових накладних:

- №1 від 11.03.2016р., дата реєстрації 29.03.2016 р., порушення терміну реєстрації, кількість діб - 3 доби;

- №9 від 19.12.2016 р., дата реєстрації 04.01.2017 р. порушення терміну реєстрації, кількість діб - 1 доба.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0109851214 від 06.07.2018, яким до ТОВ "Вікторія" застосовано суму штрафу у розмірі 5665,65 грн. (а.с.7) згідно розрахунку штрафу (а.с.8).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Вікторія" погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення термінів реєстрації податкової накладної №1 від 11.03.2016р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0109851214 від 06.07.2018 року, яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" в частині суми штрафу у розмірі 5590,05 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну № 9 від 19.12.2016 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0109851214 від 06.07.2018 року в частині суми штрафу у розмірі 5590,05 грн., слугували висновки податкового органу про порушення ТОВ "Вікторія" терміну реєстрації податкової накладної №9 від 19.12.2016 р. на суму ПДВ 55900,53 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками ГУ ДФС у Харківській області з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України .

На підставі пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1. пункт 75.1 стаття 75 Податкового кодексу України).

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 109.1 стаття 109 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв'язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, під час перевірки контролюючий орган не досліджував та не перевіряв первинні документи, на підставі яких було складено податкову накладну позивачем.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що 19.12.2016р. ТОВ "Вікторія" та його контрагент не здійснювали господарських операції, які стали б підставою для складання податкових накладних.

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що податкову накладну було відкореговано відповідно до вимог податкового законодавства шляхом складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 1 від 22.12.2016 р. до податкової накладної №9 від 19.12.2016 р. на суму ПДВ - 55900,53грн (а.с. 21-22).

В подальшому, ТОВ "Вікторія" поставило контрагентові товар на підставі видаткової накладної № РН-12-22/1 від 22.12.2016р. (а.с.16), що підтверджується товарно-транспортною накладною № 12-22/1 від 22.12.2016р. (а.с.18-19).

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів зауважує, що виникнення податкових зобов'язань позивача пов'язане з відвантаженням товару саме 22.12.2016р., тобто, з цієї дати має відраховуватись строк реєстрації податкової накладної за цією господарською операцією.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, ТОВ "Вікторія" було виписано податкову накладну №10 від 22.12.2016 року, яку 06.01.2017 року було зареєстровано в ЄРПН, тобто в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію (а.с.17, 20).

Таким чином, оскільки 19.12.2016р. не відбулось ані перерахування попередньої оплати за товар, ані відвантаження товару позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що у ТОВ "Вікторія" був відсутній обов'язок по складанню податкової накладної №9 від 19.12.2016 р. на суму ПДВ 55900,53 грн. та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що помилкове виписування зазначеної накладної№ 9 від 19.12.2016 року не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує на те, що податкова накладна № 9 від 19.12.2016 року була виписана без факту першої події в розумінні статті 187 Податкового кодексу України та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0109851214 від 06.07.2018 року, винесеного відносно ТОВ "Вікторія" в частині суми штрафу у розмірі 5590,05 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів вказує на те, що належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в розмірі 5590,05 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів колегія суддів вказує на відсутність в діях позивача порушення вимог законодавства та, як наслідок, неправомірності нарахування йому штрафних санкцій в сумі 5590,05 грн.

Доводи апеляційної скарги суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Враховуючим вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення №0109851214 від 06.07.2018 року в розмірі 5590,05 грн, яке підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 по справі № 2040/5966/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, передбачених у ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Калитка Повний текст постанови складено 13.12.2018.