Рішення № 78526969, 11.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Чернігів Справа № 620/3317/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Литвина А.М.,

представника відповідача Шлапак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 18.09.2018 № 0008274101 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2216494,67 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку з накладеним арештом на ліміт ПДВ ТОВ «Агропартнер», позивач з незалежних від нього причин не зміг своєчасно зареєструвати ПН/PK у строки, зазначені в п. 201.10 ст. 201 ПКУ. При цьому, ТОВ «Агропартнер» надало до ДФС свої письмові пояснення та копії відповідних судових рішень. Однак, ТОВ «Агропартнер» отримало податкове повідомлення-рішення від 18.09.2018 № 0008274101, в якому зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН/PK, визначених ст. 201 ПКУ та нараховано штрафних санкцій на загальну суму 2216 494,67 грн. Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення ДФС України протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, пояснив, що ПК України не передбачено жодних причин не реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а тому сам факт несвоєчасної реєстрації є достатнім для застосування штрафних санкцій.

Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Агропартнер» складено ряд податкових накладних (наявні у матеріалах справи).

Зазначені податкові накладні направлені до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням законодавчо встановлених строків для подання на реєстрацію ПН/РК, про що свідчать відповідні Квитанції № 1.

Проте, згідно отриманих позивачем Квитанцій № 1, вищезазначені податкові накладні не було прийнято ДФС України. Як підстава неприйняття вказаних ПН/РК, у всіх отриманих позивачем квитанціях № 1 зазначено наступне: «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (...) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (...) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (...)».

Позивач звернувся до контролюючого органу за відповідними роз'ясненнями щодо причин неприйняття ПН/РК ТОВ «Агропартнер», на що отримав усну відповідь, що ПН/РК не були прийняті на реєстрацію, оскільки існує судове рішення, яким накладено арешт на електронний рахунок ПДВ позивача та що ДФС не будуть прийматись жодні ПН/РК на реєстрацію на час дії відповідного судового рішення.

Так, 18 червня 2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва постановлена ухвала по справі № 761/22466/18, якою задоволено клопотання начальника 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС Іщук Н.О. та зобов'язано службових осіб ДФС України накласти арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ «Агропартнер».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 по справі № 761/25400/18 задоволено клопотання представника позивача та скасовано арешт, накладений на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ «Агропартнер».

Також, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2018 по справі № 761/22466/18 задоволена апеляційна скарга ТОВ «Агропартнер» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2018 - зазначену ухвалу скасовано.

ТОВ «Агропартнер» повторно подало вищевказані ПН/PK на реєстрацію до ДФС України. В результаті повторного направлення зазначені ПН/PK були прийняті та зареєстровані ДФС в Єдиному реєстрі датою та часом їх повторного фактичного надходження, що підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Позивач з незалежних від нього причин не зміг своєчасно зареєструвати ПН/PK у строки, зазначені в п. 201.10 ст. 201 ПКУ. При цьому, ТОВ «Агропартнер» надало до ДФС свої письмові пояснення та копії відповідних судових рішень.

07.09.2018 позивач отримав акт камеральної перевірки даних ТОВ «Агропартнер» щодо порушення порядку реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.09.2018 № 2481/28-10-41-01/31818929, в якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем термінів реєстрації ПН/PK, передбачених п.201.10 ст. 201 ПКУ.

20.09.2018 ТОВ «Агропартнер» отримало податкове повідомлення-рішення від 18.09.2018 № 0008274101, в якому зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН/PK, визначених ст. 201 ПКУ та нараховано штрафних санкцій на загальну суму 2216 494,67 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ДФС України протиправним та такими, що підлягає скасуванню звернувся до суду.

Суд зазначає, що при розгляді даного спору не є спірним питання порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та розміру штрафу, спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані вказані штрафні санкції.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Так, судом встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, з незалежних від нього причин. ДФС України відмовляла в реєстрації ПН/PK у зв'язку з накладеним арештом на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ТОВ «Агропартнер», що підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Зазначений арешт існував у період часу з 18.06.2018 по 13.07.2018, що підтверджується відповідними судовими ухвалами, а граничний термін реєстрації вищевказаних ПН/PK в Єдиному реєстрі: щодо ПН/PK, складених з 01.06.2018 по 15.06.2018 - до 30.06.2018 включно; щодо ПН/PK, складених з 16.06.2018 по 30.06.2018 - до 15.07.2018 включно.

Крім того, слід зазначити, що вищезазначені податкові накладні оформлені позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: складені платником податку на додану вартість та містять усі обов'язкові реквізити.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання протиправним, та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 18.09.2018 № 0008274101.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 18.09.2018 № 0008274101.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ,04119) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" (пр. Перемоги,б.93, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 31818929) судові витрати у розмірі 33247,42 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць