Ухвала суду № 78526695, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 грудня 2018 року м. Київ№ 826/11654/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївнитретя особа проПублічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» визнання протиправними дій, скасування рішення від 06.11.2017р., зобов'язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про:

- визнання протиправними дії та скасувати рішення державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві індексний № 38020615 від 06.11.2017 р. про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код СДРПОУ 0039019) на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний № 1402115180000 об'єкта нерухомого майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2018 року відкрито провадження по справі № 826/11654/18 та призначено справу до розгляду в підготовче провадження. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовано тим що відповідач провівши реєстраційну дію не виконав вимог ч. 3 ст.10, ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, а саме не встановив відповідності заявлених Банком прав та поданих для реєстрації права власності документів і фактичних обставин виконання позивачем умов кредитного договору, виконання якого забезпечене іпотекою, що виникла на підставі іпотечного договору, який містить застереження про набуття Банком права власності на іпотечне майно в позасудовому порядку та став підставою для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії.

При цьому, позивач зазначає, що набуття Банком права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку допускається за умови надання державному реєстратору передбачених законом документів для державної реєстрації прав. При цьому державний реєстратор має перевірити не тільки наявність обов'язкових документів, а й зміст і повноту поданих документів, якими підтверджується факт невиконання боржником умов договору, наявності чи відсутності заборгованості, підтверджений належними доказами.

На думку позивача, зворотнє повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення, як і опис вкладення до цінного листа з відомостями про направлення саме вимоги Банку про усунення порушення зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Банку права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону про іпотеку, а не інший документ, а також документ про оплату поштових послуг (фіскальний чек) для проведення державної реєстрації права власності на квартиру - не надавалися.

У той же час, з Інформації з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розділ «Інформація про зміни об'єкта нерухомого майна», «Актуальна інформація про право власності», дата державної реєстрації права власності - 06.11.17 p., підстава виникнення права власності - довідка-розрахунок боргу від 07.11.17 p., а отже цього розрахунку боргу на дату прийняття рішення про реєстрацію (06.11.2017 р.) - не було надано.

Також позивач звертає вагу, що лише розрахунок боргу ПАТ «Укрсоцбанк» не є належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості, оскільки є лише складеною у довільній формі довідкою з узагальненими відомостями про існування боргу та не відповідає ознакам, а отже не є первинним бухгалтерським документом в розумінні вищезазначених норм права, що є підставою для фінансової та податкової звітності.

А тому, вчинена реєстраційна дія від 06.11.2017 р. про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код СДРПОУ 0039019) на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний № 1402115180000 об'єкта нерухомого майна, є протиправною та підлягає скасуванню.

22.08.2018 року представником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

25.09.2018 року представником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» подано до суду клопотання про залучення доказів.

21.11.2018 року представником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» подано до суду письмові пояснення, якими додатково обґрунтовано підстави щодо закриття провадження у справі.

Так, подане ПАТ «Укрсоцбанк» клопотання обґрунтовано тим, що позивачем були порушені правила підвідомчої підсудності, адже спори фізичної особи з державним реєстратором нерухомості (нотаріусом або працівником Мінюсту) не належать до компетенції адміністративних судів адже не носять публічно-правовий характер, та випливають з договірних відносин і мають вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Зокрема, третьою особою було зазначено, що зі змісту позовної заяви, вимоги ОСОБА_4 виникають з Договору Іпотеки, тобто з цивільної договору, також позивач в позові посилається на неналежність розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором та ненадання Банком первинних бухгалтерських документів, тобто в першу чергу - наявний цивільно-правовий спір. А тому, враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із умовами цивільно-правової угоди, а саме Іпотечного договору, підстави позовних вимог не можуть розглядатись в адміністративному провадженні, тому спір по даній справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Розглянувши вказане клопотання, подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при вирішенні клопотання про закриття провадження у справі виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 12.09.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір кредиту № 42.06-07/372, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 70 550 (сімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) доларів США 00 центів, зі сплатою 12,25 (дванадцять цілих двадцять п'ять) процентів річних.

12.09.2006 року між вказаними сторонами укладено Іпотечний Договір № 42.02-11/602, за мовами якого Іпотекодавець (ОСОБА_1) у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за Договором кредиту № 42.06-07/372 від 12 (дванадцятого) вересня 2006 (дві тисячі шостого) року, укладеним між Іпотекодержателем (Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк») та Іпотекодавцем, надалі за текстом - «Основне зобов'язання», передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме:

однокімнатну квартиру №10 (десять), загальною площею 48,00 (сорок вісім цілих) квадратних метри, житловою площею 18,70 (вісімнадцять цілих сімдесят сотих) квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надалі за текстом - «Предмет іпотеки».

Згідно п. 4.1-4.5 вказаного Договору Іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

У разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки;

Іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації Предмета іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення шляхом повного виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, з метою забезпечення його належного господарського використання згідно з його цільовим призначенням, а також отримання доходів, Предмет іпотеки передається Іпотекодержателю, або трегій особі за погодженням між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Договором. Управління Предметом іпотеки відповідно до цього пункту може здійснюватись, зокрема, шляхом його передачі в найом (оренду), лізинг, інше платне користування тощо.

Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку"; або шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку"; або шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею б Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.02.2018 року № 113811299, 06.11.2017 року Державним реєстратором філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Коровайко Оксаною Сергіївною прийнято рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер 38020615, яким зареєстровано право власності на квартиру №10 (десять), загальною площею 48,00 (сорок вісім цілих) квадратних метри, житловою площею 18,70 (вісімнадцять цілих сімдесят сотих) квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі наступних документів:

- довідка-рахунок заборгованості № 10.1-87/21101, виданої «Укрсоцбанк» 07.11.2017 року;

- звіту про незалежну оцінку вартості квартири № ВА 170904-001 від 07.09.2017 року, наданого ТОВ "Бізнес Ассіст";

- Іпотечного договору № 42.02-11/602 від 12.09.2006, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В.;

- Договору кредиту та договори про внесення змін до нього № 42.06-07/372;

- Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400035379853 від 04.09.2017;

- Повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки № 85469 від 17.08.2017.

Вказані вище документи свідчить про те, що право власності на предмет іпотеки за ПАТ "Укрсоцбанк", відповідачем було зареєстровано у зв'язку з невиконанням позивачем умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотеки) та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, п. 7 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Більш того, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

При цьому, частиною першою статті 19 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, ураховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотеки) та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири, яка знаходилась у спільній сумісній власності іпотекодавців, зокрема позивача, суд приходить до висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №826/952/17 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №826/12652/16.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 826/11654/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправними дій, скасування рішення від 06.11.2017р., зобов'язати вчинити дії.

Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати сторонам.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

Роз'яснити учасникам судового розгляду, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін