Рішення № 78526529, 12.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2018 року № 826/9316/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській областіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки №2.2.1-39-331 від 09 жовтня 2017 року «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» протиправним;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2017 року на підставі довідки №2.2.1-39-331 від 09 жовтня 2017 року «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» із розрахунку 90% від грошового забезпечення, без обмежень максимального розміру пенсії та стягнути заборгованість згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Міністра оборони України від 08 грудня 1999 № 704 він був відряджений в розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Згідно наказу Міністра оборони України № 799 від 09 серпня 2011 року позивач був звільнений у запас з військової служби. На підставі зазначеного наказу Міністра оборони України Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було прийнято наказ № 417/о від 18 серпня 2011 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади генеральним директором Украерорух. Зазначає, що з 19 серпня 2011 року позивачеві було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивачеві стало відомо, що з 01 червня 2017 року у ДП ОПР України відбулось підвищення грошового забезпечення військовослужбовців на підставі наказу Украероруху від 30.06.2017 № 228. Разом з тим, відповідач відмовив позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії останнього на підставі довідки Украероруху від 09 жовтня 2017 року № 2.2.1-39-331. На переконання позивача, вказана довідка є підставою для перерахунку його пенсії, позаяк Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є державною установою, якій Кабінет Міністрів України делегував право визначати розміри посадових окладів військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, вказавши, що не було дотримано всіх умов, визначених нормами Порядку проведення перерахунку пенсій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме зазначив, що Наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №228 від 30 червня 2017 року є внутрішнім нормативно-правовим актом та не відноситься до чинного законодавства, яким передбачається перерахунок пенсії, а тому не є належним нормативно-правовим актом, на підставі якого може бути проведено перерахунок пенсії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Міністра оборони України від 09 серпня 2011 року №799 ОСОБА_1 звільнений у запас. Звільнений з займаної посади 18 серпня 2011 року наказом генерального директора Украерорух від 18 серпня 2011 року №417о/с, де проходив службу, на підставі наказу Міністра оборони України від 18 грудня 1999 року №704, яким ОСОБА_1 відряджено у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Пенсія, як військовослужбовцю, призначена 19 серпня 2011 року, за вислугу років 34 роки в розмірі 90% грошового забезпечення.

Позивачу стало відомо, що з 01 червня 2017 року в Украерорусі сталося підвищення грошового забезпечення військовослужбовця, відповідно до наказу Украреоруху від 30 червня 2017 року №228, на підставі зазначеного наказу позивачу видано довідку 2.2.1-39-337 від 09 жовтня 2017 року.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що згідно наказу Украероруху від 30.06.2017 № 228 "Про підвищення посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху", розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою начальника відділу з 01 червня 2017 становить 29184,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 19330,00 грн, оклад за військовим званням - 135,00 грн, надбавка за вислугу років - 7786,00 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 1933,00 грн.

19 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною розміру посадового окладу військовослужбовців на підставі довідки від 09 жовтня 2017 року № 2.2.1-39-331.

Листом від 17 травня 2018 року № 1572/Л-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень якого доручено Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України до 01 жовтня 2017 року законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перерахунку пенсій військовослужбовців з урахуванням оновленого грошового забезпечення.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній станом на день прийняття Украерорухом наказу від 30.06.2017 № 228 "Про підвищення посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху") установлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» установлено, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» (Офіційний вісник України, 2001 р., N 6, ст. 225; 2002 р., N 47, ст. 2125; 2003 р., N 37, ст. 1981).

Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1 - 23 і 30 - 32 за аналогічними посадами.

Абзацом 7 пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, а тому наказ Державного підприємства "Украерорух" від 30 червня 2017 року № 228, яким підвищено посадові оклади військовослужбовцям, відрядженим до "Украероруху", є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 липня 2017 року.

Встановлені обставини свідчать про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09 жовтня 2017 № 2.2.1-39-331.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09 жовтня 2017 року № 2.2.1-39-331, у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення з урахуванням раніше фактично проведених виплат, а не з 01 червня 2017 року, як просить позивач.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 461/939/17, від 10 липня 2018 року у справі № 461/6479/16-а.

Також, позивач просить при вирішенні даної справи врахувати рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:

- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;

- першого речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.

Суд враховує те, що Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року), частина 5 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XIІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Після чого, Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2017 року), у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Отже, вищевказані положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не може застосовуватися до позивача, оскільки пенсію позивачу призначено з 19 серпня 2011 року, а не з 01 січня 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки №2.2.1-39-331 від 09 жовтня 2017 року «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» протиправним.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року на підставі довідки №2.2.1-39-331 від 09 жовтня 2017 року «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» із розрахунку 90% від грошового забезпечення, без обмежень максимального розміру пенсії та стягнути заборгованість згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (08298, АДРЕСА_1) 352,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко