Рішення № 78526337, 13.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3775/18

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведені перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 та неврахуванні при перерахунку з 01.08.2018 приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 27.01.2017;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 та приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 27.01.2017, з урахування раніше проведених виплат;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Положеннями зазначеного закону визначено проведення перерахунку з 1 січня 2018 року. Однак, перерахунок проведено з 01.08.2018, чим порушено права позивача та заподіяно йому моральну шкоду.

3. 04.12.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018, тому перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу за результатами розгляду його заяви було проведено з 01.08.2018. Вказав, що відповідно до рішення Коституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, підстав для застосування норм вказаного закону до правовідносин, які виникли до набрання ним законної сили немає. Звернув увагу на те, що внаслідок виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в повному обсязі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2017 у справі №686/118/17, відсутні підстави щодо врахування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, яка визначена в вказаній постанові.

4. Вказав, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відповідачем не вчинено жодних неправомірних дій та бездіяльності. Відшкодування моральної шкоди територіальними органами Пенсійного Фонду України жодним нормативним актом не передбачено.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

5. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

6. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи №560/3775/18 з викликом (повідомленням) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання.

8. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2017 у справі №686/118/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 та постановою Верховного Суду від 27.02.2018, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, викладеному у вигляді протоколу №7836 від 22 вересня 2016 року щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, що становить 23 318 гривень 90 копійок. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 17 вересня 2016 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

9. У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримана довідка Апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-184/18.

10. 25.09.2018 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просив: провести перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідці від 03.08.201; виплатити заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.09.2018 включно; з жовтня 2018 року щомісячне довічне грошове утримання виплачувати виходячи з 90% суддівської винагороди, зазначеної в довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018.

11. Листом від 09.10.2018 №2277/В-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 про перерахунок його щомісячного грошового утримання з 01.08.2018, у зв'язку з набранням Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" чинності з 22.07.2018. Вказано, що проведено розрахунку його щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до положень якого, матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди. Тобто, матеріальна допомога не враховується при обчисленні довічного грошового утримання.

12. Позивач, вважаючи що порушено його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

13. Відповідно до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

14. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 було встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

15. Суд зазначає, що 21.07.2018 опубліковано Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII.

16. Цим законом внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

17. Отже, дію цього закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме починаючи з 01 січня 2017 року.

18. Разом з тим, оскільки Закон України "Про судоустрій і статус суддів" пов'язує здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому виникли підстави для перерахунку щомісячного грошового утримання для суддів у відставці.

19. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

20. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

21. Тобто, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні. Тому, саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

22. Посилання відповідача на те, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, оскільки закони не мають зворотної дії у часі, суд вважає безпідставним з оглядом на наступне.

23. Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018 та містить темпоральні застереження щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої обраховується суддівська винагорода, а саме не з 1600 грн, а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Таким чином, позивач помилково тлумачить норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а позивач має право на перерахування розміру щомісячного довічного грошового утримання.

25. При цьому, суд зазначає, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

26. На розширення цього положення в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

27. Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

28. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

29. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

30. У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

31. У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у більшому розмірі з 01.01.2018 передбачені чинними нормами законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

32. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 35).

33. За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

34. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

35. Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв'язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.

36. У даному випадку, законне сподівання позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 пов'язане з поширенням дії Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" на правовідносини, які виникли до його прийняття, у співвідношенні з зміною Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, відповідачем порушено право ОСОБА_1, яке захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

37. Таким чином, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведені перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018.

38. Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

39. Позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 з урахування раніше проведених виплат є похідною від першої вимоги та належить до задоволення, оскільки наявні ознаки протиправності відмови в його здійсненні.

40. Разом з тим, суд враховує, що в довідці Апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-184/18 враховані приписи постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.01.2017 у справі №686/118/17. Тому, відсутні підстави для зобов'язання відповідача врахувати приписи вказаного судового рішення.

41. Щодо позовної вимоги про відшкодування відповідачем моральної шкоди, суд зазначає наступне.

42. Згідно з статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

43. Частинами 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

44. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

45. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).

46. Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

47. Згідно з пунктами 4, 5 зазначеної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

48. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача, йому нанесено моральні збитки.

49. Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди, не зазначено з яких міркувань позивач виходив визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

50. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-184/18.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.08.2018 №06-184/18 з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29019 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап