Рішення № 78526163, 11.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2018 року № 826/16895/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління

юстиції у м. Києві

про скасування постанови від 02.10.2018р. ВП № 57125710 про накладення штрафу

в сумі 5 100,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 02.10.2018р. ВП № 57125710 про накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на технічну неможливість виконати рішення суду, що відповідно до ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження” не могло бути підставою для накладення штрафу.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заява про визнання позову також суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 57125710 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського оружного адміністративного суду виданого 06.08.2018р. № 817/1828/17 про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості, що передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, які необхідні для відшкодування Приватному акціонерному товариству «Консюмерс-Скло-Зоря» суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 608 443 грн. 00 коп.

Постановою державного виконавця від 02.10.2018р., за невиконання вказаного рішення суду, на боржника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України “Про виконавче провадження”.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з приписами частини 2 статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 06.08.2018р. по справі №817/1828/17 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України зобов'язано внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості, що передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, які необхідні для відшкодування Приватному акціонерному товариству «Консюмерс-Скло-Зоря» суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 608 443 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 200.7.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції від 20.11.2016 року) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде:

а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті;

б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII положення статті 200 Податкового кодексу України викладено у наступній редакції, зокрема підпункти 200.7.1 - 200.7.3 викладено в такій редакції:

"200.7.1. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

200.7.2. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 56 Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.01.2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» відшкодування ПДВ здійснюється на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування без надання висновків контролюючого органу.

Таким чином, у зв'язку зі зміною законодавства на час виконання судового рішення суми бюджетного відшкодування ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» позивач повинен включити до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а не до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, як передбачено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі №817/1828/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що 15.09.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби листом №10905/9/28-10-41-04-09 повідомлено державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві про відсутність у боржника можливості та повноважень виконати рішення суду у зв'язку зі зміною порядку відшкодування сум ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем при прийнятті постанови про накладення штрафу не було враховано, що не виконання судового рішення позивачем обумовлене поважними причинами, про що ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві було повідомлено у встановленому порядку.

Суд бере також до уваги, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.09.2018р. по справі №817/1828/17, винесеною в порядку статті 382 КАС України, було визнано наведені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у звіті про виконання рішення суду причини невиконання рішення суду поважними, оскільки суб’єктом владних повноважень вживалися заходи щодо виконання рішення суду.

У зв’язку із наведеним у задоволенні заяви ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» в частині накладення штрафу на керівника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України було відмовлено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо відсутності в Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби ознак ухилення від виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2018р. по справі №817/1828/17, а отже постанова про накладання штрафу за невиконання без поважних причин судового рішення на підставі ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконною та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено наявність правових підстав для скасування постанови про накладення штрафу в той час, як відповідач, як суб’єкт владних повноважень, покладений на нього обов’язок доказування не виконав та не довів правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

У зв’язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який у спірних правовідносинах не є суб’єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у сумі 1762,00 гривні.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 02.10.2018 ВП № 57125710 про накладення штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (ідентифікаційний код 34691374, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 32) на користь Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-г) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій