Рішення № 78526151, 12.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 385/1634/18

провадження № 2-іс/1140/128/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (позивач) до Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області (відповідач) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову та зобов'язати відповідача виплатити їй одноразову компенсацію за втрату годувальника згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. №285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" в сумі 7586 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є вдовою померлого 09.10.2017 р. ОСОБА_2 – ліквідатора першої категорії наслідків аварії на ЧАЕС, та має право на одноразову компенсацію як особа, що втратила годувальника, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 20.10.2017 р. вона звернулась до відповідача із заявою про виплату такої компенсації, однак отримала відмову, яка мотивована тим, що заява про таку виплату подана без додержання відповідних вимог. Вважає дану відмову управління неправомірною у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

З поданого до суду відзиву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно ст.ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб (а.с.10, 13).

ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії (а.с.11).

09.10.2017 р. ОСОБА_2 помер (а.с.14).

Згідно експертного висновку № 8253 від 02.03.2018 року Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання ОСОБА_2, що призвело до його смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).

20.10.2017 р. позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо проведення виплати одноразової компенсації відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.4-5).

03.08.2018 року позивачу було видане посвідчення, як дружині померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.12).

Листом від 31.08.2018 року відповідач повідомив, що для розгляду заяви, нарахування та виплати зазначеної компенсації треба було в термін 09 квітня 2018 року надати відсутній документ (експертний висновок), який надано до управління 01 серпня 2018 року, термін виплати одноразової компенсації згідно чинного законодавства закінчився 09 квітня 2018 року (а.с.6).

Вказане слугувало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку та вирішуючи спірні питання суд зазначає наступне.

Частина 1 ст.46 Конституції України вказує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – Закон № 796-ХІІ).

Відповідно з ст.48 Закону № 796-XII одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Отже, до переліку осіб які мають право на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться також сім'ї, які втратили годувальника, що був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі – одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян регулює Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 даного Порядку, одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян

Виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги" поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника (п. 3 Порядку).

Згідно до п. 7 Порядку, одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім'ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно до п.п.1, 3 ч. 2 ст.36 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV) непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частина 3 статті 36 Закону №1058-IV передбачає, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, один із подружжя, вважається таким, що втратив годувальника, якщо на момент смерті іншого із подружжя, він (вона) був (була) інвалідом або досяг (досягла) пенсійного віку.

Судом встановлено та не спростовано, що позивач не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, в матеріалах справи також відсутні відомості про те, що вона є особою з інвалідністю чи перебувала на повному утриманні померлого годувальника.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не є особою, яка відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання одноразової компенсації, в разі втрати годувальника, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити їй одноразову компенсацію як члену сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою є безпідставною та такою, шо задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3