
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11 грудня 2018 року № 826/7124/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.04.2016 №14220-16, визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2016 №3605/10/26-56-17-25, зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про:
- визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.04.2016 №14220-16;
- визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2016 №3605/10/26-56-17-25;
- зобов'язання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Фірма Швидко" відомості по сплаті зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної 18010600) у розмірі 114995,86 грн.
Ухвалами суду від 13.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи в судовому засіданні.
На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл, протоколу автоматичного розподілу - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалою суду від 08.12.2017 справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд. У судовому засіданні, 11.01.2018, на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.
Позов обґрунтований тим, що позивачем своєчасно виконано обов'язок зі сплати податкового зобов'язання з податку з орендної плати за землю, натомість кошти не були зараховані до бюджету з вини банку та не залежали від волі позивача.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, наголосивши, що належним способом захисту ТОВ "Фірма Швидко" є зобов'язання відповідача внести інформацію до відповідної бази даних щодо відсутності в товариства податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 114995,86 грн.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки після звернення позивача до суду відкликано податкову вимогу від 01.04.2016 №14220-16 та рішення від 21.04.2016 №3605/10/26-56-17-25 про опис майна у податкову заставу. Крім того, представник пояснив, що кошти зі сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 114995,86 грн. до бюджету не надійшли, тому за позивачем обліковується відповідний борг, пункт 129.6 статті 129 Податкового кодексу України не є правовою підставою для звільнення ТОВ "Фірма Швидко" від сплати податкового боргу, за змістом цієї норми до платника податків не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня.
Позивачем подано клопотання про заміну неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на належного - Головне управління ДФС у м. Києві на підставі частини третьої статті 48 КАС України, оскільки постановою Кабінету міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" реорганізовано Державну податкову інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС шляхом приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у м. Києві.
За змістом частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Суд вважає помилковими доводи представника позивача про подання позову не до тієї особи, оскільки оскаржувані рішення прийнято саме ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. Згідно зі інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не припинено.
За таких обставин суд вважає клопотання представника позивача необґрунтованим.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.12.2009, укладеному між Київською міською радою та ТОВ "Фірма Швидко", позивач користується на умовах оренди земельною ділянкою, що розташована в місті Києві, Подільському районі, вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А"), площею 0,5035 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з закладами громадського харчування, фізкультурно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:86:311:0005.
Позивач є платником орендної плати, щомісячний розмір якої визначений податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 16.02.2016 та складає 116837,25 грн. щомісячно.
Позивачем 16.02.2016 складено та надіслано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, згідно з якою щомісячний орендний платіж складає 116837,25 грн.
Згідно з електронним платіжним доручення від 16.03.2016 №295 позивачем сплачено орендну плату за лютий 2016 року на суму 115000,00 грн.
До позову додано договір банківського рахунку від 21.05 .2008 №27260, укладеного між ТОВ "Фірма Швидко" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", пунктом 2.1 якого передбачено списання коштів з рахунків клієнта на підставі його розпорядження.
Листом від 16.03.2016 №15.1.16/1117 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомив позивача про неможливість виконання розрахункового документу в зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку.
Відповідно до банківської виписки ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 24.06.2016 на рахунку позивача станом на 15.03.2016 р. обліковувалось 115141,99 грн.
Судом встановлено, що тимчасова адміністрації запроваджена в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.03.2016 №368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Листом від 31.03.2016 №31/03 ТОВ "Фірма Швидко" повідомило відповідача про сплату податкового зобов'язання з податку на землю за лютий 2016 року.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 01.04.2016 №14220-16 на суму 114995,86 грн., прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 21.04.2016 №3605/10/26 -56-17-25. Підставою для винесення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкової вимоги та її направлення позивачу слугувала несплата узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 114995,86 грн. за лютий 2016 року.
Вважаючи протиправною податкову вимогу від 01.04.2016 р. №14220-16 та рішення про опис майна у податкову заставу від 21.04.2016 р. №3605/10/26-56-17-25 позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 ПК України: податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункту 14.1.153); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175); грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39).
Згідно зі статтею 59 ПК України: в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (з частиною першою); податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (пункт 59.3); податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначалось: право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (абзац третій підпункту 89.1.3).
Судом встановлено, що відповідачем сформовано податкову вимогу від 01.04.2016 №14220-16 на суму 114995,86 грн. у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 21.04.2016 №3605/10/26 -56-17-25.
Як убачається зі змісту письмових заперечень представника відповідача, оскаржувані податкова вимога та рішення відкликані. На підтвердження наведеної обставин додано службову записку від 07.07.2016 №183/26-56-17-10, відповідно до якої станом на 02.07.2016 податкова вимога від 01.04.2016 №14220-16 та рішення від 21.04.2016 №3605/10/26-56-17-25 відкликані на підставі підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, за якою податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Згідно з підпунктом 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.
Обставина щодо відкликання оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу представником позивача не заперечувалась, що убачається зі змісту додаткових пояснень від 08.07.2016, де зазначено, що контролюючим органом зараховувались здійснені ТОВ "Фірма Швидко" платежі зі сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю за березень-травень 2016 року в порядку черговості, однак борг у сумі 114995,86 грн. обліковується і надалі.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.04.2016 №14220-16 та визнання протиправним та скасування рішення від 21.04.2016 №3605/10/26-56-17-25.
Судом не застосовувались положення пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, за яким суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, оскільки станом на час підписання позовної заяви 06.05.2016 здійснені позивачем платежі зі сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю були зараховані за попередні періоди в порядку черговості, позивач наполягав на задоволенні цих вимог, не зважаючи на повідомленні відповідачем обставини.
Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Фірма Швидко" відомості по сплаті зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної 18010600) у розмірі 114995,86 грн.
Правовою підставою такої вимоги вказано пункт 129.6 статті 129 ПК України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Як уже зазначалось, позивач електронним платіжним дорученням від 16.03.2016 №295 ініціював оплату орендної плати за лютий 2016 року на суму 115000,00 грн. (рахунок 2600432726001) на підставі договору банківського рахунку від 21.05.2008 №27260, укладеного з ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", проте вказаний платіж не був проведений, оскільки згідно з повідомленням від 16.03.2016 №15.116/117 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомив ТОВ "Фірма Швидко" про недостатність коштів на кореспондентському рахунку. Позивачем додано до судової справи виписку ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 24.06.2016 за період з 01.02.2016 по 18.03.2016, відповідно до якої станом на 15.03.2016 на рахунку 2600432726001 ТОВ "Фірма Швидко" обліковувалось 115141,99 грн.
Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001№ 2346-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями): переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (пункту 1.24 статті 1); проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (пунктом 1.29 статті 1); банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (пункт 8.1 статті 8); розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує (абзац перший пункту 22.3 статті 22); під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника (абзаци перший-другий пункту 22.4 статті 22).
У даному випадку ТОВ "Фірма Швидко" платіжним дорученням зобов'язав ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" перерахувати 115000,00 грн. податку з орендної плати за землю за лютий 2016 року, при цьому на рахунку платника знаходилось достатньо коштів для виконання доручення - 115141,99 грн.
Отже, з урахуванням правового регулювання виконання банком платіжних доручень згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та встановлених судом обставин, суд доходить висновку про виконання позивачем як платником податку з орендної плати за землю обов'язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов'язання за лютий 2016 року, оскільки ним вчасно подано в банк платіжне доручення на перерахування відповідної суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання з вказаного податку. При цьому за змістом пункту 129.6 статті 129 ПК України платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Подібну правову позицію, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання, в разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, висловлено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 справа №816/59/17, від 11.09.2018 справа №826/17166/15, від 03.05.2018 справа №826/11432/17.
У пункті 129.7 статті 129 ПК України вказано, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Тимчасова адміністрації запроваджена в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.03.2016 №368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Платіжне доручення про списання коштів подане 16.03.2016, прийнято до виконання банком 16.03.2016, повідомлено про неможливість списання коштів 16.03.2016 у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку, в той час як на рахунку позивача знаходилась достатня сума коштів.
Оскільки суд дійшов висновку, про виконання ТОВ "Фірма Швидко" зобов'язання з перерахування в бюджет суми 115000,00 грн. самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку з орендної плати за землю за лютий 2016 року, помилковими є доводи представника відповідача про те, що в разі неперерахування коштів з вини банку позивач звільняється лише від застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Щодо способу захисту обраного позивачем про зобов'язання відповідача внести до зворотного боку інтегрованої картки відомості зі сплати зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 114995,86 грн., то, на думку суду, обраний позивачем спосіб відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, за яким кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У даному спорі суд дійшов висновку про помилковість висновків контролюючого органу про невиконання ТОВ "Фірма Швидко" обов'язку з перерахування до бюджету 115000,00 грн. самостійно узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за лютий 2016 року, відповідно слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування цієї суми, в тому числі в інтегрованій картці позивача.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ "Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (чинного на час виникнення спірних відносин та який втратив чинність 10.06.2016) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. Пунктом 13 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Відповідно до пункту 5 Розділу IV вказаного Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено новий Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (набрав чинності 10.06.2018), згідно з абзацом п'ятим пункту 5 розділу І якого в разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Як убачається з інформації наявної в інтегрованій картці позивача, доданій до судової справи представником відповідача, станом на 30.03.2016 за платником податків обліковується борг з орендної плати за землю (недоїмка) у розмірі 114995,86 грн., який виник як різниця сум 116837,25 грн. (нарахована орендна плата) - 1840,00 (сплата платіжним дорученням від 29.03.2016 №3) - 1,39 грн. (переплата) = 114995,86 грн. Позивачем зазначено про здійснення платежів з орендної плати: 28.04.2016 - 116837,25 грн. за березень; 27.05.2016 - 116837,25 грн. за квітень, 24.06.2016 - 116837,25 грн. за травень. Відповідачем сплачені суми враховані в рахунок погашення податкового зобов'язання починаючи з лютого 2016. Отже, відповідачем не враховано платіжне доручення від 16.03.2016 №295 про сплату 115000,00 грн. орендної плати за землю за лютий 2016 року.
Відсутність відповідного коригування у інтегрованій картці особового рахунку платника створює ситуацію, за якої кошти позивача, що зараховуються до бюджету з призначенням платежу - орендна плата за землю, наростаючим підсумком зараховуються на погашення зобов'язань позивача з вказаного податку, враховуючи відсутність фактичної сплати за платіжним дорученням від 16.03.2016 №295 на суму 115000,00 грн. Відповідно, в платника постійно виникає недоїмка зі сплати вказаного податку.
Відображення відповідачем в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань, створює наслідки для фінансового стану позивача, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача внести інформацію в інтегровану картку позивача про відсутність податкового боргу з відповідного податку (наприклад, постанови Верховного Суду від 20.02.2018 справа №826/6810/16, від 19.11.2018 справі №810/5997/15).
За таких обставини, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права - зобов'язання контролюючого органу здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника, тому підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача внести до інтегрованої картки ТОВ "Фірма Швидко" інформацію про сплату 16.03.2016 податкового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у розмірі 114995,86 грн.
Належним способом виконання рішення є внесення посадовою податкового органу інформації до інтегрованої картки ТОВ "Фірма Швидко" про сплату 16.03.2016 суми 114995,86 грн. податкового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) за лютий 2016 року.
Коригування інтегрованої картки особового рахунку позивача шляхом включення до неї відомостей про відсутність податкового боргу з земельного податку повинно призвести до невідображення у картці інформації про наявність податкового боргу, порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4480,94 грн.: за майнову вимогу - 1724,94 грн. (квитанція від 04.05.2016 №34718); за дві немайнові вимоги - по 1378,00 грн. (квитанції від 04.05.2016 №34730 та №34741).
Оскільки, позов задоволено в частині зобов'язання вчинити дії (одна немайнова вимога), то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" інформацію про сплату зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) за лютий 2016 року в розмірі 114995,86 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 86 коп.) відповідно до платіжного доручення від 16 березня 2016 року №295).
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" (ідентифікаційний код 16306379, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 37 ).
Відповідач - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39467012, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вулиця Турівська, будинок 12).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець
Судове рішення № 78526050, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 11.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/7124/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: