Рішення № 78525951, 10.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2396/18

10 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 13.11.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для виправлення недоліків до 28 листопада 2018 року, а саме шляхом подання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; додати до позовної заяви читабельну копію ідентифікаційного номеру та його копію відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі на належний рахунок та подання до суду належні докази такої сплати у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків від 16.11.2018 та долучено до матеріалів справи заяву підтвердження, читабельну копію ідентифікаційного коду, позовну заяву з додатками для відповідача, оригінал квитанції №7 від 21.11.2018 про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн, а також ще один оригінал квитанції №19 від 31.10.2018 року про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

21 листопада 2018 року Тернопільським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний термін для подачі відзиву на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Листом № 4525/14-01-09.7 від 01.10.2018р. Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено у задоволенні заяви позивача про внесення змін до актового запису про народження № 207 від 11.02.1972р. складеного Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в графі відомостей про національність батька з «українець» на «поляк», а також про внесення змін до актового запису про шлюб № 2 від 21.02.1992 р. складеного Великогаївською сільською радою Тернопільської області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі відомостей національності нареченої з «українка» на «полька».

ОСОБА_1 вважає дану відмову безпідставною та необґрунтованою, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

У встановлений судом строк відповідач 06.12.2018 надіслав заперечення на позовну заяву, де зазначив, що відповідно до чинного законодавства України зміна національності громадян в актових записах цивільного стану не належить до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тернопіль. ЇЇ батьком був ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Багатківці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл., за національністю поляк. Його матір'ю (бабусею позивача) була ОСОБА_4 (дівоче ОСОБА_4) 1921 року народження, уродженка Польщі, за національністю полька.

Однак, в актовому записі про реєстрацію народження батька ОСОБА_6, № 11 від 21.08.1947р., складеним виконавчим комітетом Багатківської сільської ради, Теребовлянського району Тернопільської області в відомостях про матір національність помилково значиться «українка».

Також в актовому записі про реєстрацію народження ОСОБА_1 № 207 від 11.02.1972р. складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції в графі національність батька помилково значиться «українець».

Разом з тим, підтверджуючим документом про походження бабусі позивача (а відповідно її сина) та їх національність є: копія короткого витягу із акту про народження НОМЕР_2 видана 26.04.2016 р. відділом реєстрації актів цивільного стану гміни Соліна в Поляньчику.

Суд зазначає, що батько ОСОБА_6 постійно дотримувався польських традицій, вільно володів та навчив позивача польської мови та вважає себе по національності поляком.

Листом № 4525/14-01-09.7 від 01.10.2018р. Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про народження № 207 від 11.02.1972р. складеного Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в графі відомостей про національність батька з «українець» на «поляк», а також про внесення змін до актового запису про шлюб № 2 від 21.02.1992 р. складеного Великогаївською сільською радою Тернопільської області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі відомостей національності нареченої з «українка» на «полька».

Приймаючи дане рішення відповідач посилався на те, що зміна національності не входить в компетенцію відділів державної реєстрації актів цивільного стану та зазначив, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 №24/91 "Про порядок зміни громадянами України національності" втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 №70/99 та зазначено, що немає підтверджуючих документів.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України - фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

З метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток прийнято Закон України "Про національні меншини в Україні".

Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" - Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини.

До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

У Постанові Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 "Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено, то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

Так, відповідно до положень нині діючого Сімейного кодексу України так і Кодексу про шлюб та сім'ю, національність дитини визначається національністю її батьків. З врахуванням даного положення позивач вважає, себе за національністю полькою.

З метою відновлення етнічного походження свого роду та можливості використання своїх прав, передбачених Конституцією та законами України, позивач бажає шляхом внесення змін до актового запису про народження № 207 від 11.02.1972р. складеного Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в графі відомостей про національність батька з «українець» на «поляк», а також про внесення змін до актового запису про шлюб № 2 від 21.02.1992 р. складеного Великогаївською сільською радою Тернопільської області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі відомостей національності нареченої з «українка» на «полька», - поновити своє право на відновлення національності своїх предків (польської національності) та етнічного походження свого роду, як це передбачено Законом України "Про національні меншини".

Також суд вважає, що з наявних доказів вбачається, що батько позивача за національністю є поляком.

В силу вимог статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні", громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Національна належність особи, таким чином, є актом особистого самовизначення особи і жодним чином не впливає на її публічно-правові відносини з державою.

Фіксація факту національності особи у документі, що посвідчує особу, чи в актових записах громадянського стану створює перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки ставить таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. А тому з позиції Верховного Суду України не можливо встановити в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять держави) реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні ЗМІН до актового запису цивільного етапу у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану (які діють при Головних територіальних управліннях юстиції в областях) (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених норм, суд вважає, що за наслідками розгляду заяви про внесення змін, доповнень чи виправлень до актового запису відповідний орган ДРАЦС складає висновок про внесення таких змін або висновок про відмову у внесенні змін.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не склав відповідний висновок, а обмежився відпискою.

Відповідно ло п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану зокрема є; рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення про визнання батьківства; виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення правильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду та ін.

Така відмова порушує права позивача на вільне обрання та відновлення своєї національності. За приписами п.п. 1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного етану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)

Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

ОСОБА_1 скориставшись своїм правом, вільно обирає свою національність за національністю батька як полька. Документи, які подала для внесення виправлень у відповідні актові записи дали можливість відповідачу встановити, що під час реєстрації актових записів щодо національності її батька були допущені помилки.

Надана відмова відповідачем щодо внесення змін до актових записів про народження та про шлюб позивача є необґрунтованою, невмотивованою та абсолютно безпідставною.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управлінню юстиції у Тернопільські області Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021, ЄДРПОУ / ІПН: 41346948) внести зміни у актовий запис про народження ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) № 207 від 11.02.1972р. складеного Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в графі відомостей про національність батька і «українець» на «поляк»;

внести зміни у актовий запис про шлюб ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) № 2 від 21.02.1992р., складений Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі відомостей національності нареченої з «українка» на «полька»

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управлінню юстиції у Тернопільські області Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021, ЄДРПОУ / ІПН: 41346948) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений відповідно до квитанції № 7 від 21.11.2018 року, а також відповідно до ще одного оригіналу квитанції №19 від 31.10.2018 року про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.