
Справа № 560/3660/18
РІШЕННЯ
іменем України
12 грудня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Данилюка Р.Т. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у формі листа за № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити відповідно до заяви ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського визначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, кадастровий номер: НОМЕР_2, орієнтовною площею 0,4000 га.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що 25 січня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення і проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
На підставі вказаної заяви відповідачем видано наказ №22-21444-СГ від 18 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (із змінами, відповідно до наказу №22-16615- ГГ від 16.08.2017 року).
Відповідно до п.1 вказаного наказу, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Xмельницької області орієнтовним розміром земельних ділянок 2,0000 га: ділянка НОМЕР_7 - 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_6), ділянка НОМЕР_8 - 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_3), ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер НОМЕР_4).
На підставі вказаного наказу, землевпорядною організацією було розроблено три проекти відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для кожної ділянки.
05 січня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-255-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Згідно вказаного наказу, ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 1,2000 га (кадастровий номер НОМЕР_9)для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
12 лютого 2018 року відповідачем видано наказ №22-747-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
Згідно вказаного наказу, ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_5) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Вказує, що 13 квітня 2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4000 га (кадастровий НОМЕР_2).
Відповідач у листі № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року повідомив позивачу, що звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області розглянуто та повернуто без затвердження проекту землеустрою. Зазначено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.
Позивач вказує, що у листі № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року жодного обгрунтування відмови у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність немає.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив, в якому зазначив, що 13.04.2018 р. позивач втретє звернувся до відповідача з заявою, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,4000 га, що розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та передати йому безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, до якої було додано проект землеустрою щодо даної земельної ділянки. Однак, спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, листом від 25.04.2018 року за №Ш-5093/0-3733/0/95-18 відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, право власності на земельні ділянки площею 0,4 га та 1,2 га з кадастровими номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_5, було зареєстроване позивачем 23.02.2018 року.
Вказує, що на момент звернення позивача від 13.04.2018 року, ОСОБА_3 вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 12.12.2018 о 10:30 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду.
12.12.2018 року протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті у цей самий день.
12.12.2018 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач оскаржує відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у формі листа від 25.04.2018 року за №Ш-5093/0-3733/0/95-18, а в суд звернувся тільки 08.11.2018 року.
12.12.2018 року протокольною ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, так як лист від 25.04.2018 року за №Ш-5093/0-3733/0/95-18 був отриманий позивачем особисто 17.05.2018 року у відділі прийому громадян в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-21444-СГ від 18 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, орієнтовний розмір земельних ділянок 2,0000 га:
ділянка НОМЕР_7 - 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_6),
ділянка НОМЕР_8 - 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_3),
ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер НОМЕР_4).
Цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
16 серпня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-16615-СГ від 16.08.2017 року "Про внесення змін до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ", яким внесено до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ зміни, а саме: 1) абзац 3 пункту 1 викласти в такій редакції: "орієнтовний розмір земельних ділянок 2,000 га: ділянка НОМЕР_7 - 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_6), ділянка НОМЕР_8 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:049), ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер НОМЕР_4)".
05.01.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-255-СГ від 05.01.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,2000 га (кадастровий номер НОМЕР_9) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
12.02.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-747-СГ від 12.02.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер НОМЕР_5) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
13 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Листом № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивача, що звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області розглянуто. Повідомлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказано, що підстави задоволення вимог ОСОБА_3 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відсутні.
Не погоджуючись із наданою відповіддю позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).
Згідно з пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ч.6,7 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, позивачем було дотримано вимоги ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до наказу №22-21444-СГ від 18 серпня 2016 року (із змінами, відповідно до наказу №22-16615-СГ від 16.08.2017 року) Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, в тому числі земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражняняського району Хмельницької області, кадастровий номер: НОМЕР_6, орієнтовною площею 0,4000га.
У відповіді, оформленої листом №Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивачу, що підстави задоволення вимог ОСОБА_3 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відсутні, оскільки згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.
Вказане обгрунтування відповідача при наданні відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідає вимогам закону, оскільки, відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Отже, суд вважає, що громадянин має право отримати безоплатно у власність земельні ділянки один і більше разів, проте в межах розмірів, передбачених ст.121 Земельного кодексу України.
Враховуючи те, що позивач безоплатно отримав у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки в розмірі менше 2,0 гектара, а тому має право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2015 року у справі № 6-228цс14.
Крім того, суд враховує, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, проте відповідач в листі № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року зазначив, що підстави задоволення вимог позивача стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відсутні.
Отже, в даному випадку, відповідачем вказані вимоги законодавства не дотримані, оскільки чіткої відповіді на подану позивачем заяву, де конкретно ставилось питання про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, позивачу не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).
За змістом пункту 8 Положення № 333 Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з пунктом 10 Положенням № 333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, тому такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Разом з тим, за результатами розгляду заяви позивача, всупереч наведеним нормам, направлено лише лист без прийняття будь-якого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про розгляд заяви ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити відповідно до заяви ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського визначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, кадастровий номер: НОМЕР_2, орієнтовною площею 0,4000 га, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною 1 ст.2 КАС України вказано, серед іншого, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вказана норма, у сукупності з наведеними положеннями ч.4 ст.245 КАС України та наявністю у відповідача права діяти на власний розсуд, покладає на суд обов'язок зобов'язати відповідача вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4000 га, кадастровий НОМЕР_2), з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою про відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, кадастровий номер: НОМЕР_2, орієнтовною площею 0,4000 га та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача слід присудити 352,40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про розгляд заяви ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою про відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражняняського району Хмельницької області, кадастровий номер: НОМЕР_2, орієнтовною площею 0,4000га та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 судові витрати (судовий збір) в сумі 352,40грн (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 грудня 2018 року
Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуючий суддя П.М. Майстер
Судове рішення № 78525935, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/3660/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: