Рішення № 78525908, 06.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/33/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Рожика Є.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (далі - КДКА Хмельницької області), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить визнати протиправними рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11 серпня 2017 року №159 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням КДКА Хмельницької області від 11.08.2017 №159 про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, залишеного без змін рішенням ВКДКА від 30.11.2017 позивача визнано таким, що не склав письмовий іспит. До складення усного кваліфікаційного іспиту не допущено та відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Позивач вказує, що таке рішення прийнято відповідачем в результаті складення письмового іспиту, згідно якого останній отримав 61,66 балів та неправильно виконав третє завдання білету, не визначив, яку саме інженерно-технічну експертизу необхідно призначити по справі, не навів необхідних питань, які необхідні для встановлення обставин спроможності з технічної точки зору пояснень потерпілого, установлення механізму ДТП за наявними пошкодженнями, механізму утворення слідів на автомобілі потерпілого, визначення типу транспортного засобу, яким залишені дані сліди та інше.

При цьому, відповідач вважає, що виконане клопотання та наведені питання експерту не відповідають вимогам інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Науково-методичним з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Позивач вважає такі рішення відповідачів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки є необґрунтованими та такими , які не відповідають Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 року, із змінами і доповненнями.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Від представника ВКДКА на адресу суду 09.10.2018 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що за результатами оцінювання письмового іспиту (білет № 13) позивач отримав 61,66 балів, тобто не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит.

Відповідач вказує, що в зазначеному рішенні ВКДКА наявний логічний зв'язок між мотивувальною та резолютивною частинами, під час прийняття рішення ВКДКА враховано наявні обставини, документи, матеріали КДКА регіону, тощо, що стали предметом розгляду ВКДКА, при цьому, мотивувальна частина рішення ВКДКА повністю узгоджується з його резолютивною частиною.

Також ВКДКА зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що за процедурою прийняття та об'єктивністю дослідження обставин воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак, прийнято в межах повноважень ВКДКА, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, воно є вмотивованим, а викладені в ньому факти, належним чином підтверджені, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На адресу суду від представника КДКА Хмельницької області надійшов 10.10.2018 відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що ОСОБА_3 , що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовані його бали за перше, друге та четверте завдання: судово-технічна експертиза за своєю суттю є інженерно-технічною, позивач не допустив грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання.

Однак доводи позивача на думку відповідача, щодо неналежного оцінювання його письмових відповідей та порушення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року за №270 (зі змінами), не знаходять свого підтвердження, оскільки з оскаржуваного рішення позивач неправильно відповів на трете завдання білету, не визначив, яку саме експертизу необхідно призначити у справі, не навів необхідних питань, зокрема, щодо спроможності з технічної точки зору пояснень потерпілого, установлення механізму ДТП, механізму утворення слідів, визначення типу транспортного засобу, яким нанесено сліди, механізму контактування.

Відповідач вважає, що доводи позивача про правильність відповіді та відсутність грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи з яких вбачається відсутність правильного визначеного виду судової експертизи та недостатньо повного переліку питань для експертизи, що свідчить про неправильне виконання завдання по суті.

В зв'язку із цим КДКА Хмельницької області просить відмовити у повному обсязі ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник КДКА Хмельницької області в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог просив відмовити.

Представник ВКДКА в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, у поданому відзиві вказав про те, що судовий розгляд справи здійснювати без його участі та просив відмовити в задоволені позову

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву відзиви на позовну заяву наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що рішенням №133 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області ОСОБА_3 допущений до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права па заняття адвокатською діяльністю в Україні, який призначено на 11.08.2017.

За результатами складення кваліфікаційного іспиту позивач набрав 61.66 балів, за письмову частину іспиту в результаті виконання завдань вказаних у білеті №13.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, оскільки ОСОБА_3 не склав письмовий кваліфікаційний іспит та не набрав необхідних балів, а тому до складення усного кваліфікаційного іспиту позивача не допущено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_3 оскаржив вищевказане рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду скарги Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, рішенням №ХІ-005/2017 від 30.11.2017 скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення КДКА Хмельницької області № 159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва ОСОБА_3 про складання кваліфікаційного іспиту - залишено без змін.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, вважає їх протиправними та такими що підлягають скасуванню звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;

Стаття 2 цього Закону передбачає, що Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №5076-VI, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч.1-3 ст.8 Закону №5076-VI, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

При цьому, стаття 9 Закону №5076-VI визначає, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

При цьому, частиною 5 цієї статті передбачено, що особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року N 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі Порядок).

Згідно розділу 1 Порядку, даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Відповідно до п.9 Розділу 1 Порядку, письмовий іспит включає виконання завдання на підставі розроблених науково-консультативною радою Національної асоціації правових фабул, текст яких затверджуються Радою адвокатів України.

Згідно п.9 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Відповідно до п.10 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту).

Згідно пп.13.4 п.13 розділу 1 Порядку, при складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.

Підпунктом 13.9. пункту 13 розділу 1 Порядку встановлено, що оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Відповідно до пп.13.12. п.13 розділу 1 Порядку, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Суд встановив, що за результатами складення письмового іспиту ОСОБА_3 набрав 61.66 балів, що є нижчим ніж визначена Порядком норма прохідного балу для успішного складення іспиту.

Порядком також визначено критерії оцінювання рівня знань за 30-ти бальною шкалою, де:

- відмінний рівень (26-30) балів, підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв'язку між ними; знання назв і змісту нормативноправових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- добрий рівень (21-25) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- задовільний рівень (20) балів, підготовлене письмове завдання містить

наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- незадовільний рівень (0) балів, письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

ОСОБА_3 вказує на необґунтованість його оцінювання за перше, друге та четверте завдання, при цьому вважає, що відповіді надані позивачем мали б бути оцінені принаймні на 26 балів, тобто відмінний рівень, оскільки демонструють знання правових понять і категорій та взаємозв'язок між ними, вірне розуміння змісту правових норм, вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм.

При цьому, позивач вказує, що його відповідь на третє запитання не містить грубих змістовних помилок щодо його принципових аспектів, оскільки у ньому наявна аргументація, що не відповідає незадовільному рівню оцінюванню знань визначених Порядком.

КДКА в Хмельницькій області у оскаржуваному рішенні надано обґрунтоване роз'яснення з приводу оцінювання відповіді позивача на третє питання, та надано об'єктивну оцінку результатам кваліфікаційного іспиту ОСОБА_3

Суд наголошує, що при складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях, електронному вигляді, а тому в даному випадку ОСОБА_3, мав можливість скористатися будь-яким офіційним текстовим нормативно-правовим актом під час іспиту для написання відповідних завдань, та підвищення результатів такого оцінювання.

Одночасно з цим, позивач скористався своїм правом на оскарження такого рішення до вищестоящого органу, а саме до ВКДКА, яка в результаті розгляду кваліфікаційної справи встановила, що КДКА Хмельницької області під час проведення письмової частини кваліфікаційного іспиту та перевірки відповідей, наданих позивачем на завдання екзаменаційного білету, дійшла обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит, та у зв'язку із цим про недопущення його до складання усного іспиту.

Суд вважає, що основними критеріями при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА стали дотримання КДКА Хмельницької області вимог Закону №5076-VI та Порядку, процедури проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання його результатів.

При цьому, встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення на думку суду є виключним (дискреційним) повноваженням КДКА як колегіального органу адвокатського самоврядування, який створений, та однією із основних функцій якого оцінювання рівня знань окремої особи та надання їм об'єктивної оцінки, а тому суд не може підмінити в даному випадку колегіальний орган та надати оцінку кваліфікаційному іспиту складеному позивачем.

Дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що відповідна КДКА/ВКДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що доводи позивача щодо неналежного оцінювання його письмових відповідей та порушення Порядку є не обґрунтовані, оскільки такі доводи є лише висловленням власної окремої думки позивача стосовно результатів оцінювання кваліфікаційного іспиту.

Стосовно оскаржуваного рішення ВКДКА суд зазначає, що це є колегіальний орган, рішення яким приймаються шляхом голосування на підставі дослідженим обставин та доказів, а тому ВКДКА при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган. Таким чином, прийняття рішення ВКДКА як колегіальним органом адвокатського самоврядування в рамках статті 52 Закону №5076-VI є дискреційним повноваженням даного органу та відповідає критеріям, встановленим КАС України.

При цьому, Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Зазначені вище положення у своїй сукупності свідчать про самостійне право ВКДКА на вирішення певного кола питань в межах Закону.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

В зв'язку із цим суд вважає, що оскаржуване позивачем рішення ВКДКА, яким залишено без задоволення скаргу позивача, а рішення КДКА Хмельницької області № 159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва ОСОБА_3 про складання кваліфікаційного іспиту - без змін, не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки ОСОБА_3 шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, останнє по своїй суті безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11 серпня 2017 року №159 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю є такими, що прийняті на підставі норм чинного законодавства України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (вул. Борисоглібська, 3,Київ 70,04070 , ідентифікаційний код - 25835007) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (вул. Зарічанська 5/3, оф. 801,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 26080214)

Головуючий суддя О.П. Шевчук