Рішення № 78525891, 13.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/5071/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

встановив:

26.10.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №3587/03-ч від 28.09.2018, прийняте у Малинському відділі з питань призначення та перерахунків пенсій Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким позивачу безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії та рекомендовано оскаржити його до органів Пенсійного фонду України вищого рівня або до суду;

- зобов’язати Коростенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи та отримує як інвалід війни 2 групи та додаткову пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач вважає, що з 01.10.2017 у відповідності до ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу термін для подання відзиву на адміністративний позов.

Відповідач вимоги ухвали суду від 13.11.2018 у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.

Згідно з ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення та вкладки до нього, виданих Житомирською облдержадміністрацією 05.09.2012 серія А №113637, є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року (категорія 1) (а.с. 18).

Згідно з записом у військовому квитку НК №3195846 у період з 11.05.1986 до 27.06.1986 ОСОБА_1 виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаний запис зроблений начальником штабу в/ч 55064 майором ОСОБА_2 (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки від 22.06.2009 №174, виданою Малинсько-Радомишльським об’єднаним районним військовим комісаріатом ОСОБА_1, як військовозобов’язаний був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11.05.1986 до 27.06.1986 (а.с. 19).

Згідно з копією архівної довідки від 10.02.2004 №8269, виданої Міністерством оборони України, у період з 12.05.1986 до 27.06.1986 під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 був військовослужбовцем військової частини 55064 (а.с. 20).

Ступінь втрати працездатності позивача складає 50% з 07.08.2012 безстроково, що підтверджується копією довідки серії 10ААА №116079 від 30.08.2012 (а.с. 22).

Довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №234650 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 07.08.2012, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 23).

Копією Експертного висновку від 20.07.2012 №17482 Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується, що наявне у позивача захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 21).

В матеріалах справи також наявна копія посвідчення серія Є №118447, виданого 12.09.2012 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області згідно з яким позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 4).

Згідно з копією пенсійного посвідчення серія АГ №307620 позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, є інвалідом армії з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. 24).

13.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 28.09.2018 №3587/03-2 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії. Мотивувало відмову тим, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної військової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року перераховується тільки тим особам, які отримали інвалідність піч час проходження дійсної строкової служби (а.с. 11).

Позивач вважає вказане рішення відповідача таким, що порушує його право на соціальний захист, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим з вернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України №796-ХІІ).

Статтею 1 Закону України №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону України №796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Стаття 59 Закону України №796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України №796-ХІІ у редакціях: законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 №231-V (діяла до 01.10.2017) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (діє з 01.10.2017) не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону України №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 №231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону України №796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Частина друга статті 59 Закону України №796-XII врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону України №796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону України №796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Приписи ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надають передумов для їх неоднозначного тлумачення.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 у справі №820/1148/18, постанови від 13.02.2018 у справі №756/8380/16-а та у справі №193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 у справі №619/2262/17).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, відповідно до довідки Малинсько-Радомишльського об'єднаного військового комісаріату Житомирської області від 07.06.2004 №278, проходив військову службу в Збройних Силах з 10.11.1972 до 21.11.1974.

Таким чином, позивач не відповідає усім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України так наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, що Міністерством оборони України правомірно відмовлено у призначенні та перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11602, РНОКПП НОМЕР_1) до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 37909216) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 13 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко