Рішення № 78525852, 10.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. Справа№200/10799/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю від 09.11.2017 року),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю від 18.12.2017 року №36558/10/05-99-10-06),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ: 00191678, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177а) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про скасування податкового повідомлення-рішення №0061734802 від 28.09.2018 року про застосування штрафу за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0061734802 від 28.09.2018 року про сплату штрафу у сумі 2787,70 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з земельного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом неправомірно застосовано до підприємства штрафні санкції за несвоєчасну сплату по грошовому зобов’язанню зі сплати за землю, оскільки підприємство перебуває на території здійснення антитерористичної операції, до звільнене від обов’язку сплати за користування земельними ділянками, не може нести відповідальність, у тому числі у вигляді штрафу, за порушення строку виконання такого зобов’язання.

Зазначає, що наявність обставин непереборної сили для підприємства підтверджена сертифікатом Торгово-промислової палати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 22.11.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 06.12.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року оголошено перерву для надання додаткових документів, про що повідомлені особи, які беруть участь у справі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивачем допущено несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з плати за землю. Відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату плати за землю у сумі 2 787,70 грн. (20%).

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 00191678, місцезнаходження юридичної особи: вулиця К.Лібкнехта, 177а, місто Маріуполь, Донецька область, 87547, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Покровське регіональне виробниче управління комунального підприємства «Вода Донбасу» є відокремленим підрозділом позивача, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 35397811, місцезнаходження ВП: вулиця Захисників України, будинок 11, місто Покровськ, Донецької області. Перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є постійним користувачем земельної ділянки, яка розташована по вул. Нахімова, 4, смт. Ялта Мангуського району Донецької області та є платником земельного податку, встановленого рішенням Ялтинської селищної ради від 27 травня 2015 року №6/62-6 «Про встановлення ставок земельного податку, затвердження положення про земельний податок та надання пільг по Ялтинській селищній раді» із змінами, внесеними рішенням Ялтинської селищної ради від 23.12.2015 року №7/4-17 «Про внесення змін до рішення Ялтинської ради від 27..05.20178 року №6/626».

22.02.2016 року. 02.06.2017 року позивачем в електронному вигляді були направлені до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкові декларації з плати за землю за користування земельною ділянкою розташованою у смт. Ялта Мангуського району.

Покровським регіональним виробничим управлінням комунального підприємства «Вода Донбасу» була здійснена оплата земельного податку: за січень – квітень 2016 року – 31 травня 2015 року (платіжне доручення №1836), за травень – червень 2016 року – 30 серпня 2016 року (платіжне доручення №1836).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сум податкового зобов`язання з плати за землю за період з 02.03.2016 року по 08.08.2017 року по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9022075612 від 22.02.2016 року, №9023941270 від 20.02.2017 року (Ялтинська с/р) платником податку – код ЄДРПОУ 35397811, Покровським регіональним виробничим пуравлінням комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», за результатами якої складений акт від 13.09.2018 року №382/05-99-48-02/35397811 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю за 2016-2017 роки.

Висновки перевірки полягають у порушенні позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, а саме: податкова декларація з плати за землю на 2016 рік №9022075612 від 22.02.2016 року; податкова декларація з плати за землю на 2017 рік №9023941270 від 20.02.2017 року.

На підстави акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0061734802 від 28.09.2018 року, яким зобов’язано сплатити штраф у розмірі 2 787,70 грн.

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань з плати за землю.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02.09.2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування” від 17.05.2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 08.06.2016 року.

На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції:

-стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

-стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

-частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року.

Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у місті Маріуполь Донецької області, існувала до 07.06.2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у ст. 6 Закону № 1669-VII.

Суд приходить до висновку, що оскільки Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Відтак, згідно з положеннями Закону № 1669-VII, достатньою підставою зокрема для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 9 червня 2018 року у справі №804/1070/17 (адміністративне провадження №К/9901/31904/18) та від 26 червня 2018 року у справі №805/3840/16-а (адміністративне провадження №К/9901/33142/18).

Також, суд зазначає, що Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов'язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає що положення статті 10 Закону № 1669-VII застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

У відповідності до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), (як в редакції затвердженою Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3) так і Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Отже, вказаною нормою ототожнено сертифікат та висновок, як документ, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Таким чином, Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачу нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач має сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України № 1196 від 29.10.2014 року, якими засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб в установлені Податковим кодексом України строки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 14 березня 2018 року по справі №805/1463/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1958/17) та від 08 травня 2018 року по справі №805/808/17-а (адміністративне провадження №К/9901/760/17).

За таких обставин, підстави для визначення Покровське регіональне виробниче управління комунального підприємства «Вода Донбасу» штрафної санкції за порушення строків сплати грошового зобов'язання з земельного податку - відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0061738402 від 28.09.2018 року на суму 2787,70 грн. підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ: 00191678, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177а) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про скасування податкового повідомлення-рішення №0061734802 від 28.09.2018 року про застосування штрафу за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області №0061734802 від 28.09.2018 року про сплату штрафу у сумі 2 787,70 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ЄДРПОУ: 00191678, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177а) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1762,00 грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10.12.2018 року.

Повний текст рішення складено 13.12.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду/

Суддя Бабаш Г.П.