Рішення № 78525828, 04.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2664/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача та третіх осіб: ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не проведення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 05.05.2014 під час перебування на полігоні 55 АБр ЗС України "Близнюки"; - зобов'язати Службу безпеки України провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 05.05.2014 під час перебування на полігоні 55 АБр ЗС України "Близнюки" та скласти акти за формою НВС - 2, НВС - 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що у період служби на посаді старшого оперуповноваженого Хмельницького MB Управління СБ України у Хмельницькій області майор ОСОБА_1, був відряджений в м. Запоріжжя з 28 квітня 2014 року по 08 травня 2014 року.

Під час зазначеного відрядження позивач здійснював невідкладні оперативно - розшукові заходи з контррозвідувального забезпечення об'єкта 55 АБр ЗС України (полігон «Близнюки»), що територіально знаходиться на околицях міста Запоріжжя. При виконанні завдання ОСОБА_1 опинився в зоні проведення навчальних стрільб з РПГ та АГС, а саме : безпосередньо в секторі проведення практичних пострілів. Під час чергового пострілу опинився у зоні дії звукової хвилі від пострілу АГС, що в результаті призвело до звукової контузії, дезорієнтації, падіння та закритої черепно-мозкової травми. Перебуваючи на полігоні «Близнюки» аналогічне із позивачем завдання виконував оперативний працівник Управління Служби безпеки України в Запорізькій області ОСОБА_4. На прохання позивача ОСОБА_4 надав та підписав детальні письмові пояснення щодо випадку, який стався із ОСОБА_1 на полігоні «Близнюки».

Зазначає, що після повернення із відрядження негайно написав своєму безпосередньому керівнику заяву про випадок, що стався у відрядженні та звернувся за наданням медичної допомоги спочатку до відомчої поліклініки, а після консультації із невропатологом - у Хмельницьку міську лікарню. Вказує, що жодної реакції на заяву так і не отримав. Позивач перед звільненням із служби знову звернувся із відповідним рапортом, на що отримав відповідь від 09 грудня 2016 року із пропозицією звернутися із відповідним рапортом до управління СБ України в Запорізькій області.

Позивач вказує, що на його заяву від 17 серпня 2017 року, направлену до управління Служби безпеки України в Запорізькій області одержав відповідь від 16.02.2018 року, згідно якої позивачу відмовлено у складанні актів про нещасний випадок за формами НВС-2 та НВС-1, оскільки обставини, викладені у заяві не знайшли свого підтвердження.

ОСОБА_1 посилається на п.3.1.г Порядку розслідування нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого наказом СБУ від 12 грудня 2002 року за №443, згідно якого спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. Внаслідок отриманої контузії ОСОБА_1 став інвалідом, саме тому управління Служби безпеки України в Запорізькій області зобов`язане було направити заяву позивача до Служби безпеки України. Однак позивач змушений був самостійно направити такий лист до Служби безпеки України. Листом від 05.07.2018 у проведенні спеціального розслідування нещасного випадку під час перебування на полігоні 55 АБр ЗС України «Близнюки» та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби за формою НВС-2 позивачу необґрунтовано відмовлено СБ України на його думку.

Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

На адресу суду від представника відповідача 03.09.2018 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що за результатами розслідування складено та затверджено "Висновок за результатами роботи комісії про розслідування обставин нещасного випадку, викладених у заяві громадянина ОСОБА_1 від 17.08.2017», зареєстрований в УСБУ в Запорізькій області за №59/25-1226ДСК від 13.02.2018, у якому зазначено: «Дослідивши та проаналізувавши зібрані матеріали, комісія дійшла висновку: 1. Обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 від 17.08.2017 свого підтвердження не знайшли. 2. Наслідки ушкодження здоров'я ОСОБА_1, зазначені у довідці №422 від 19.05.2014, виданій Хмельницькою міською лікарнею неможливо пов'язати з обставинами, викладеними у заяві ОСОБА_1Ю від 17.08.2017 (вх. № Ж-440 від 19.08.2017), з огляду на відсутність в зібраних у процесі роботи комісії матеріалах даних, що підтверджують факт раптового погіршення здоров'я ОСОБА_1 05.05.2014, а саме: травмкарт, лікарняних листів, рапортів, доповідей, пояснень, свідків тощо. 3. Аналіз документальних матеріалів, зібраних під час проведення розслідування свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням ОСОБА_1 на полігоні «Близнюки» 05.05.2014 та погіршенням його здоров'я, встановленим 08.05.2014 у Хмельницькій міській лікарні. 4. Про даний випадок скласти акти за формою: НВС-2 (акт розслідування нещасного випадку), НВС-1 (акт про нещасний, випадок пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) або НТВС (акт про нещасний випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) не видається за можливе, оскільки даний випадок не підпадає під дію Порядку. 5. Порушень вимог нормативно-правових актів, у тому числі з охорони праці посадовими особами та іншими військовослужбовцями СБ України комісією не встановлено».

За результатами проведеного комісією розслідування, факт настання нещасного випадку не знайшов свого підтвердження, у зв'язку із чим просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - управління СБ України в Запорізькій області на адресу надійшли письмові пояснення, в яких заперечуються позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки аналіз документальних матеріалів, зібраних під час проведення розслідування свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням позивача на полігоні "Близнюки" 05 травня 2014 року та погіршення його стану здоров`я, встановленим 08 травня 2014 року у Хмельницькій міській лікарні. Скласти акти за формою: НВС-2 (акт розслідування нещасного випадку), НВС-1 (акт про нещасний, випадок пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) або НТВС (акт про нещасний випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) не видається за можливе, оскільки даний випадок не підпадає під дію Порядку.

Крім того, третя особа посилаючись на п.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 липня 2007 року №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за №902/14169, вважає, що кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих на виробництві (далі травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов`язані з цими ушкодженнями.

У листі Хмельницької міської лікарні від 19.10.2017 року №962-1 зазначено, що ОСОБА_1, перебував на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні з 08.05.2014 року по 19.05.2014 року з діагнозом : двобічний гострий постконтузійний кохлеоневрит.

Згідно з Класифікатором розподілу травм, травма віднесена до легких. Отже, факт встановлення ОСОБА_1 інвалідності не є підставою для проведення, на думку представника третьої особи, спеціального розслідування. Тому третя особа просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову в повному обсязі.

На підставі ухвали суду від 07.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третіх осіб в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні.

Свідок - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що у 2014 році в Запорізьку область відрядили підрозділ контррозвідки з Хмельницької області для здійснення контррозвідувальних заходів, зокрема і на полігоні "Близнюки". Ніяких контузій позивач не отримував. Перебуваючи у відряджені не звертався за медичною допомогою. У 2017 році позивач приїздив до ОСОБА_4 На полігоні стрільб не було нещасного випадку також. Тиску на нього не було під час розслідування. На письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи підпис свідка, які він особисто надіслав поштою позивачу. Однак пояснив суду, що зазначене в них не відповідає дійсним обставинам справи.

Свідок - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що надійшов лист від позивача про нещасний випадок. Звернулись до керівництва СБУ в Запорізькій області. Його залучили до участі в комісії. Зібрані матеріали, пояснення свідків, працівників СБУ, військових під час проведення розслідування обставин нещасного випадку не підтвердили обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 від 17 серпня 2017 року. Комісією за результатами розслідування складений відповідний висновок.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши адміністративний позов, відзив, письмові пояснення, оцінивши наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази в їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на виконання розпорядження голови СБ України від 16 березня 2014 року №20233, наказом т.в.о. начальника УСБУ у Хмельницькій області від 24 квітня 2014 року №52-ос, в період з 28 квітня 2014 року по 07 травня 2014 року майор ОСОБА_1 направлений у службове відрядження до Управління СБ України в Запорізькій області.

До УСБУ у Хмельницькій області 15.11.2016 надійшов рапорт позивача з проханням розглянути питання щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним під час виконання обов'язків військової служби.

Позивачу СБ України надано відповідь 09.12.2016 про можливість задоволення його вимог щодо проведення розслідування нещасного випадку у разі його звернення до УСБУ в Запорізькій області.

ОСОБА_1 19.08.2017 звернувся із заявою до УСБУ в Запорізькій області щодо проведення розслідування нещасного випадку.

На підставі наказу УСБУ в Запорізькій області 14.09.2017 № 562 «Про розслідування обставин нещасного випадку», призначено відповідну комісію та проведено розслідування нещасного випадку з підстав зазначених позивачем.

У ході проведення розслідування, факт настання нещасного випадку не знайшов свого підтвердження.

Позивач 11.06.2018 звернувся до СБУ із заявою, в якій просив провести спеціальне розслідування, що начебто стався з ним 05.05.2014, у зв'язку з встановленням йому інвалідності в 2017 році.

Позивачу надано 08.07.2018 відповідь щодо відсутності підстав проведення спеціального розслідування.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом його порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджений наказом Служби безпеки України від 12.12.2002 № 443, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 08.01.2003 за № 11/7332 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2 Порядку розслідуванню підлягають раптове погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, а також ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один чи більше робочих днів, а також смертельні випадки з військовослужбовцями при виконанні обов'язків військової служби (далі - нещасні випадки).

Пунктом 1.3 Порядку визначено, що за результатами розслідування складається акт про нещасний випадок за формою НВС-1.

Нещасні випадки, що сталися під час виконання обов'язків військової служби внаслідок раптового погіршення стану здоров'я військовослужбовців (серцевої недостатності, інсульту тощо), розслідуються відповідно до цього Порядку, і про них складається акт за формою НВС-1 за умови, що погіршення стану здоров'я сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, а робота, що виконувалася, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку (п. 1.5 Порядку).

Якщо за результатами роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою НВС-1, то про такий нещасний випадок складається акт про нещасний випадок за формою НТВС (п. 1.8 Порядку).

За результатами розслідування не складається акт за формою НВС-1 про нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями: а) під час використання ними з особистою метою транспортних засобів підрозділу, органу, закладу СБУ без дозволу керівництва підрозділу, органу закладу СБУ, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів; б) через отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано вживанням цих речовин за письмовою рекомендацією лікувального закладу або застосуванням цих речовин при виконанні службових завдань, дотриманні визначених нормативними документами технологічних процесів, розпоряджень начальників, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був усунутий від служби до настання нещасного випадку, а також у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного чи токсичного сп'яніння, не зумовленого виконанням службової діяльності, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; в) під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; г) у разі природної смерті, за винятком випадків, зазначених у п. 1.5 цього Порядку, або самогубства, що підтверджені висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури (п. 1.7 Порядку).

Порядок повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку, створення комісії з розслідування та порядок її діяльності визначено розділом 2 Порядку.

Відповідно до п. 2.1 Порядку, про кожний нещасний випадок військовослужбовець (свідок), який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього чи прямого начальника потерпілого та начальника підрозділу, органу, закладу СБУ, де стався нещасний випадок, і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

Комісія з розслідування нещасного випадку, зокрема, спеціального, зобов'язана: а) за можливості обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого; б) визначити відповідність умов служби вимогам нормативно-правових актів, у тому числі з охорони праці (при особливих нещасних випадках - за можливості); в) з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виконанням обов'язків військової служби, дотриманням визначених нормативними документами технологічних процесів, розпоряджень начальників; г) визначити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів, у тому числі з охорони праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; ґ) скласти відповідний акт розслідування нещасного випадку.

До перших примірників актів розслідування додаються пояснення свідків, потерпілого, а також витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан службового місця (устаткування, машин, механізмів, апаратури і військової техніки), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого внаслідок нещасного випадку, а також про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи наркотичних речовин, у разі необхідності, матеріали розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху та інші необхідні матеріали, отримані від державних органів, закладів чи установ. При особливих нещасних випадках до акта розслідування нещасного випадку також додаються копії (витяги) розпорядчих актів персонального характеру, відповідно до яких потерпілий виконував обов'язки військової служби на момент нещасного випадку, та інші документи, що надійшли в порядку, визначеному пунктом 2.2 розділу 2 цього Порядку.

Згідно з п. 3.1 та п.п. 3.1.1 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають: а) нещасні випадки із смертельним наслідком; б) групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я; в) випадки смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби; г) випадки зникнення військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби; ґ) нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

При нещасних випадках, що підлягають спеціальному розслідуванню, дотримуються вимог розділів 1, 2, 4, 5 цього Порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

У разі відмови підрозділу, органу, закладу СБУ скласти акт про нещасний випадок за формою НВС-1 чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою НВС-1 питання вирішується в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Рішення комісії щодо результатів повторного розслідування обставин і причин нещасного випадку може бути оскаржено тільки у судовому порядку, (п. 2.14 Порядку).

Суд звертає увагу на той факт, що на виконання вимог Порядку за фактом поданого позивачем звернення, наказом Управління СБ України в Запорізькій області від 14.09.2017 №562 призначено комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначене розслідування проводилось у період з 14.09.2017 до 13.02.2018. За результатами розслідування складено та затверджено «Висновок за результатами роботи комісії про розслідування обставин нещасного випадку, викладених у заяві громадянина ОСОБА_1 від 17.08.2017», зареєстрований в УСБУ в Запорізькій області за № 59/25-1226ДСК від 13.02.2018, у якому зазначено: «Дослідивши та проаналізувавши зібрані матеріали, комісія дійшла висновку: 1. Обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 від 17.08.2017 свого підтвердження не знайшли. 2. Наслідки ушкодження здоров'я ОСОБА_1, зазначені у довідці №422 від 19.05.2014, виданій Хмельницькою міською лікарнею неможливо пов'язати з обставинами, викладеними у заяві ОСОБА_1Ю від 17.08.2017 (вх. № Ж-440 від 19.08.2017), з огляду на відсутність в зібраних у процесі роботи комісії матеріалах даних, що підтверджують факт раптового погіршення здоров'я ОСОБА_1 05.05.2014, а саме: травмкарт, лікарняних листів, рапортів, доповідей, пояснень, свідків тощо. 3. Аналіз документальних матеріалів, зібраних під час проведення розслідування свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням ОСОБА_1 на полігоні «Близнюки» 05.05.2014 та погіршенням його здоров'я, встановленим 08.05.2014 у Хмельницькій міській лікарні. 4. Про даний випадок скласти акти за формою: НВС-2 (акт розслідування нещасного випадку), НВС-1 (акт про нещасний, випадок пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) або НТВС (акт про нещасний випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби) не видається за можливе, оскільки даний випадок не підпадає під дію Порядку. 5. Порушень вимог нормативно-правових актів, у тому числі з охорони праці посадовими особами та іншими військовослужбовцями СБ України комісією не встановлено.».

Позивач 11.06.2018 звернувся до СБУ із заявою, в якій просив провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з ним 05.05.2014, у зв'язку з встановленням йому інвалідності в 2017 році.

За результатами розгляду заяви громадянину ОСОБА_1 надано відповідь СБ України від 05.07.2018 року №25/21с-3/51 про відмову у проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, з огляду на те, що факт встановлення інвалідності не є підставою для проведення спеціального розслідування , враховуючи висновок за результатами роботи комісії про розслідування обставин нещасного випадку, викладених у заявах громадянина ОСОБА_1 від 17.08.2017 року ( вх№-440 від 19.08.2017 року), зареєстрований в УСБУ в Запорізькій області за №59/25-1226ДСК від 13.02.2018.

Суд встановив, що під час проведення розслідування комісією не встановлено, що під час перебування у відряджені ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою, а також відомостей про отримання травми ОСОБА_1 на території полігону військової частини А1978 05.05.2014, що також спростовано показами свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні.

У листі т.в.о. командира військової частини А-1978, підполковника ОСОБА_6 від 25.10.2017 №2047, зазначено, що стрільба на території полігону військової частини А1978 з автоматичного гранатомету станкового та ручного протитанкового гранатомету 05 травня 2014 року не проводилась.

Хмельницькою міською лікарньою у листі від 19.10.2017 року №962-1 вказано, що ОСОБА_1, перебував на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні з 08.05.2014 року по 19.05.2014 року з діагнозом: двобічний гострий постконтузійний кохлеоневрит. Згідно із Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 липня 2007 року №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за №902/14169, травма віднесена до легких, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням ОСОБА_1 на полігоні "Близнюки" 05 травня 2014 року та погіршенням його стану здоров'я встановленим 08 травня 2014 року у Хмельницькій міській лікарні.

Суд приймає до уваги той факт що, результати проведення розслідування обставин нещасного випадку позивачем не оскаржувались.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 Служби безпеки України в Запорізькій області, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 Служби безпеки України в Запорізькій області, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Проскурівська, 44, к. 208,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33,м. Київ,Центральна Частина Києва, Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 00034074) Треті особи:Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська,62, , ідентифікаційний код - 20001556) Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Героїв Майдану,19, ідентифікаційний код 20001734)

Головуючий суддя ОСОБА_9