Ухвала суду № 78525696, 06.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6517/18 1-кс/335/9511/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 19.11.2001 року постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя звільнений від покарання за ст. 229-6 КК України згідно ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 року;

- 02.02.2005 року Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 15.04.2006 року по відбуттю строку покарання;

- 24.01.2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки. Постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 15.07.2008 року випробувальний строк скасовано та призначено покарання в вигляді 2 років позбавлення волі. Звільнений 16.07.2010 по відбуттю строку покарання;

- постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2008 року звільнений від покарання за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 7 КПК України;

- 21.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;

- 16.05.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано покарання відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2001 року та призначено покарання у вигляді 2 роки та 1 місяць позбавлення волі;

- 06.11.2013 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КПК України за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2013 року призначено покарання строком на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання відбував у Оріхівській виправній колонії № 88. Звільнений 23.04.2018 року по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження прокурора Гринь В.В., слідчого Прасолова Р.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000171 від 10.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 червня 2018 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_3, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем «Volvo V 40», реєстраційний номер KCH 1VW8 (польська реєстрація), рухався по проїзній частині вул. Карпенка-Карого у м. Запоріжжі з боку вул. Магістральної в напрямку вул. Виробничої. В салоні автомобіля «Volvo V 40», реєстраційний номер KCH 1VW8 (польська реєстрація) на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, на задньому пассажирському сидінні ліворуч - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 у середній частині - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 а праворуч - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9. В цей же час, по проїзній частині вул. Виробничої з боку вул. Кузнєцова в напрямку вул. Магістральної у м. Запоріжжі рухався автобус «Mercedes-Bens 312 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, який здійснював перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування за маршрутом № 5 (вул. Олімпійська - вул. Сікорського м. Запоріжжя, підприємство-перевізник ТОВ «Юністар-Авто»). В салоні автобусу «Mercedes-Benz 312D» в якості пасажирів знаходились ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ще двоє невстановлених досудовим розслідуванням пасажирів. Наблизившись до перехрестя вул. Карпенка-Карого з вул. Виробничою в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_3, керуючи зазначеним вище транспорним засобом, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не надав дорогу автобусу «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_9, який наближався до нього праворуч, виїхав на перехрестя. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.1 а, 2.9 а, 16.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в редакції, чинній на момент події. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП від 20.07.2018№ 9-434 з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв’язку з подією ДТП. В результаті порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Volvo V 40», реєстраційний номер KCH 1VW8 (польська реєстрація), скоїв зіткнення з автобусом «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_9 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автобусу «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9, його пасажири ОСОБА_11 та ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, з якими були доставлені до КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та медичної допомоги м. Запоріжжя», де пасажир ОСОБА_11 та водій ОСОБА_9 померли в лікарні 10.06.2018 та 19.06.2018 відповідно. Крім цього, в результаті ДТП водій «Volvo V 40» ОСОБА_3 та пасажири, які знаходились в салоні автомобіля «Volvo V 40» в момент ДТП: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, у зв’язку з чим ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були доставлені до КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя», а ОСОБА_6 звернувся до вказаного закладу охорони здоров’я цього ж числа самостійно.

Посилаючись на те, що 10.12.2018 спливає строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, однак, незважаючи на завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, процедура ознайомлення з ними не завершена, а тому направити до суду обвинувальний акт та здійснити судом процедуру щодо призначення його до розгляду у межах строку дії запобіжного заходу, визначеного попередньою ухвалою слідчого судді, не можливо.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та пояснили, що по вищезазначеному кримінальному провадження необхідно закінчити досудове розслідування, ризики не зменьшились, вчинив тяжкий злочин, покарання за яке передбачене від 5 до 10 років, кримінальне правопорушення вчинення ОСОБА_3 має невідворотний характер, оскільки шкода завдана потерпілим, не може бути усунена, також, жоден з м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що клопотання є необгрунтованим, посилаючись на недоведеність ризиків.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клоптання слідчого, пояснив, що він ні в чому не винен, не скоював ДТП, має постійне місце проживання.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000171 від 10.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

10.06.2018 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.06.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

13.06.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 08.08.2018 включно.

07.08.2018 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018080000000171 до п’яти місяців, а саме до 10.11.2018 та того ж дня підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05.10.2018 включно.

25.09.2018 підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 3 ст. 286 КК України.

04.10.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 10.11.2018 в межах строку досудового розслідування.

08.11.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018080000000171 до шести місяців, а саме до 10.12.2018 та того ж дня підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, а саме до 10.12.2018 включно.

29.11.2018 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України були відкриті стороні захисту для ознайомлення.

05.12.2018 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному та його захиснику встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 07.12.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29.11.2018 підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018080000000171 від 10.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та 29.11.2018 надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою їх ознайомлення.

10.12.2018 спливає строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, однак, незважаючи на завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, процедура ознайомлення з ними не завершена, а тому направити до суду обвинувальний акт та здійснити судом процедуру щодо призначення його до розгляду у межах строку дії запобіжного заходу, визначеного попередньою ухвалою слідчого судді, не можливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, досудового розслідування, відповідно станом на 07.12.2018, з урахуванням встановленого строку судом, строк досудового розслідування до його звершення складає ще 8 діб, тобто спливає 15.12.2018.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що наявні обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного, також слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 обставини, за яких підозрюваним було вчинено дії, що мають ознаки злочину, які йому інкриміновано, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров’я, не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, поведінку підозрюваного ОСОБА_3, який у судових засідання веде себе агресивно, дозволяє собі висловлюватися нецензурною лайкою відносно учасників судового процесу, що може свідчити про його неналежне виконання процесуальних обов"язків, у зв"язку з чим існує наявність відповідних ризиків.

З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також доказів та обставин, на які посилається прокурор у клопотанні та у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріалами клопотання підтверджено, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 на даний час продовжують існувати, та на переконання слідчого судді, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Так, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину.

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_3 злочину, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Доводи сторони захисту в частині недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки питання наявності зазначених ризиків, було встановлено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, та стороною захисту не підтверджено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м’який, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3 строком до 15.12.2018 року.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15.12.2018 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.А.Крамаренко