Рішення № 78525679, 13.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 р. Справа№200/12218/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 4366 від 30.08.2018 року;

- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 та зарахувати до роботи ОСОБА_1 періоди: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті починаючи з дня звернення, тобто з 03.08.2018 року.

- зобов’язати відповідача здійснити перерахування та виплату перерахованої пенсії з часу звернення, тобто з 03.08.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було здійснено звернення до пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах, до якого додано довідки про підтвердження пільгового стажу за списком №1, проте за наслідком розгляду заяви пенсійним фондом не здійснено перерахунок пенсії. Позивач, вважає рішення відповідача протиправним, оскільки ним було надано всі необхідні документи на підтвердження права на перерахунок пенсії у зв’язку з наявністю необхідного пільгового стажу. Вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Представником відповідача направлений відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню, оскільки усі документи, видані на непідконтрольній українській владі території, вважаються недійсними. Вказує, що управління не може здійснити перевірку достовірності даних наведених в довідках, оскільки підприємства не пройшли перереєстрацію на території України і архівні установи знаходяться на непідконтрольній українській владі території. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки управлінням прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до приписів діючого пенсійного законодавства України.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Побєди, 22/136.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 03.08.2018 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах, до якої додав, зокрема, довідку про пільговий стаж № 1103/27 від 27.10.2017 року.

Рішенням Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4366 від 30.08.2018 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, оскільки архіви підприємства ВП «Шахта «Ударник» знаходяться на території, непідконтрольні українській владі, тому перевірити довідку про пільговий стаж № 1103/27 від 27.10.2017 року немає можливості.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про пенсійне забезпечення”, Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктом 6 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами по справі не заперечується той факт, що позивач у спірні періоди працював на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті. В наданій трудовій книжці серії БТ-І № 9766718 на ім'я позивача містяться відповідні записи.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

В своїх запереченнях на позовну заяву представником відповідача визначено підставу, яка унеможливлює здійснити перерахунок позивачу пенсії, на підставі наданих ним документів, а саме, відсутність можливості підтвердити відомості, зазначені в документах первинними документами.

Водночас, вказані доводи судом вважаються необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IVособам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.

Згідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті.

Пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.11.2005 року за № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, організацій незалежно від форм власності дооформлення документів та перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 17 Порядок № 22-1 встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Аналогічна норма міститься у п. 2.10 Порядок №22-1 (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014 року) відповідно до якої довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, єдиною підставою для проведення розрахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Пунктом 2.1 Порядок № 22-1, за бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 року ним може подаватися довідка про заробітну плату до 01.07.2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу вищенаведених норм нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що правом вимагати додаткових документів від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Проте це є правом, а не обов'язком відповідача.

В даному випадку відповідач з формальних підстав, у зв'язку з тим, що підприємство, яке видало довідку знаходиться в м. Сніжне, не вжив жодних заходів спрямованих на повне, всебічне з'ясування спірного питання, відмовив у перерахунку пенсії.

Право особо на перерахунок пенсії, яке гарантоване чинним законодавством, також підпадає під дії та захист гарантованим прав, визначених ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.).

Суд не може розцінювати факт не підтвердження даних довідки первинними документами та факт відсутності тимчасового доступу до них, як рівнозначні обставини, що позбавляють права позивача на призначення пенсії, з урахуванням принципів здійснення адміністративного судочинства. Факт відсутності первинних документів, на підставі яких видано спірну довідку, не встановлений.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були створенні до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач працював.

У зв'язку з тим, що будь-яких посилань на невідповідність довідки діючому законодавству відповідачем не наведено і вимог для надання (витребування) у нього уточнюючих довідок не існує, отже і відмова у врахуванні заробітної плати за вказаній в довідці період роботи позивача є неправомірною.

Крім того, жодним законодавчим актом не заборонено враховувати заробітну плату при нарахуванні (перерахунку) пенсій за той період, коли особа, яка набула права на пенсію, працювала на території Донецької області, а громадянин не може нести особисту відповідальність за те, що відбувається на території вказаної області, та не може відповідати за діяльність інших осіб.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.

Відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування свого відзиву проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог законодавства, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи, що рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані врахувати практику Європейського Суду з прав людини, у тому числі і рішення в справах “Пічкур проти України”, “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: “Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території”.

У зв'язку з чим суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались, відмова відповідачем-органом державної влади позивачу-фізичній особі у реалізації його права на зарахування до пенсії спірних періодів у зв'язку зі знаходженням підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та незаконність оскарженого рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Заявлені позовні вимоги про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії з підстав, викладених у рішенні про відмову у перерахунку пенсії, не містять вимоги про визнання його протиправним та скасованим.

З огляду на викладене, з метою поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 4366 від 30.08.2018 року; зобов'язання відповідача зарахувати до роботи ОСОБА_1 періоди його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті починаючи з дня звернення, тобто з 03.08.2018 року.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 та здійснити перерахування та виплату перерахованої пенсії з часу звернення, тобто з 03.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону № 1058,визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 58 Закону №1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 року за п. 8-2 (надалі положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що, в даному випадку, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, зважаючи на висновки суду про задоволення позовних вимог, положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2018 року з урахуванням до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує стягнути судові витрати у розмірі 704,80 грн., здійснені ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, 189, 194, 205, 241-243, 245, 246, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4366 від 30.08.2018 року.

Зобов'язати Великоновосілківське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до роботи ОСОБА_1 періоди його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті починаючи з дня звернення, тобто з 03.08.2018 року.

Зобов'язати Великоновосілківське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2018 року з урахуванням до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Ударник»: з 29.04.1996 року по 17.06.1996 року учнем гірничого робітника підземного з повним підземним робочим днем в шахті, з оплатою по підземній тарифній ставці в тому числі навчання на курсах з 08.05.1996 року по 18.06.1996 року з оплатою по підземній тарифній ставці, з 18.06.1996 року по 22.02.1998 року робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, з 23.02.1998 року по 08.09.1999 року прохідником підземним з повним підземним робочим днем в шахті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії ВА № 477644, адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Побєди, 22/136) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.