Рішення № 78525579, 10.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3717/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Гулкевич В.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними, зобов’язати вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (79059, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:

- поновити строк звернення до суду;

- визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.11.2011 року;

- зобов'язати відповідача надати управлінню Державної казначейської служби України у м. Львові Львівської області оригінали документів про здійснення перерахунку не нарахованих сум пенсії та додаткові пенсії.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року прийнято позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 01.11.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до розгляду з викликом сторін.

Ухвалою від 10.12.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є особою з інвалідністю II групи, потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.06.2008 року у справі № 2а-132/08 позов ОСОБА_1 задоволено, зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсій відповідно до Закону України №796-12 із змінами, внесеними Законом України №231-У від 05.10.2006 року встановивши їх у розмірі: з 31.10.2006: державна пенсія – 2196 грн, додаткова пенсія – 183 грн.; з 01.01.2007: державна пенсія – 2280 грн., додаткова пенсія – 190 грн.; з 01.04.2007 : державна пенсія- 2436 грн., додаткова пенсія – 203 грн.; з 01.10.2007 року : державна пенсія – 2466 грн. ,додаткова пенсія – 205,50 грн.; з 01.01.2008: державна пенсія – 2820 грн., додаткова пенсія - -235 грн.; з 01.04.2008 року: державна пенсія – 2886 грн., додаткова пенсія – 240,50 грн.. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою державною та додатковою пенсією за період з 01.11.2006 року по 30.04.2008 року в загальній сумі 33228,97 грн. Зобов’язано на майбутнє УПФ у Шевченківському районі м. Львова проводити перерахунок пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом на відповідний рік. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду вказану постанову залишено без змін. Постановою ВАС України від 09.09.2010 року вказані судові рішення скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФ у Шевченківському районі м. Львова щодо перерахунку пенсії по інвалідності згідно статей 50,54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язано УПФ у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до 50,54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 17.09.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Починаючи з 2011 року позивач неодноразово звертався до різних інстанцій органів Пенсійного фонду, ЛОДА, Прокуратури Львівської області щодо порушення його прав, однак його звернення не мали позитивного результату. В черні 2018 року він отримав чергову відмову на його звернення щодо перерахунку та виплати пенсії. Вважає дії відповідач щодо відмови у проведення перерахунку та виплати пенсії неправомірними, такими, що порушують його права, адже вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік виходячи з якого, визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Тому просить позов задоволити повністю.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити повністю.

У поданому суду відзиві від 24.09.2018 року вх. № 30047 відповідач проти позову заперечує повністю, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що пенсійні виплати передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 та від 23.11.2011 року № 1210 здійснюються у розмірах визначених цими актами. Вказує, що оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена в часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір вона виплачується в цьому розмірі до того часу поки не відбудуться зміни в законодавстві. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з інвалідністю II групи, відповідно до посвідчення серії ААБ№015297 від 11.02.2013, потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І категорії відповідно до посвідчення серії АА№427203 від 28.04. 2005

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.06.2008 року у справі № 2а-132/08 позов ОСОБА_1 задоволено, зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсій відповідно до Закону України №796-12 із змінами, внесеними Законом України №231-У від 05.10.2006 року встановивши їх у розмірі: з 31.10.2006: державна пенсія – 2196 грн, додаткова пенсія – 183 грн.; з 01.01.2007: державна пенсія – 2280 грн., додаткова пенсія – 190 грн.; з 01.04.2007 : державна пенсія- 2436 грн., додаткова пенсія – 203 грн.; з 01.10.2007 року : державна пенсія – 2466 грн. ,додаткова пенсія – 205,50 грн.; з 01.01.2008: державна пенсія – 2820 грн., додаткова пенсія - -235 грн.; з 01.04.2008 року: державна пенсія – 2886 грн., додаткова пенсія – 240,50 грн.. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою державною та додатковою пенсією за період з 01.11.2006 року по 30.04.2008 року в загальній сумі 33228,97 грн. Зобов’язано на майбутнє УПФ у Шевченківському районі м. Львова проводити перерахунок пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом на відповідний рік.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду вказану постанову залишено без змін.

Постановою ВАС України від 09.09.2010 року вказані судові рішення скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФ у Шевченківському районі м. Львова щодо перерахунку пенсії по інвалідності згідно статей 50,54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язано УПФ у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до 50,54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 17.09.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15 червня 2018 року позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії згідно судового рішення з 01.11.2011 року.

21.06.2018 року Головне управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 2898/П-20/07.05-06 надало відповідь, що з 01.11.2011 року розмір пенсії позивача приведено у відповідність до законодавства, а саме Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний Бюджет України на 2011 рік”, постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету” та від 23.11.2011 № 1210 “ Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У статті 50 та 54 Закону № 796-ХІІ було визначено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.

Однак, 19.06.2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року Про внесення змін до Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що в 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої і визначається розмір пенсії позивача. Аналогічні положення були передбачені в Законах України про Державний бюджет України на 2012 рік, на 2013 рік. Тобто, у 2012-2013 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Згідно ч. 4 ст. 54 наведеного Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону, що діяв станом на 01.11.2011р.) розмір пенсії для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, зокрема для осіб II групи інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Так, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до І категорії передбачений ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону, що діяв станом на 01.11.2011р.), згідно якої для інвалідів ІІ групи встановлюється 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 53 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону, що діяв станом на 01.11.2011р.) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону, що діяв станом на 01.11.2011р.) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2, 3, 4.?

Відтак, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року (в редакції Закону, що діяв станом на 01.11.2011р.) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого, визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов'язати провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.11.2011 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати органу Казначейства оригінали документів про здійснення перерахунку ненарахованих сум пенсії та додаткової пенсії, підписаних уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою установи та зобов’язання органу Казначейства провести виплату пенсії та додаткової пенсії відповідно до поданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розрахунків, суд зазначає наступне.

Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, на який покликається позивач в обґрунтування своєї вимоги щодо обов’язку Головного управління Казначейства здійснити виплату належних йому пенсійних виплат, визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Відтак, відповідно до Порядку № 440 підлягають виконанню виключно виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, державні підприємства, установи, організації; юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” органи Казначейства виконують рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регламентується Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45).

Відповідно до пункту 24 Порядку, стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку,

Враховуючи наведене, органи Казначейства виконують виключно рішення судів про стягнення коштів з боржників (які мають відкриті рахунки в органах Казначейства), тобто рішення, в яких зазначено конкретну суму коштів, яку необхідно стягнути з конкретного боржника.

Виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

Цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувану нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішень суду про стягнення коштів, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Отже, відсутні будь-які законодавчі підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання Головного управління Казначейства провести виплату пенсії та додаткової пенсії, оскільки такі функції йому не властиві так і щодо зобов’язання органу Пенсійного фонду України надати органу Казначейства оригінали документів про здійснення перерахунку ненарахованих сум пенсійних виплат.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не дотримані, водночас підстави для застосування певного зобов’язання надати відповідному управлінню ДКС України у м. Львові оригінали документів про здійснення перерахунку нарахованих сум пенсій відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 19, 20, 241-246Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

1. Позов задовільнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови провести ОСОБА_1 (адреса:79059, м. Львів, вул. Миколайчука, 32/51, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.11.2011 року.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) провести ОСОБА_1 (адреса:79059, м. Львів, вул. Миколайчука, 32/51, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок пенсії та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.11.2011 року.

4. В інших позовних вимогах відмовити.

5. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повне судове рішення складено 13.12.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна